ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.03.2004                                  Справа N 143/19-03
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                       Кочерової Н.О.- головуюча,
                       Рибака В.В.,
                       Уліцького А.М.,
 
за участю представників сторін:
 
від позивача –         Попова Н.Є. дов. від 17.10.03 № 317
від відповідача –      Виноградов м. Г. дов. від 17.10.03 б/н
                       Гиглавий В.В. дов. від 14.07.03 б/н
від третьої особи –    Гриньов Ф.В.
 
розглянувши матеріали  ЗАТ “Блакитна Нива”
касаційної скарги
 
на постанову           від 31.10.03
                       Київського апеляційного господарського
                       суду
 
у справі               № 143/19-03
                       господарського суду Київської області
 
за позовом             ЗАТ “Блакитна Нива”
 
до                     виконкому Телешівської сільської ради
 
3-тя особа             СПД –фізична особа Гриньов Ф.В.
 
про   визнання недійсними рішень № 8 від 25.01.01 та № 33 від
21.02.01
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням господарського суду Київської області від 26-27.08.03 у
справі № 143/19-03 позов задоволено.
 
Визнано  недійсним рішення Телешівської сільської ради №  8  від
25.01.01 та № 33 від 21.02.01 з тих підстав, що при їх прийнятті
відповідачем  були порушені норми матеріального  права,  зокрема
ст.ст. 19, 31, 32, 34 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
        .
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
31.10.03   рішення  господарського  суду  скасовано.  В   позові
відмовлено.
 
Суд  визнав  безпідставним  поновлення  судом  першої  інстанції
строку  на  оскарження  рішення  Телешівської  сільської   ради,
встановленого ст. 112 Земельного кодексу України ( 561-12  ) (561-12)
          (в
редакції   1992р.,   що  діяв  на  момент   виникнення   спірних
правовідносин),   т.я.  протест  прокурора,  на   який   позивач
посилається  як на поважну причину пропуску зазначеного  строку,
на думку суду, також був поданий з пропуском цього строку.
 
Інші    обставини   справи,   на   яких   грунтувалося   рішення
господарського  суду  першої  інстанції,  апеляційним  судом  не
досліджувалося.
 
У   поданій  касаційній  скарзі  ЗАТ  “Блакитна  Нива”   просить
скасувати  постанову  апеляційного суду  та  залишити  без  змін
рішення  суду  першої  інстанції,  заперечуючи  при  цьому  його
висновок   щодо   відсутності  поважних  причин   пропуску   ним
встановленого ст. 112 Земельного кодексу України ( 561-12  ) (561-12)
          (в
ред.  1992р.)  строку  на  оскарження спірних  рішень  виконкому
Телешівської сільської ради (докладніше у скарзі).
 
Судова   колегія,   розглянувши  наявні  матеріали,   вислухавши
пояснення   та  заперечення  представників  сторін  в   судовому
засіданні,   перевіривши  юридичну  оцінку   апеляційним   судом
обставин   справи   та   повноту  їх  встановлення,   дослідивши
правильність  застосування  ним  до  них  норм  матеріального  і
процесуального  права,  дійшла висновку про  наявність  правових
підстав   для   задоволення  касаційної   скарги,   виходячи   з
наступного.
 
Відповідно  з ст. 103 Земельного кодексу України ( 561-12  ) (561-12)
          (в
ред.  1992р.)  земельні  спори  розглядаються  місцевими  Радами
народних  депутатів,  судом, арбітражним судом  або  третейським
судом   в   порядку,  встановленому  цим  Кодексом   та   іншими
нормативними актами.
 
Стаття 112 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
         надає право  на
оскарження рішення Ради народних депутатів в судовому порядку  в
місячний термін.
 
Матеріалами   справи  підтверджується  і  це  було   встановлено
судовими  інстанціями, що предметом спору є рішення Телешівської
сўльської  ради  №  8  від 25.01.01 та № 33 від  21.02.01.  Цими
рішеннями  у  позивача були вилучені земельні ділянки  загальною
площею 59,46 га.
 
Проте   з   часу   прийняття  судових  рішень  ніяких   змін   в
землекористуванні ЗАТ “Блакитна Нива” не відбулося.
 
Про   зазначений   факт   це   підприємство   було   повідомлено
Телешівською сільською радою лише 15.02.03 № 32 (а.с.18  т.1)  у
зв’язку  із  запитом цього товариства (лист від 03.03.03  №  97,
а.с. 12 т.1).
 
Листом від 05.03.03 № 109 ЗАТ “Блакитна Нива” заявили клопотання
до   Телешівської   сільської  ради   щодо   усунення   порушень
законодавства про вилучення у нього землі, тобто у  встановлений
законом строк.
 
В   подальшому   листом  від  05.06.03  №  134   (а.с.15,   т.1)
підприємство  просило  раду повідомити про  стан  розгляду  його
клопотання.
 
Одночасно   листом   №  135  від  05.06.03  райдержадміністрація
інформувалася  підприємством  про вилучення  у  нього  земельної
ділянки  без  його згоди та висловив прохання провести  службове
розслідування (а.с.16, т.1).
 
Інформація   про  стан  розгляду  зазначеного  клопотання   була
направлена  ЗАТ  “Блакитна  Нива” Телешівською  сільською  радою
листом від 25.03.03 № 54 з повідомленням про час його розгляду –
27.03.03 (а.с.19, т.1).
 
Рішенням  виконкому  Телешівської  сільської  ради  №   23   від
27.03.03.  клопотання “Блакитна Нива” залишено  без  задоволення
(а.с.20, т.1).
 
Протест  прокурора  на спірні рішення внесено  від  03.04.03  за
№  244,  тобто  в  місячний  строк після  закінчення  досудового
розгляду спору.
 
Касаційна інстанція вважає, що апеляційним судом безпідставно не
був  зарахований  досудовий  розгляд  спору  між  позивачем   та
відповідачем   у  справі  як  поважна  причина  при   визначенні
заявлення прокурором протесту на спірні рішення.
 
З  урахуванням зазначеного в апеляційного суду не було  правових
підстав  для  визнання  неправомірним  поновлення  судом  першої
інстанції процесуального строку позивачу на заявлення позову.
 
Відповідно  з вимогами ч. 2 ст. 111-7 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
касаційна  інстанція  не  може  переоцінювати  докази,  з   яких
господарським судом було поновлено позивачу процесуальний строк.
 
Викладене   свідчить  про  порушення  апеляційним   судом   норм
процесуального  права  при ухваленні  спірної  постанови,  що  є
правовою підставою для її скасування.
 
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10,  111-11  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1. Касаційну скаргу задовольнити.
 
2.  Постанову  Київського апеляційного господарського  суду  від
31.10.03 у справі № 143/19-03 скасувати.
 
Рішення  господарського суду Київської області  від  26.08.03  у
справі № 149/19-03 залишити без змін.