ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2004 Справа N 109/19-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є.Борденюк (головуюча),
суддів: М.Остапенка, В.Харченка,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
(ТОВ) "ХХХ"
на ухвалу від 22.12.2003
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 109/19-03
за позовом Відкритого акціонерного товариства "YYY"
до 1) ВДВС H-ського районного управління
юстиції
2) Української товарної біржі "QQQ"
третя особа ТОВ "XXX"
про визнання недійсними прилюдних торгів
в судове засідання прибули представники сторін:
позивача А.А.А. (дов. від 14.10.2003)
відповідача Б.Б.Б. (Голова товариства), В.В.В. (дов. від
05.03.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позивачем заявлено позов про визнання недійсними прилюдних торгів
з реалізації арештованого майна позивача.
Рішенням господарського суду Київської області від
30.09-03.10.2003 (суддя О. Агрикова) позов задоволено повністю.
ТОВ "XXX", не погоджуючись з прийнятим рішенням звернулося з
апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського
суду, в якій просило скасувати вищевказане рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2003
(колегія суддів: Куц М.М., Панова І.Ю., Дзюбко П.О.) апеляційну
скаргу ТОВ "XXX" на рішення господарського суду Київської області
від 30.09-03.10.2003 повернуто скаржнику без розгляду на підставі
п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала суду мотивована тим, що скаржником до апеляційної скарги
додана квитанція № 11 від 20.10.2003, яка не може вважатися
доказом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому
порядку, оскільки в ній невірно вказані реквізити, а саме МФО,
банк одержувача, номер рахунку, код ЗКПО, та відсутні такі
обов'язкові реквізити, як символ звітності банку, код бюджетної
класифікації.
03 січня 2003 року ТОВ "XXX" повторно подало апеляційну скаргу на
рішення господарського суду Київської області від 30.09-03.10.2003
та заявила клопотання про відновлення пропущеного процесуального
строку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2003
(колегія суддів: Куц М.М., Панова І.Ю., Дзюбко П.О.) апеляційну
скаргу ТОВ "XXX" на рішення господарського суду Київської області
від 30.09-03.10.2003 повернуто скаржнику без розгляду на підставі
п. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвала суду мотивована тим, що причини пропуску строку подання
апеляційної скарги, колегія суддів не вважає такими, що спричинили
істотні перешкоди та труднощі для своєчасного подання апеляційної
скарги, а отже, колегія суддів відмовляє у задоволені клопотання
про відновлення строку для подання апеляційної скарги.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "XXX" просить ухвалу
Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2003
скасувати та зобов'язати Київський апеляційний господарський суд
розглянути апеляційну скаргу по суті.
Також скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання
рішення господарського суду Київської області від 30.09-03.10.2003
на час розгляду касаційної скарги по суті, яке підлягає
відхиленню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 121-1 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд касаційної
інстанції за заявою сторони чи поданням прокурора або за своєю
ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення
господарського суду до закінчення його перегляду в порядку
касації, але касаційну скаргу подано на ухвалу Київського
апеляційного господарського суду від 22.12.2003.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, а ухвала у справі - скасуванню з наступних
підстав.
Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою визначаються вимоги до форми і
змісту апеляційної скарги, до неї мають додаватися докази сплати
держаного мита, а згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 цього
кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
у разі недодержання даної вимоги апеляційна
скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним
судом.
Розмір та порядок обчислення державного мита встановлено Декретом
Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
та
Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита
( z0050-93 ) (z0050-93)
.
Повертаючи вперше подану касаційну скаргу, Київський апеляційний
господарський суд послався на те, що до неї не додано документів,
що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і
розмірі.
Проте висновок про відсутність таких доказів суперечить фактичним
обставинам справи. З матеріалів справи вбачається, що до
апеляційної скарги було додано квитанцію № 11 від 20 жовтня 2003
року.
Згідно зі статтею 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
така квитанція є
доказом. У випадку сумніву у його вірогідності, чи дійшовши
висновку про недостатність такого доказу, суду надано право
витребувати додаткові докази. Тому в такому випадку він не мав
законних підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду.
Частиною 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що після усунення обставин, які згідно з
пунктами 1, 2, 3, частини першої цієї статті ( 1798-12 ) (1798-12)
є
підставою для повернення апеляційної скарги, сторона має право
повторно подати апеляційну скаргу. ТОВ "XXX" цим правом
скористалося, подавши 03 січня 2003 року апеляційну скаргу
повторно. На цей момент процесуальний строк для подання
апеляційної скарги закінчився, у зв'язку з чим ТОВ "XXX" було
заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального
строку.
Повторне повернення апеляційної скарги Київський апеляційний
господарський суд здійснив без врахування того, що пропуск строку
стався внаслідок необґрунтованого повернення Товариству вперше
поданої апеляційної скарги.
Крім того, в мотивувальній частині ухвали Київського апеляційного
господарського суду від 22.12.2003 колегія суддів відмовляє ТОВ
"XXX" в задоволені клопотання про відновлення строку подання
апеляційної скарги, однак це не знайшло відображення в
резулятивній частині постанови.
Чинним законодавством не передбачено повернення апеляційної скарги
без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо до апеляційної
скарги було додано клопотання про відновлення пропущеного
процесуального строку.
Враховуючи викладене, оскаржену ухвалу не можна визнати законною й
обґрунтованою, у зв'язку з чим її слід скасувати, а справу
передати на розгляд до цього суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2003
у справі № 109/19-03 скасувати.
Справу передати до Київського апеляційного господарського суду для
вирішення питання щодо порушення апеляційного провадження.
Судді: Є. Борденюк
М.Остапенко
В.Харченко