ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2004 Справа N 31/17
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кравчука Г.А.
суддів: Савенко Г.В., Грейц К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Обухівський завод пористих
виробів"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.02.2005
у справі N 31/17 господарського суду м. Києва
за позовом Іноземного підприємства "Обукор Лімітед"
до 1. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2. ВАТ "Обухівський завод пористих виробів";
3. Управління державної комісії з цінних паперів
та фондового ринку у м. Києві та Київській області
про визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів та
визнання незаконною бездіяльності Держкомісії з цінних паперів та
фондового ринку
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача Пророк В.В., Філатов О.В. дов. N 573-574 від
16.03.2004;
відповідача-1 Кузьменко Л.В. дор. N 1-КИ від 10.01.2005;
Домашенко С.О. дор. N 100/8545;
відповідача-2 Цвєтков А.М. дор. N 54 від 20.02.2005;
Бабич Я.Л. дор. б/н від 11.03.2005
В С Т А Н О В И В:
Іноземне підприємство "Обукор Лімітед" (далі - Підприємство)
звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку і Відкритого
акціонерного товариства "Обухівський завод пористих виробів"
(далі - Товариство), в якому просило визнати незаконною
бездіяльність Державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку при проведенні загальних зборів акціонерів Товариства, що
відбулися 14.12.2004, та визнати недійсними прийняті на загальних
зборах акціонерів цього Товариства рішення.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.01.2005, яке
залишено без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 16.02.2005 позов Підприємства задоволено
частково: визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів
Товариства, що відбулися 14.12.2004; в частині вимог до Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку та до Управління
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві
та Київській області у позові відмовлено; на користь Позивача з
Товариства стягнуто судові витрати по сплаті 85 (вісімдесят
п'ять) грн. державного мита та 118 грн. витрат по оплаті послуг на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Товариство не погодившись із рішеннями попередніх судових
інстанцій звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 16.02.2005 у справі N 31/17 і
передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на те, що місцевим судом при винесенні рішення були
порушені норми матеріального та процесуального права.
Представник позивача в порядку ст. 111-2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
подав відзив на
касаційну скаргу Товариства, в якому просить залишити постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2005 у
справі N 31/17 без змін, а касаційну скаргу Товариства на вказану
постанову без задоволення. Інші сторони у справі відзив на скаргу
Товариства не надали, що відповідно до частини другої ст. 111-2
Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає
перегляду судового рішення, що оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
та доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, перевіривши
на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність їх
юридичної оцінки і застосування судами апеляційної та першої
інстанцій норм матеріального та процесуального права в ухвалених
ними рішеннях, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню,
враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2004 відбулися
загальні збори акціонерів Товариства. Згідно протоколу реєстрації
акціонерів, що прибули для участі зборах акціонерів,
зареєструвались акціонери, які у сукупності володіють 2681162 шт.
простих іменних акцій Товариства, що складає 68,404% від
перерозподілених часток статутного фонду Товариства. Визначення
кворуму проводилося із врахуванням розпоряджень відділу державної
виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції від
14.12.2004. Названі розпорядження були прийняті виконавчою службою
на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від
13.12.2004 у справі N 2-4569/04. Розпорядженням, зокрема, було
зобов'язано загальні збори Товариства, лічильну комісію
Товариства, мандатну комісію Товариства, реєстроутримувача ТОВ
"Реєстр Стугна" не враховувати акції, які належать Б.Г.Д.Я.,
Г.Е.М., О.Ю.О., О.Є.І., тобто акціонерам, до яких повернулись
акції в зв'язку з визнанням недійсними договорів купівлі-продажу
акцій між ними та Іноземним підприємством "Обукор Лімітед" при
визначенні кворуму для проведення загальних зборів акціонерів, а
також зробити відповідний перерозподіл часток статутного фонду
Товариства решти його акціонерів до 100% показника статутного
фонду Товариства.
Таким чином, за протоколом мандатної комісії та протоколом
проведення реєстрації акціонерів Товариства та їх представників,
які прибули на загальні збори акціонерів 14.12.2004 (а.с. 164) у
відповідності до ст. 41 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
загальні збори акціонерів були визнані
правомочними для розгляду і вирішення питань, зазначених у порядку
денному.
Контроль за здійсненням реєстрації акціонерів для участі у
загальних зборах Товариства здійснювала контрольна група
управління Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку в
м. Києві та Київській області, яка за результатами реєстрації
акціонерів в протоколі від 14.12.2004 (а.с. 148, 151) відмітила
загальну кількість акцій Товариства - 5 271 792 шт., загальну
кількість голосуючих акцій - 3 919 575 шт., кількість акцій
(голосів), що прибули для участі у зборах - 2681162 шт., відсоток
голосів - 68,4% від загальної кількості голосуючих акцій
(3 919 575 шт.). За її висновком реєстрація акціонерів для участі
у загальних зборах проведена без порушень вимог чинного
законодавства.
Прийняті на загальних зборах акціонерів рішення та за
твердженням позивача допущена Держкомісією з цінних паперів та
фондового ринку бездіяльність, яка полягала у незабезпеченні
належного контролю за дотриманням закону при проведенні загальних
зборів акціонерів стали предметом позову і спору в попередніх
судових інстанціях.
Господарський суд м. Києва рішенням від 28.01.2005 позов
іноземного підприємства "Обукор Лімітед" задовольнив частково:
визнав недійсними рішення загальних зборів акціонерів Відкритого
акціонерного товариства "Обухівський завод пористих виробів", що
відбулися 14.12.2004, а в частині вимог до Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку та до Управлянні Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та
Київській області у позові відмовив.
Київський апеляційний господарський суд постановою від
16.02.2005 рішення суду залишив без змін.
Ухвалюючи свої рішення суди попередніх інстанцій виходили з
того, що для участі у зборах акціонерів Товариства, які
проводились 14.12.2004 прибули акціонери та їх представники, які
володіють 2681162 акціями Товариства.
Згідно реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ
"Обухівський завод пористих виробів" станом на 14.12.2004
кількість випущених цінних паперів ВАТ складає 5271792 простих
акцій номінальною вартістю 1 грн. 65 коп. кожна, сумарною
номінальною вартістю 8698456 грн. 80 коп., що становить 100% у
статутному фонді ВАТ.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, голосування на загальних зборах
проводиться за принципом: одна акція - один голос.
Таким чином, фактична кількість голосів акціонерів та їх
представників, зареєстрованих для участі в загальних зборах
акціонерів Товариства у відношенні до загальної кількості голосів
на загальних зборах акціонерів цього Товариства дорівнювала
(2681162 / 5271792) * 100% = 50,87%.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, загальні збори визнаються правомочними,
якщо в них беруть участь акціонери, що мають більш як 60 відсотків
голосів.
Отже, загальні збори акціонерів ВАТ "Обухівський завод
пористих виробів", що відбулися 14.12.2004, не могли бути визнані
правомочними, оскільки загальна кількість голосів акціонерів (їх
представників), зареєстрованих для участі у зборах (50,87%) була
меншою, ніж вимагається законом. Місцевий та апеляційний
господарські суди не прийняли до уваги доводи та посилання
відповідачів на те, що кворум загальних зборів повинен визначатися
згідно з розпорядженнями відділу державної виконавчої служби
Обухівського районного управління юстиції N 17944/дв5 від
14.12.2004, N 17920/дв5 від 14.12.2004., N 17928/дв5 від
14.12.2004., N 17936/дв5 від 14.12.2004.
Вказаними розпорядженнями ВДВС Обухівського РУЮ заборонило
ряду фізичних осіб (О.Є.П., О.Ю.О., Г.Є.М., Б.Г.Д.Я.) здійснювати
відчуження належних їм акцій, реєструватися, приймати участь,
голосувати, приймати рішення на загальних зборах акціонерів
14.12.2004, засіданнях спостережної ради та ревізійної комісії, та
вчиняти інші дії, пов'язані з участю в управлінні з проведенням
загальних зборів акціонерів Товариства, а також зобов'язано
загальні збори, лічильну та мандатну комісії загальних зборів
Товариства та ТОВ "Реєстр Стугна" не реєструвати вказаних фізичних
осіб для участі в загальних зборах акціонерів Товариства виключити
акції цих фізичних осіб із загальної кількості акцій, власники
яких мають право брати участь в управлінні акціонерним
Товариством, не враховувати ці акції при визначенні кворуму, та
зробити перерозподіл часток статутного фонду Товариства.
Проте, вказані розпорядження за висновками судів не
стосуються позивача та акцій, які йому належать. Крім того,
заборона будь-кому з акціонерів приймати участь у загальних зборах
акціонерів чи роботі інших органів ВАТ, а також заборона
реєструвати та враховувати акції таких акціонерів при визначенні
кворуму не змінювали і не могли змінити загальну кількість дійсних
акцій ВАТ "Обухівський завод пористих виробів", встановлену
статутом (5271792 шт.).
Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій було
зроблено висновок, що рішення загальних зборів акціонерів ВАТ
"Обухівський завод пористих виробів" від 14.12.2004, прийняті
всупереч вимогам ст. 41 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, порушують права та охоронювані законом
інтереси позивача - власника акцій, в зв'язку з чим вони
підлягають визнанню недійсними.
Щодо вимог Підприємства відносно Держкомісії з цінних паперів
та фондового ринку про визнання незаконною її бездіяльності, яка
полягала у незабезпеченні належного контролю за дотриманням закону
при проведенні загальних зборів акціонерів Товариства, то суди
зазначили наступне.
Згідно пп.4 п.4 Положення про Державну комісію з цінних
паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента
України від 14.02.1997 N 142/97 ( 142/97 ) (142/97)
"Про Державну комісію з
цінних паперів та фондового ринку", завданням органів ДКЦПФР, є
захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо запобігання
і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів,
застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх
повноважень.
Відповідно до п. 3.5 Положення про проведення контролю за
реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних
товариств, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 23 грудня 1998 року
N 199 ( z0149-99 ) (z0149-99)
, при проведенні контролю представники комісії
зобов'язані дотримуватися вимог законодавства України та цього
положення, не припускатися дій та вчинків, які можуть негативно
вплинути на репутацію їх та Комісії.
Згідно п.п.4.1., 4.6 Положення про проведення контролю за
реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних
товариств ( z0149-99 ) (z0149-99)
, за результатами контролю представники
комісії складають протокол та несуть відповідальність за зміст
протоколу та висновки щодо відповідності порядку реєстрації
акціонерів вимогам чинного законодавства.
За таких обставин суди відзначили, що висновок представників
Управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в
м. Києві та Київській області щодо дотримання законодавства при
визначенні правомочності загальних зборів акціонерів ВАТ
"Обухівський завод пористих виробів" 14.12.2004 є помилковим та
суперечить вимогам статті 41 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Всупереч пп.4 п.4 Положення про Державну комісію з цінних
паперів та фондового ринку ( 142/97 ) (142/97)
, Державна комісія та її
Управління в м. Києві та Київській області не вжили всіх залежних
від них заходів щодо запобігання порушень законодавства при
визначенні правомочності загальних зборів акціонерів ВАТ
"Обухівський завод пористих виробів" (дотримання кворуму), що
сприяло порушенню прав позивача.
Згідно п.2 ст. 16 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання
незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади... Суди
відзначили, що з огляду на вказані обставини, бездіяльність з боку
відповідачів щодо невжиття заходів для запобігання порушенням
законодавства при підготовці та проведенні загальних зборів
акціонерів Товариства (наявності кворуму) 14.12.2004 визнається
доведеною матеріалами пред'явлених доказів.
Проте, і суд першої інстанції і апеляційний суд вважали за
можливе відмовити в задоволенні вимог до Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку та Управління ДКЦПФР в м. Києві
та Київській області, оскільки контроль за реєстрацією акціонерів
здійснювали не тільки службові особи комісії, а і самі акціонери.
Однак, з ухваленими судами рішеннями погодитись не можна.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, розгляд судової справи та доказів повинен
ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, на підставі
закону, а ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України
покладає на суд обов'язок створити сторонам, які беруть участь у
справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин
справи.
І суд першої, і суд апеляційної інстанцій, маючи в матеріалах
справи копію протоколу проведення реєстрації акціонерів ВАТ
"Обухівський завод пористих виробів" (а.с. 164), відзив
представника товариства від 24.12.2004 (а.с. 169-172) не дали
належної правової оцінки обставинам, пов'язаних з наявністю ухвали
та рішення Печерського районного суду м. Києва у справі
N 2-4296/04, які торкаються прав акціонерів Товариства, в тому
числі позивача, а також не з'ясуванні чи пов'язаний предмет
розглянутої справи в Печерському районному суді м. Києва з
предметом розгляду даної справи.
Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим
порушенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та виключає можливість висновку касаційної інстанції
щодо правильності застосування судами норм матеріального права при
вирішенні спору, що відповідно до ч.1 ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України є підставою для скасування
прийнятих у справі судових рішень з передачею справи на новий
розгляд. Останнє обумовлено межами перегляду справи судом
касаційної інстанції, встановленими нормою ст. 111-7
Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, частиною першою ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, що
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи,
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство, користуючись
своїми правами, наданими ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
подало до
суду декілька клопотань, серед яких клопотання від 11.01.2005 р.
про колегіальний розгляд справи, (а.с. 29, т.1), яке мотивовано
складністю самої справи. Однак, це клопотання канцелярією суду не
зареєстровано як вимагає цього Інструкція з діловодства в
господарських судах України, затверджена наказом Голови Вищого
господарського суду України від 10.12.2002, N 75 ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
(розділи 2, 3, 5) і залишилось не розглянутим, хоча в протоколі
судового засідання від 11.01.2005 (а.с. 176) відмічено про його
обговорення представниками позивача та Держкомісії з цінних
паперів та фондового ринку.
Як вбачається з ухвали господарського суду м. Києва від
27.12.2004 (а.с. 174) вона не відображає розгляд всіх питань, які
були заслухані судом в судовому засіданні і зафіксовані в
протоколі судового засідання від 27.12.2004 (а.с. 173) та
результати вирішення цих питань. Крім того, вказана ухвала не була
надіслана на адресу третього відповідача - Управління Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку у м. Києві та
Київській області, про що свідчить відмітка канцелярії суду від
28.12.2004 на звороті другої сторони ухвали (а.с. 171-175).
Всупереч вимогам Господарського Процесуального Кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не була надіслана також третьому відповідачу і
ухвала суду від 12.01.2005, про що також свідчить відмітка
канцелярії суду від 13.01.2005 на звороті ухвали (а.с. 177).
Наведене вище є порушенням прав сторін, передбачених у ст. 22
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, про що Київський апеляційний
господарський суд у своїй постанові від 16.02.2005 не дав належної
юридичної оцінки.
Судова колегія не може погодитись з юридичним висновком
апеляційного та місцевого господарських судів про відмову
Підприємству у позові, в частині вимог до Держкомісії з цінних
паперів та фондового ринку і до Управління Держкомісії з цінних
паперів та фондового ринку у м. Києві та Київській області (п.2
резолютивної частини рішення суду від 28.01.2005) оскільки
позивач, як свідчать матеріали справи, окремо так і не сформулював
їх до Управління державної комісії з цінних паперів та фондового
ринку у м. Києві та Київській області, як до третього відповідача
у справі.
Крім того, і в рішенні, і в постанові попередніх судових
інстанцій відсутнє посилання судів на відповідні норми чинного
законодавства України, яким вони керувались відмовляючи позивачу в
цій частині в позові, хоча в мотивувальній частині судами
встановлено невжиття вище вказаними відповідачами всіх залежних
від них заходів, щодо запобігання порушень законодавства при
визначенні правомочності загальних зборів акціонерів Товариства,
що сприяло порушенню прав позивача.
Відповідно до частини першої ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що
постанова Київського апеляційного господарського суду від
16.02.2005 та рішення господарського суду м. Києва від 28.01.2005
у даній справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий
розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи, суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати всі обставини справи в їх сукупності, усунути всі
допущені порушення ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вирішити спір
відповідно до закону.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні, за згодою
сторін, була оголошена вступна та резолютивна частина постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Обухівський завод пористих виробів" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.02.2005 та рішення господарського суду м. Києва від 28.01.2005
у справі N 31/17 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.