ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2004 Справа N 27/21
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.
за участю прокурора відділу Генеральної Прокуратури А.А.А.,
представників сторін Б.Б.Б. (дов. від 29.10.2003), В.В.В. (дов.
від 17.02.2003), Г.Г.Г. (дов. від 01.03.2004), Д.Д.Д. (дов. від
09.01.2004), Е.Е.Е. (дов. від 09.01.2004), розглянувши у
відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства
юстиції України
на постанову від 25 листопада 2003 року Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 27/21
за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах
держави в особі Кабінету Міністрів України
до - Міністерства юстиції України
- Всеукраїнської національної профспілки "XXX"
- державного підприємства "YYY"
третя особа - об'єднання футбольних клубів "QQQ"
про визнання недійсним статуту, свідоцтва про державну
реєстрацію та виключити з виключення з реєстру,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 10 червня 2003 року господарського суду м. Києва
(суддя О.Бачун) у позові відмовлено. Постановою від 25 листопада
2003 року Київського апеляційного господарського суду (судді Л.
Кондес, С.Куровський, А. Верховець) рішення скасовано і позов
задоволено: визнано недійсним статут та свідоцтво про реєстрацію
Всеукраїнської національної профспілки "XXX" та зобов'язано
Управління легалізації об'єднання громадян Міністерства юстиції
України виключити з реєстру об'єднань громадян громадську
організацію - Всеукраїнська національна профспілка "XXX"; стосовно
державного підприємства "YYY" провадження у справі припинено у
зв'язку з ліквідацією цієї юридичної особи.
Міністерство юстиції України зазначену постанову просить скасувати
з огляду на неправильне застосування господарським судом
апеляційної інстанції статей 4, 7, 11, 13, 16 Закону України "Про
професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ( 1045-14 ) (1045-14)
,
статей 23, 23-1, 23-2, 23-3 Закону України "Про фізичну культуру і
спорт" ( 3808-12 ) (3808-12)
, статті 34 Закону України "Про об'єднання
громадян" ( 2460-12 ) (2460-12)
, а також статей 43, 44, 49 і 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та
залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
У відзивах на касаційну скаргу Генеральна прокуратура України,
Кабінет Міністрів України та об'єднання футбольних клубів "QQQ"
вважають, що оспорювана постанова прийнята у відповідності з
фактичними обставинами справи, є обґрунтованою і законною, а тому
в задоволенні касаційної скарги просять відмовити.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши
правильність застосування Київським апеляційним господарським норм
матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, і з
урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія
суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу Міністерства
юстиції України залишити без задоволення з таких підстав.
Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в
особі Кабінету Міністрів України звернувся до господарського суду
з позовом про визнання недійсним статуту, свідоцтва про державну
реєстрацію та виключення з державного реєстру громадських
організацій Всеукраїнської національної профспілки "XXX".
Місцевий і апеляційний господарськими судами встановлено, що
XX.XX.2000 року Міністерство юстиції України зареєструвало статут
об'єднання громадян Всеукраїнської національної профспілки "XXX"
та видало свідоцтво про реєстрацію за № X8. Легалізація профспілки
відбулася за ознакою, встановленою пунктом 3 частини п'ятої статті
11 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії
діяльності" ( 1045-14 ) (1045-14)
, в редакції, яка діяла на момент
реєстрації - об'єднання більшості членів, працюючих по професії
футболіста або за футбольним фахом на Україні.
Порядок легалізації професійних спілок, їх об'єднань визначений
статтею 16 Закону України "Про професійні спілки, їх права та
гарантії діяльності" ( 1045-14 ) (1045-14)
, якою прямо передбачалася, що для
реєстрації профспілок, об'єднань профспілок їх засновники або
керівники виборних органів подають заяву, до якої додаються статут
(положення), протокол з'їзду, конференції, установчих або
загальних зборів членів профспілки з рішенням про його
затвердження, відомості про керівні органи, організаційні ланки
або засновників об'єднань, а для фахових профспілок - також
відомості про чисельність членів профспілки.
Засади професійної діяльності у спорті регулюються, зокрема,
Законом України "Про фізичну культуру і спорт" ( 3808-12 ) (3808-12)
, за
змістом статті 23 ( 3808-12 ) (3808-12)
якого професійна діяльність
спортсменів має визначатися, у тому числі, за джерелами їх доходів
і здійснюватися, як правило, на підставі індивідуальних трудових
договорів (контрактів).
Професія "професійний спортсмен", а отже і "професійний
футболіст", була передбачена під цифровим кодом 3475 у
Класифікаторі професій ДК 003-95 Державного Класифікатора професій
України ( v257u217-95 ) (v257u217-95)
, затвердженого наказом від 27 липня 1995
року № 257 Держстандарту України. Зазначений класифікатор був
розроблений з метою використання, у тому числі, для розрахунків і
обліку чисельності працівників за професійною ознакою.
Як встановлено апеляційним господарським судом, для цілей
реєстрації Всеукраїнська національна профспілка "XXX" офіційно
заявила про чисельний склад профспілки станом на 1 січня 2000 року
- 987 осіб. Проте, з наданих суду доказів - повідомлень від
професіональних футбольних клубів України і Загального списку 2029
футболістів-неаматорів футбольного сезону 1999-2000 років -
випливає, що зараховані профспілкою, як її члени, особи за
професією футболіста не працювали.
Таким чином, слід визнати правильним і обґрунтованим висновок
апеляційного господарського суду про те, що Міністерство юстиції
України в порушення вимог статті 11 Закону України "Про професійні
спілки, їх права та гарантії діяльності" ( 1045-14 ) (1045-14)
здійснило
реєстрацію Всеукраїнської національної профспілки "XXX" на
підставі не достовірних даних про чисельність її членів.
Також апеляційним господарським судом було встановлено, що
Міністерство юстиції України надало Всеукраїнській національній
профспілці "XXX" всеукраїнський статус за відсутності будь-яких
документів, які підтверджують наявність у неї організаційних ланок
в адміністративнотериторіальних одиницях або в футбольних клубах
України: у своєму Статуті профспілка визнавала утворення в
футбольних командах первинних організації за територіальним
принципом, але всупереч вимогам статті 11 Закону України "Про
професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" ( 1045-14 ) (1045-14)
при реєстрації документальних підтверджень цього до Міністерства
юстиції України не подала.
Доводи касаційної скарги про перевищення господарським судом
апеляційної інстанції власних повноважень в частині здійснення
Міністерством юстиції України перереєстрації профспілки не можуть
бути взяті до уваги, оскільки в резолютивній частині постанови суд
про це не вказував.
Колегія суддів вважає також правомірними висновки апеляційного
господарського суду щодо повноважень Кабінету Міністрів України
здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.
Прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови в
інтересах держави і самостійно визначають і обґрунтовують в
позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в
чому існує загроза інтересам держави. Під поняттям "орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, розуміється орган
державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом
надано повноваження органу виконавчої влади.
Підставою представництва інтересів держави в особі Кабінету
Міністрів України у даному випадку є, як це зазначено у позовній
заяві, забезпечення належного виконання Конституції та законів
України, власних нормативно-правових актів підпорядкованим йому
Міністерством юстиції України при здійсненні закріплених за цим
відомством функцій та повноважень, яким незаконно, без належної
перевірки поданих на реєстрацію документів та відомостей
легалізовано Всеукраїнську національну профспілку "XXX". В цьому
контексті заступником Генерального прокурора України було
зазначено, що неналежна легалізація зазначеної профспілки
унеможливлює захист трудових, соціально-економічних прав та
інтересів її членів, забезпечення реалізації яких покладено на
державу (стаття 13 Закону України "Про професійні спілки, їх права
та гарантії діяльності" ( 1045-14 ) (1045-14)
).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
державне мито, від сплати якого позивач у
встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход
бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не
звільнений від сплати державного мита. Оскільки, в силу вимог
статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року
№ 7-93 "Про державне мито" ( 7-93 ) (7-93)
Генеральна прокуратура України
звільнена від сплати державного мита за позовами, з якими вона
звертається до господарського суду в інтересах держави, а
відповідачі доказів про їх звільнення від сплати суду не подали,
колегія суддів вважає правомірним розподіл судом судових витрат у
даній справі.
Як встановлено апеляційним господарським судом, під час вирішення
спору державне підприємство "YYY" було ліквідовано і господарський
суд правомірно на підставі статті 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
припинив провадження у справі стосовно
цієї сторони.
Решта доводів скарги зводяться до необхідності вирішення
касаційною інстанцією питань про надання переваги одних доказів
над іншими, тобто здійснення відмінної від місцевого та
апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить вимогам статі
111-7 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Враховуючи викладене та керуючись статей 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 25 листопада 2003 року Київського апеляційного
господарського суду у справі № 27/21 залишити без змін, а
касаційну скаргу Міністерства юстиції України без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій