ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2004 Справа N 20-7/005
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді
суддів
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії “У” НАК “НУ” в
особі Газопромислового управління “Х” на ухвалу
Севастопольського апеляційного господарського суду від
19.11.2003р.
у справі № 20-7/005 господарського суду м. Севастополя
за позовом прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі
Дочірньої компанії “У” НАК “НУ” в особі Газопромислового
управління “Х”
до відповідача Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації “С”
про стягнення 536 800,09грн.
за участю представників:
ДК “У”
ВАТ “С”
ГПУ – не з’явилися
в с т а н о в и л а :
заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави звернувся до
арбітражного суду м. Севастополя з позовом та просив стягнути з
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації “С” на користь Дочірньої компанії “У” НАК “НУ”
536800,09грн. заборгованості, що виникла внаслідок погашення
позивачем заборгованості відповідача перед ДП “Ш” (а.с.3).
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 20.08.2002р. у
задоволенні позову відмовлено (а.с.107).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 26.09.2002р. рішення господарського суду м. Севастополя від
20.08.2002р. скасовано, а позов задоволено. Відповідно до
постанови суду апеляційної інстанції з відповідача на користь
позивача стягнуто 536 800,09грн. заборгованості (а.с. 126-128).
10.10.2002р. до Севастопольського апеляційного господарського
суду надійшла заява ВАТ “С” про перегляд за нововиявленими
обставинами постанови Севастопольського апеляційного
господарського суду від 26.09.2002р., яка прийнята до
провадження судом апеляційної інстанції відповідно до ухвали від
14.10.2003р. (а.с.163-169).
Звертаючись з вказаною заявою, відповідач посилається на те, що
05.06.2003р. Верховною Радою України прийнято Закон України “Про
списання вартості несплачених обсягів природного газу”,
відповідно до якого підлягає списанню вартість неоплаченого
об’єму природного газу за період споживання 1995-1998р.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від
19.11.2003р. апеляційне провадження за заявою ВАТ
“Севатопольгаз” про перегляд постанови Севастопольського
апеляційного господарського суду від 26.09.2002р. зупинено до
прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про затвердження
порядку списання неоплачених об’ємів природного газу (а.с.179).
Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції
виходив з того, що 05.06.2003р. прийнято Закон України “Про
списання вартості неоплачених обсягів природного газу”
( 911-15 ) (911-15)
, норми якого передбачають затвердження Кабінетом
Міністрів України порядку такого списання. При цьому, оскільки
порядок списання не затверджено на момент прийняття оскаржуваної
ухвали, суд дійшов висновку про те, що проведення списання
неоплачених обсягів природного газу неможливо.
Не погоджуючись з ухвалою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 19.11.2003р. ДК “У” НАК “НУ” в особі
Газопромислового управління “Х” звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою та просить її
скасувати.
На думку скаржника, при прийнятті оскаржуваного судового акта
неправильно застосовано та порушено норми процесуального права,
а саме ст.ст. 4, 79, 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідач у справі – ВАТ “С” у відзиві на касаційну скаргу,
вважаючи її доводи безпідставними, просить ухвалу
Севастопольського апеляційного господарського суду від
19.11.2003р. залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2
ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
місцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, в апеляційній
інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ
у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у
розділі 12. При цьому, апеляційний господарський суд,
переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується
правами, наданими суду першої інстанції.
В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, провадження у справі
підлягає зупиненню, у разі неможливості розгляду даної справи до
вирўшення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує
господарські спори, або відповідного питання компетентними
органами.
Отже, за змістом вказаної норми, що була застосована судом
апеляційної інстанції, обов’язковою умовою, наявність якої тягне
за собою зупинення провадження у справі, є – неможливість
вирішення справи у зв’язку з розглядом певного питання
компетентним органом.
Разом з тим, відсутність порядку списання неоплачених об’ємів
природного газу не унеможливлює розгляд заяви про перегляд
судового акта за нововиявленими обставинами, враховуючи, що
право на списання визначено Законом України “Про списання
вартості неоплаченого обсягів природного газу” ( 911-15 ) (911-15)
Крім того, відповідно до ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд вирішує господарські спори на підставі
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. При
цьому, забороняється відмова у розгляді справи з мотивів
неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності
законодавства, яке регулює спірні відносини.
Отже, висновок про неможливість розгляду заяви про перегляд
судового акта за нововиявленими обставинами, оскільки Кабінетом
Міністрів України не розроблено порядку списання неоплачених
обсягів природного газу на виконання норм Закону України “Про
списання вартості неоплаченого обсягу природного газу”
помилковий, а застосування ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судом
апеляційної інстанції необґрунтоване.
За таких обставин, ухвала Севастопольського апеляційного
господарського суду від 19.11.2003р. підлягає скасуванню як
така, що прийнята з неправильним застосуванням норм
процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії “У” НАК “НУ” в особі
Газопромислового управління “Х” задовольнити.
2. Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду
від 19.11.2003р. скасувати.
3. Справу передати до Севастопольського апеляційного
господарського суду.