ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2004 Справа N 14/273
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"ХХХ", м. Ч-ськ (далі - ЗАТ "ХХХ")
на рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2003
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
12.01.2004
зі справи № 14/273
за позовом ЗАТ "ХХХ"
до комунального підприємства "YYY", м. Ч-ськ (далі - КП "YYY")
про стягнення 4513,35 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, -
Ч-ська міська рада, м. Ч-ськ.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ЗАТ "XXX": Б.Б.Б., В.В.В.,
КП "YYY": не з'явився,
Ч-ської міської ради, м. Ч-ськ: не з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.10.2003
(суддя Арсірій Р.О.) позов задоволено частково: з КП "YYY" на
користь ЗАТ "XXX" стягнуто 335,25 грн. збитків та судові витрати.
У стягненні збитків у сумі 4513,35 грн. відмовлено. Рішення
мотивовано тим, що позов підлягає задоволенню лише в сумі фактично
втраченого безповоротно теплоносія, яку підтверджено розрахунком.
У стягненні збитків у вигляді неотриманого прибутку у сумі 4513,35
грн. відмовлено у зв'язку з їх недоведеністю, відсутністю порушень
умов договору відповідачем, причинно-наслідкового зв'язку між
діями відповідача та настанням негативних наслідків і вини
відповідача.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
12.01.2004 (суддя Шевкова Т.А. - головуючий, судді Акулова Н.В.,
М'ясищев А.М.) назване рішення залишено без змін з тих же мотивів.
ЗАТ "XXX" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, у якій просить рішення місцевого
господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції
скасувати і прийняти рішення про задоволення позову. Касаційну
скаргу мотивовано тим, що попередні судові інстанції припустилися
порушень статей 4, 151, 161 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
(далі - ЦК). Зокрема, судовими інстанціями не дано належної оцінки
тому факту, що договором від 10.10.2001 №548 передбачено
відшкодування відповідачем позивачу неотриманих доходів, що
складаються з сум перерахунків позивачем ненаданих споживачам
послуг з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язань з
утримання, ремонту, підтримання в належному технічному стані
внутрішніх теплових мереж та систем опалення житлових будинків.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним
чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Представники КП "YYY" та Ч-ської міської ради у судове засідання
не з'явилися.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями інстанції у справі встановлено, що:
- власниками будинків № 11 по вул. Ф-а, а також № 13 по вул. Н-в
та № 23 по вул. Ч-го у м. Ч-ську є Ч-ська міська рада;
- Ч-ська міська рада та КП "YYY" уклали договір від 01.08.2001 на
утримання житлових будинків і прибудинкових територій, за умовами
якого комунальному підприємству передано функції з утримання
житлових будинків й прибудинкових територій, надання
житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з
квартиронаймачами, власниками житлових приміщень, експлуатації та
підтримання комплексу ремонтно-будівельної бази з метою створення
мешканцям будинків належних умов проживання;
- за умовами договору від 01.08.2001 КП "YYY" не зобов'язувалося у
певні строки здійснювати певні види робіт або ремонт у переданому
житловому фонді, також не передбачений розмір відповідальності за
технічний стан внутрішньобудинкових мереж та обладнання
- ЗАТ "XXX" та КП "YYY" уклали договір від 10.10.2001 № 548, за
умовами якого позивач зобов'язався забезпечити житловий фонд
місцевих рад, що знаходиться на балансі відповідача, тепловою
енергією для опалення та гарячого водозабезпечення населення та
орендарів до межі розподілу теплових мереж; КП "YYY"
зобов'язувалося здійснювати утримання та технічне обслуговування
внутрішньобудинкових мереж та регулювання теплової енергії, що
подається на житловий будинок;
- у період з 17.11.2002 до 23.11.2003, з 10.12.2002 до 11.12.2002
та з 30.12.2002 до 03.01.2003 мали місце затримки (перерви) у
теплопостачанні;
- відповідач у зазначений період здійснював ремонтні роботи в
системі опалювання, виконуючи обов'язки з утримання мереж у
належному стані. З боку відповідача не мало місця порушення взятих
на себе зобов'язань;
- акти про відключення опалення для проведення ремонтних робіт не
містять посилань на вину будь-яких осіб;
- позивач у період виконання ремонтних робіт в системі опалення
будинків не здійснював витрат з подачі теплоносія;
- за умовами договору від 10.10.2001 № 548 відповідач не споживав
теплової енергії і не може вважатися її споживачем; крім того, не
передбачено обов'язку відповідача приводити теплові мережі
будинків у безаварійний стан;
- позивач вважає, що відповідач заподіяв йому збитки у сумі 335,25
грн. - вартість скинутого теплоносія, та у сумі 4178,10 грн. -
неотримані доходи у зв'язку з несвоєчасним включенням опалення та
недопоставкою теплової енергії на час відключення опалення;
- покладання на відповідача обов'язку ліквідувати пориви теплової
мережі у строк п'ять днів безпідставно, оскільки не ґрунтується на
умовах укладеного договору;
- матеріалами справи не доведено факту завдання збитків у сумі
4178,10 грн. у вигляді неотриманих доходів.
Причиною спору, на думку позивача, стало невиконання КП "YYY"
зобов'язань за договором від 10.10.2001 № 548 та відмова
відповідача сплатити позивачеві суму заподіяннях збитків: 335,25
грн. - вартість скинутого теплоносія та 4178,10 грн. - неотримані
доходи.
Мотивуючи неналежне виконання відповідачем умов договору від
10.10.2001 № 548, позивач посилався на те, що у відповідні періоди
водопостачання відключалося для здійснення ремонтних робіт, у
зв'язку з чим він був позбавлений можливості надавати послуги з
постачання теплової енергії та не отримав певні доходи. Про
несвоєчасність виконання відповідачем обов'язків з підготовки та
ремонту внутрішньобудинкових мереж свідчить їх невідповідність
вимогам Правил користування тепловою енергією ( z0825-99 ) (z0825-99)
,
затверджених наказом Міністерства енергетики України і Державного
комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від
28.10.99 № 307/262.
Дійсно, встановлені попередніми судовим інстанціями обставини
справи свідчать, що позивач в період виконання відповідачем
ремонтних робіт на системах опалення будинків не надавав послуг з
подачі теплової енергії, тобто не здійснював витрати теплоносія.
Проте відключення опалення для здійснення ремонту не свідчить про
порушення відповідачем умов договору від 10.10.2001 № 548,
оскільки відповідач не зобов'язувався підтримувати системи
опалення у безаварійному стані. Умовами зазначеного договору не
передбачені строки здіснення відповідачем ремонтних робіт, а
застосування строків, передбачених у згаданих Правилах
користування тепловою енергією ( z0825-99 ) (z0825-99)
, не може бути визнано
у цьому випадку правомірним, оскільки відповідно до висновку
Міністерства юстиції України №7/20 від 07.11.2002 ( v7_20323-02 ) (v7_20323-02)
рішення про державну реєстрацію наказу, яким ці Правила
( z0825-99 ) (z0825-99)
затверджувалися, скасовано, а тому він не має
юридичної сили.
Згідно зі статтею 203 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
боржник зобов'язаний
відшкодувати збитки лише у випадку неналежного виконання
зобов'язання. Відповідно до висновків попередніх судових
інстанцій, порушень умов договору від 10.10.2001 № 548 з боку
відповідача не встановлено. За таких обставин висновки суду про
відсутність підстав для задоволення позову у частині стягнення
неотриманих доходів відповідає нормам матеріального права.
Що ж до стягнення вартості вивільнення мережі від теплоносія в
сумі 335,25 грн., то ця сума, як встановлено судовими інстанціями,
є доведеною і підлягає стягненню на користь ЗАТ "XXX".
Зважаючи на викладене, Вищий господарський суд України вважає, що
попередні судові рішення у цій справі ухвалені із дотриманням норм
матеріального та процесуального права, а тому відсутні передбачені
законом підстави для їх скасування.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги закритого акціонерного
товариства "XXX" відмовити.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2003 та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
12.01.2004 зі справи № 14/273 залишити без змін.