ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2004                                     Справа N 12/287

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                   В. Овечкіна – головуючого,

                   Є. Чернова,

                   В. Цвігун

за участю представників:

- позивача         О. Мозгова, І. Карпець

- відповідача      М. Горб,С. Потреба

розглянув          

касаційну скаргу   ТОВ “Оржицький комбікормовий завод”

на постанову       Харківського апеляційного господарського суду

                   від 20.01.2004

у справі           № 12/287

за позовом         ПП І.Карпець, смт.Оржиця

до                 ТОВ “Оржицький комбікормовий завод”

про   усунення перешкод у користуванні орендованим майном

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського суду Полтавської області від 31.10.2003

(суддя  Л.Сергеєва)  позивачу відмовлено у задоволенні  позовних

вимог у зв’язку з тим, що орендоване майно не індивідуалізовано,

не  визначена  юридична  адреса його місцезнаходження,  відсутні

інші суттєві умови договору оренди.

Постановою  Харківського  апеляційного господарського  суду  від

20.01.2004 (судді: м. Токар, Н.Білоконь, В.Фоміна) рішення  суду

по  цій  справі  скасовано, відповідача  зобов’язано  не  чинити

перешкод  у  користуванні  орендованим  майном,  так  як  спірне

орендоване  майно  передане орендарю по акту приймання-передачі,

договір  оренди відповідає вимогам ст.ст. 256-258,262 ЦК України

( 435-15 ) (435-15)
         в редакції від 18.07.63.

Оржицький  комбікормовий завод просить  визнати  договір  оренди

недійсним,  постанову  Харківського апеляційного  господарського

суду  у  цій  справі  скасувати,  так  як  орендоване  майно  не

індивідуалізоване,  відсутнє зазначення місцезнаходження  майна,

предметом  договору  оренди є цілісний майновий  комплекс,  який

перебував  у податковій заставі, судом не витребувані  оригінали

документів,  надані суду доповнення не були подані  суду  першої

інстанції з вини позивача, приватним підприємцем не обгрунтована

неможливість подання доказів до господарського суду  Полтавської

області,  рішення  Лубенського районного суду щодо  встановлення

факту, на який посилається скаржник, не набуло чинності.

Позивач проти касаційної скарги заперечує та вважає,що постанова

апеляційного суду відповідає чинному законодавству.

Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні

дослідив  матеріали  справи  та  вважає,  що  касаційна   скарга

підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

18.06.2003  сторонами укладено договір оренди, орендоване  майно

передане орендарю згідно з актом приймання-передачі.

Поряд  з  цим  апеляційним судом неповно  встановлені  обставини

справи, пов’язані із перебування майна у податковій заставі.

Зокрема,  не  прийнята  до уваги довідка  Лубенської  об’єднаної

державної  податкової  інспекції, на яку скаржник  посилався  на

попередніх  судових  засіданнях, згідно якої  майно  та  майнові

права  ТОВ “Оржицький комбікормовий завод” станом на 18.06.2003,

тобто  на час укладення договору оренди – 18.06.2003, перебувало

у податковій заставі.

Апеляційною  інстанцією  не враховані приписи  п.  8.6.1  Закону

України  № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників

податків” ( 2181-14 ) (2181-14)
        , де передбачено узгодження з ДПІ  операцій

пов’язаних  з  орендою нерухомого майна, майнових чи  немайнових

прав.

При  новому  розгляді  справи  доцільно  врахувати,  що  ухвалою

апеляційного  суду  полтавської  області  скасовані  рішення  та

ухвала Лубенського районного суду від 17.11.2003р.

Вищий господарський суд України констатує, що фактичні обставини

справи  встановлені  не  на  підставі  повного  та  об’єктивного

вивчення   наявних  доказів,  висновки  апеляційного  суду,   не

відповідають цим обставинам.

Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 111-5,  111-7,

111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

                     П О С Т А Н О В И Л И:

1.  Касаційну  скаргу  ТОВ  “Комбікормовий  завод”  задовольнити

частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду у справі

№ 12/287 від 20.01.2004 та рішення суду скасувати.

2.  Справу  передати  на  новий розгляд до  господарського  суду

Полтавської області.