ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16.02.2004 Справа N 6/458
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів, за участю
повноважних представників: позивача, відповідача,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "ПГК" на рішення господарського
суду Дніпропетровської області від 4 листопада 2003 року у справі
за позовом ТзОВ "М" до ВАТ "ПГК" про стягнення 4488429, 01
гривень,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2003 року позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ
"ПГК" про стягнення 4182285, 69 грн. основного боргу, 286068, 34
грн. пені, суми від інфляції в розмірі 176954, 08 грн., 3% річних
в розмірі 237530, 91 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 4
листопада 2003 року позов задоволено частково. З відповідача на
користь позивача стягнено 4182285, 69 гривень основного боргу,
176954, 08 грн. суми від інфляції, 3% річних в розмірі 237530, 91
грн., судові витрати. В частині стягнення пені в позові
відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ВАТ "ПГК" просить його скасувати,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 162 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускаються.
Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки
природного газу № 73 "д" від 26 січня 2001 року, позивач поставив
відповідачу обумовлені договором 30 353 260 куб. м природного газу
загальною вартістю 9820969, 81 грн., що підтверджується наявними в
матеріалах справи актами приймання-передачі.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що, з урахуванням
часткової оплати за поставлений природний газ, сума боргу
становить 4182285, 69 грн.
Згідно ст. 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час
прострочення три проценти річних з простроченої суми, якщо законом
або договором не встановлений іншій розмір процентів.
Як встановлено судом, розмір суми від інфляції становить 176954,08
грн., 3% річних - 237530, 91 грн.
Крім того, суд першої інстанції, приймаючи рішення від 4 листопада
2003 року, обгрунтовано відмовив ТзОВ "М" в позові в частині
стягнення 286068, 34 грн. пені, оскільки протягом дії мораторію не
нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші
санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань
і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів) (п. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
).
Таким чином, у рішенні суд вірно застосував норми матеріального
права і обгрунтовано стягнув з відповідача 4182285,69 гривень
основного боргу, 176954, 08 грн. суми від інфляції, 3% річних в
розмірі 237530, 91 грн., відмовивши в решті позовних вимог.
За таких обставин рішення суду відповідає вимогам закону і
обставинам справи, тому підстав для його зміни немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 4
листопада 2003 року залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ
"ПГК" - без задоволення.