ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 16.03.2004                                        Справа N 2/214
 
Вищий господарський суд України у складі:  суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Джунь В.В.
 
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX", м. Н-ськ (далі - ТОВ "XXX")
 
на постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
02.02.2004
 
зі справи № 2/214
 
за позовом  відкритого  акціонерного  товариства "YYY",  м.  Н-ськ
(далі - ВАТ "YYY")
 
до ТОВ "XXX"
 
про стягнення 48968,00 грн.
 
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ВАТ "YYY": А.А.А.,
ТОВ "XXX": не з'явився.
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського  суду  Чернівецької області від 02.10.2003
позов задоволено:  з ТОВ  "XXX"  на  користь  ВАТ  "YYY"  стягнуто
48968,00 грн. боргу та судові витрати.
 
ТОВ "XXX" 10.10.2003 звернулося до місцевого господарського суду з
заявою про відстрочку виконання  рішення,  оскільки  його  негайне
виконання   призведе   до  призупинення  господарської  діяльності
названого товариства.
 
Ухвалою господарського суду Чернівецької  області  від  03.11.2003
ТОВ  "XXX" відмовлено в задоволенні заяви про відстрочку виконання
рішення.  Ухвалу мотивовано тим,  що заявником не подано  доказів,
які  свідчили  б  про неможливість виконання рішення,  а суд таких
обставин у справі не вбачає.
 
Постановою Львівського  апеляційного   господарського   суду   від
02.02.2004 названу ухвалу залишено без змін, а апеляційну скаргу -
без  задоволення.  Постанову   мотивовано   тим,   що   відповідач
неодноразово  не  з'являвся  в  судове  засідання,  чим  намагався
затягнути розгляд справи,  та не подав доказів, які підтверджували
б його тяжкий фінансовий стан і свідчили б про неможливість на час
подання  заяви   та   її   розгляду   сплатити   позивачеві   суму
заборгованості згідно з судовим рішенням.
 
У касаційній  скарзі  до  Вищого  господарського  суду України ТОВ
"XXX" просить скасувати постанову  суду  апеляційної  інстанції  і
передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
 
Касаційну скаргу та доповнення до неї мотивовано посиланням на те,
що  апеляційним  господарським  судом  не  було  взято  до   уваги
клопотання  скаржника про відкладення розгляду справи у зв'язку із
хворобою головного редактора газети,  чим порушено  конституційний
принцип змагальності сторін,  передбачений статтею 129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,  а також не  взято  до  уваги  матеріальні
інтереси сторін і їх фінансовий стан та не досліджено докази,  які
свідчать про тяжкий матеріальний стан відповідача.
 
У відзиві на касаційну  скаргу  позивач  просить  залишити  ухвалу
місцевого  суду  та  постанову  апеляційного  суду  без змін з тих
мотивів,  що відповідач ухиляється від  виконання  рішення  та  не
подав  доказів,  що свідчили б про відсутність можливості виконати
рішення суду.
 
Учасників судового   процесу   відповідно    до    статті    111-4
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі -
ГПК України) належним чином повідомлено про час і  місце  розгляду
скарги.
 
Представник ТОВ  "XXX"  у  судове засідання не з'явився.  Головним
редактором газети  "XX"  до  Вищого  господарського  суду  України
надіслано  клопотання про відкладення "слухання у справі у зв'язку
з хворобою  і  знаходженням  на  стаціонарному  лікуванні".  Вищий
господарський   суд  України  не  вважає  за  можливе  відкладення
розгляду   справи   з   цієї   причини.   Захворювання   керівника
підприємства  жодним чином не позбавляє останнє права і можливості
забезпечити  участь  в  судовому  процесі  свого  представника  на
підставі    повноважень,   наданих   законодавством,   установчими
документами або довіреністю (стаття 28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
Перевіривши на   підставі   встановлених   судовими    інстанціями
фактичних  обставин  справи  правильність  застосування  ними норм
матеріального  і  процесуального   права,   заслухавши   пояснення
представника  позивача,  Вищий  господарський  суд  України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги
з огляду на таке.
 
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
 
- рішенням  суду  від  02.10.2003,  яке  набрало законної сили,  з
відповідача стягнуто заборгованість в сумі 48968 грн.;
 
- ТОВ "XXX" не вчинено будь-яких дій для погашення боргу;
 
- відповідач не подав доказів,  які підтверджували б  його  тяжкий
фінансовий стан і свідчили б про неможливість на час подання заяви
та її розгляду сплатити позивачеві суму  заборгованості  згідно  з
судовим рішенням.
 
Зі змісту  статті  121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         вбачається,  що при
наявності обставин,  що ускладнюють виконання рішення або  роблять
його неможливим,  за заявою сторони у виняткових випадках, залежно
від обставин справи,  господарський суд може відстрочити виконання
рішення.
 
У вирішенні  питання про відстрочку виконання рішення враховуються
матеріальні інтереси сторін,  їх  фінансовий  стан,  ступінь  вини
відповідача та ін.
 
Із встановлених попередніми судовими інстанціями  обставин  справи
вбачається, що відповідачем не подано доказів,  які підтверджували
б  обставини,  які  ускладнюють виконання рішення або роблять його
неможливим.
 
Крім того, доводи відповідача про те, що апеляційним господарським
судом  не було взято до уваги клопотання скаржника про відкладення
розгляду справи у зв'язку із хворобою головного редактора  газети,
чим   порушено   конституційний   принцип   змагальності   сторін,
передбачений статтею 129 Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        ,  не
відповідають обставинам справи.
 
Так, у   судове   засідання   апеляційного   господарського   суду
15.01.2004 представник заявника ТОВ "XXX"  не  з'явився  та  подав
клопотання  про  призначення  розгляду апеляційної скарги на більш
пізній термін у зв'язку з хворобою свого представника.  Клопотання
було  задоволено  і  справу призначено слуханням на 02.02.2004;  у
відповідне судове засідання заявник також  не  з'явився  та  подав
клопотання про відкладення слухання справи через хворобу головного
редактора.
 
Відповідно до статті 28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          справи  юридичних
осіб  в  господарському  суді  ведуть їх органи,  що діють у межах
повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами,
через свого представника.
 
Представниками юридичних   осіб  можуть  бути  також  інші  особи,
повноваження   яких   підтверджуються   довіреністю   від    імені
підприємства,   організації.   З  поданого  заявником  наказу  від
23.01.2004 №4 вбачається,  що  у  зв'язку  із  хворобою  головного
редактора   газети   виконуючим   обов'язки   головного  редактора
призначено заступника головного редактора Б.Б.Б.
 
Таким чином,  за відповідних обставин  не  існувало  перешкод  для
направлення  з  метою участі у розгляді справи іншого повноважного
представника та реалізації  у  зв'язку  з  цим  конституційного  і
процесуального права на участь у судовому засіданні, передбаченого
статтею 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та статтею  22  ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        .  Зазначені обставини знайшли свою оцінку в
постанові апеляційного суду.
 
Зважаючи на викладене,  Вищий  господарський  суд  України  вважає
попередні  судові  рішення  у  цій  справі такими,  що ухвалені із
дотриманням норм матеріального та  процесуального  права,  а  тому
відсутні передбачені законом підстави для їх скасування.
 
Керуючись статтями  111-9,  111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. У  задоволенні  касаційної  скарги   товариства   з   обмеженою
відповідальністю "XXX" відмовити.
 
2. Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
02.02.2004 зі справи № 2/214 залишити без змін.