ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.03.2004 Справа N 2/313
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Є.Борденюк - (головуючого),
М.Остапенка, В.Харченка,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Н-ської митниці
на постанову від 25.11.2003
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 2/313 господарського суду Чернівецької області
за позовом Приватної фірми "ХХХ"
до Н-ської митниці
про визнання недійсним талону відмови та стягнення
5898 грн. 47 коп.
в судове засідання прибули представники:
від позивача А.А.А. (директор)
від відповідача Б.Б.Б. (дов. від 09.03.2004)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
27.06.2002 на підставі картки № 151/02/ч Н-ською митницею
відмовлено приватній фірмі "ХХХ" у митному оформленні операції на
ввіз на територію України товару, задекларованого на підставі
комерційних та супровідних документів.
Підставою для відмови у митному оформленні товару було заниження
позивачем митної вартості ввізного мита. З метою попередження
матеріальних збитків, зумовлених несвоєчасним розмитненням товару,
позивач вимушений був задекларувати товар за цінами, встановленими
митницею. Митна вартість ввізного товару підтверджена
рахунками-фактурою, контрактом, митною декларацією.
Крім того, у відповідності до наказу Державної митної служби
України №828 від 30.12.98, зареєстрованого в Мінюсті України
21.01.99 за № 32/3325, затверджено Типову технологію митного
контролю та митного оформлення товарів та інших предметів
( z0032-99 ) (z0032-99)
, яка розроблена відповідно до Митного кодексу України
( 1970-12 ) (1970-12)
, Положення про вантажну митну декларацію ( 574-97-п ) (574-97-п)
,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 №
574.
Відповідно до зазначених документів митниця може відмовити у
митному оформленні товарів після завершення процесу прийняття
вантажної митної декларації для оформлення виключно у випадках,
передбачених законодавством України.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.09.2002
/суддя І.Скрипничук/ позовні вимоги задоволені, талон відмови №
151/02/ч від 27.06.2002, виданий Н-ською митницею у митному
оформленні, визнаний недійсним та стягнуто з відповідача на
користь позивача 5898,47 грн. переплати при митному оформленні
товару.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
12.11.2002 /колегія суддів: Г.Мельник, Д.Новосад, О.Михалюк/
рішення у справі залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2003
задоволено касаційну скаргу відповідача; рішення господарського
суду Чернівецької області від 12.09.2002, постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 12.11.2002 скасовано; справу
передано на новий розгляд.
При повторному розгляді виниклого спору рішенням господарського
суду Чернівецької області від 27.06.2003 /суддя Л.Бабак/ позовні
вимоги задоволені, талон відмови № 151/02/ч від 27.06.2002,
виданий Н-ською митницею у митному оформленні, визнаний недійсним
та стягнуто з відповідача на користь позивача 5898,47 грн.
переплати при митному оформленні товару.
Рішення суду мотивоване тим, що нормами ст.16 Закону України "Про
єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
передбачено нарахування мита на
товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню,
провадиться на базі їх митної вартості, при визначенні якої до неї
включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також
фактичні витрати, що їх не включено до рахунку-фактури. Зазначеною
статтею ( 2097-12 ) (2097-12)
не встановлено додаткових правил визначення
вартості, ніж ті, що вказані у самій статті Закону ( 2097-12 ) (2097-12)
.
Така підстава відмови у митному оформленні, як заниження
декларантом митної вартості ввізного мита, не передбачена
законодавством України.
У відповідності до п.9 ст.92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної
справи визначаються виключно Законами України. Забороняється
застосування підзаконних нормативних актів, що у будь-який спосіб
створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш
сприятливі ніж ті, що встановлені Законами України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
25.11.2003 /колегія суддів: П.Скрутовський, В.Онишкевич, М.Слука/
рішення у справі залишене без змін з тих же мотивів.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Н-ська митниця
посилається на те, що у разі невідповідності заявленої митної
вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається
відповідно до абзацу 2 статті 16 Закону ( 2097-12 ) (2097-12)
, або у разі
неможливості перевірити її обчислення, митні органи України
визначають митну вартість у відповідності до абзацу 2 ст.16 закону
( 2097-12 ) (2097-12)
- послідовно на основі ціни на ідентичні товари та
інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у
провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших
предметів.
У поданій касаційній скарзі Н-ська митниця зазначила, що приватна
фірма "ХХХ" не провела жодного оформлення у митному відношенні
такого ж товару за тими ж цінами у Н-ській митниці з серпня
2002 р.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що при прийнятті рішення та постанови у справі судами
неправильно застосовані норми матеріального права, виходячи з
такого.
Н-ською митницею відмовлено 27.06.2002 приватній фірмі "ХХХ" у
митному оформленні товару для ввозу його на територію України,
задекларованого на підставі комерційних та супровідних документів.
Така відмова оформлена відповідною митною карткою /талоном/ з
причини заниження позивачем митної вартості ввізного мита.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф"
( 2097-12 ) (2097-12)
при явній невідповідності заявленої митної вартості
товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до
положень цієї статті ( 2097-12 ) (2097-12)
, або у разі неможливості
перевірки її обчислення митні органи України визначають митну
вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші
предмети, що діють у провідних країнах -експортерах зазначених
товарів та інших предметів.
Згідно п. 3 Порядку визначення митної вартості товарів та інших
предметів у разі переміщення їх через митний кордон України
( 1598-98-п ) (1598-98-п)
, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 05.10.1998 р. № 1598 (надалі - Порядок ( 1598-98-п ) (1598-98-п)
), у разі
неможливості визначення митної вартості товарів на підставі
поданих документів та/або у разі явної невідповідності заявленої
митної вартості товарів митній вартості товарів, що міститься в
базі даних цінової інформації Держмитслужби, митна вартість
визначається на підставі цін на ідентичні товари, що діють у
провідних країнах - експортерах цих товарів, з урахуванням
відповідних вимог.
Згідно п. 5 Порядку ( 1598-98-п ) (1598-98-п)
інформація про ціни на ідентичні
й подібні товари у провідних країнах-експортерах, яка формується
на основі даних митних документів, відомостей з прайс-листів,
каталогів торговельних фірм та інших довідників, міститься в базі
даних цінової інформації Держмитслужби.
Відповідно до Типової технології митного контролю та митного
оформлення товарів та інших предметів ( z0032-99 ) (z0032-99)
затвердженої
наказом Державної митної служби від 30.12.1998 № 828 митне
оформлення здійснюється у чотири етапи (2-й етап - перевірка ВМД
та документів, заявленої митної вартості і нарахування митних
платежів відділом митних платежів митниці та відділом тарифів та
митної вартості у порядку, визначеному нормативними актами
Держмитслужби), а абзацом 2 розділу "Етапи митного оформлення"
Типової технології митного контролю та митного оформлення товарів
та інших предметів ( z0032-99 ) (z0032-99)
передбачено, що за наявності
достатніх підстав на кожному з етапів відповідальною особою може
бути відмовлено у митному оформленні у порядку, встановленому
чинним законодавством України.
Згідно п. 1 Порядку заповнення й використання Картки відмови
( z0300-99 ) (z0300-99)
затвердженого наказом Державної митної служби від
24.04.1999 № 239 картка відмови у пропуску на митну територію
України чи митному оформленні товарів та інших предметів з
відривним талоном відмови у пропуску на митну територію України чи
митному оформленні товарів та інших предметів заповнюється в усіх
випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному
оформленні товарів та інших предметів, пред'явлених до митного
контролю митному органу України підприємством або перевізником, що
самостійно декларує товари, чи особою, уповноваженою на
декларування.
Таким чином, видаючи талон відмови у пропуску на митну територію
України і митному оформленні товарів та інших предметів № 151/02/ч
від 27.06.2002 р., Митниця обґрунтовано реалізувала надане їй
право визначати митну вартість товарів на підставі цін на
ідентичні товари, що діють у провідних країнах-експортерах,
оскільки мала місце явна невідповідності заявленої митної вартості
товарів митній вартості товарів, що міститься в базі даних цінової
інформації Держмитслужби.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки митним органом здійснене коригування митної вартості
товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон
України, то саме декларант (приватна фірма "ХХХ") повинен довести
достовірність відомостей, зазначених у митній декларації,
декларації митної вартості та в документах, поданих на
підтвердження митної вартості товарів.
Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувані рішення та
постанову, господарські суди дали невірну юридичну оцінку
обставинам справи та неправильно застосували норми матеріального
права.
Враховуючи, що господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій в рішенні та постанові обставини справи встановлені, але
їм не дана належна юридична оцінка, Вищий господарський суд
України вбачає за можливе прийняти нове рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Н-ської митниці задовольнити.
Рішення від 27.06.2003 господарського суду Чернівецької області,
постанову від 25.11.2003 Львівського апеляційного господарського
суду у справі № 2/313 скасувати.
У позові відмовити.
Головуючий Є.Борденюк
Судді М.Остапенко
В.Харченко