ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.03.2004                                         Справа N 38/52
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 19.05.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Шульги О.Ф.  -  головуючий,  Козир  Т.П.  Семчука  В.В.  розглянув
касаційну  скаргу  державного  підприємства  "Свердловантрацит" на
рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2004 р. та
постанову   Донецького   апеляційного   господарського   суду  від
21.12.2004 р.  у справі N 38/52 за позовом державного підприємства
"Свердловантрацит"    до    відкритого   акціонерного   товариства
"Донбасенерго"  про  стягнення  14  311  282,16  грн.  за   участю
представників позивача    -    Кислого   А.М.,   Угнівенка   О.В.,
відповідача - Боєнка О.В.
 
     Рішенням господарського   суду    Донецької    області    від
29.03.2004 р.   у   задоволенні   позову  державного  підприємства
"Свердловантрацит"   до   відкритого    акціонерного    товариства
"Донбасенерго"  про  стягнення  14 311 282,16 грн.  заборгованості
відмовлено.
 
     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від
21.12.2004      р.      відмовлено     державному     підприємству
"Свердловантрацит" у  задоволенні  клопотання  про  призначення  у
справі  судово-бухгалтерської  експертизи,  рішення господарського
суду Донецької області від 29.03.2004 р. залишено без змін.
 
     У касаційній скарзі державне підприємство  "Свердловантрацит"
просить  скасувати  рішення  господарського суду Донецької області
від   29.03.2004   р.   та   постанову   Донецького   апеляційного
господарського суду від 21.12.2004 р.,  посилаючись на те, що вони
прийняті з порушенням норм законодавства,  та передати  справу  на
новий розгляд до суду першої інстанції.
 
     У відзиві  на касаційну скаргу відкрите акціонерне товариство
"Донбасенерго"  просить  рішення  господарського  суду   Донецької
області  від  29.03.2004  р.  та постанову Донецького апеляційного
господарського суду  від  21.12.2004  р.  залишити  без  змін,   а
скаргу - без задоволення.
 
     Вивчивши справу,  заслухавши  пояснення представників сторін,
суд встановив наступне.
 
     У січні  2004  р.  державне  підприємство  "Свердловантрацит"
звернулося  до  господарського  суду  з  позовом  про  стягнення з
відкритого акціонерного         товариства          "Донбасенерго"
14 311 282,16 грн.  боргу за договором N 532 від 19.12.2000 р.  за
поставлену протягом 2000 р.  вугільну продукцію згідно виставлених
рахунків-фактур.
 
     Верховний Суд України в ч.  2,  3 п.  1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 р.  N 11 ( v0011700-76  ) (v0011700-76)
          з  наступними  змінами  "Про
судове рішення" роз'яснив,  що рішення є законним тоді,  коли суд,
виконавши всі вимоги  цивільного  процесуального  законодавства  і
всебічно  перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до  даних
правовідносин,  а  при  їх  відсутності  - на підставі закону,  що
регулює подібні відносини,  або  виходячи  із  загальних  засад  і
змісту законодавства України,  а обґрунтованим визнається рішення,
в якому повно відображені обставини,  які мають значення для даної
справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки
є   вичерпними,   відповідають   дійсності    і    підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
 
     Місцевий і   апеляційний   суди   при   вирішенні   спору  не
дотримались наведених роз'яснень Верховного  Суду  України  та  не
виконали вимог відповідно п.  3 ст.  84,  п. 7 ст. 105 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Так, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову,  суд
першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача до відповідача
є безпідставними. До того ж, суд зазначив, що позивачем пропущений
встановлений  ст.  71  ЦК  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
         "загальноцивільний"
(редакція рішення) строк позовної давності для можливості  захисту
порушеного права в судовому порядку.
 
     Проте, з  вказаними  висновками місцевого господарського суду
погодитись не можна,  оскільки  зазначене  рішення  не  відповідає
положенням про    позовну   давність   Цивільного   кодексу   УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
        , що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
 
     Так, у випадку,  коли суд на підставі досліджених у  судовому
засіданні  доказів установить,  що право позивача про захист якого
він просить,  відповідачем не порушено,  приймається  рішення  про
відмову  в  задоволенні  позову  саме  з  цих підстав,  а не через
пропуск строку давності.
 
     Якщо ж буде встановлено,  що таке право позивача  порушено  і
строк  позовної  давності  пропущено  без поважних причин,  суд на
підставі ст.  80 ЦК України ( 1540-06  ) (1540-06)
          приймає  рішення,  яким
відмовляє  в  позові  у  зв'язку  із  закінченням  строку позовної
давності,  а при визнанні причини пропуску цього  строку  поважною
порушене право має бути захищене.
 
     Вирішуючи спір, господарський суд Донецької області вказаного
не врахував.
 
     Суд апеляційної    інстанції    на    зазначені     порушення
законодавства  місцевим  судом  уваги  не звернув та їх не усунув.
Окрім того,  апеляційним господарським  судом  взагалі  не  надана
оцінка  доводам  позивача  про  звернення  його  з позовом в межах
строку позовної  давності  та  порушення  судом  першої  інстанції
ст. 71,  76 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  не вказано підстав їх відхилення
судом,  що є порушенням ст.ст.  99,  101,  п.  7 ч.  2 ст. 105 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Слід зазначити,  що  суд  апеляційної  інстанції  залишив без
будь-якої оцінки висновок місцевого суду про застосування  ст.  35
ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         у зв'язку з тим,  що у справі N 38/344
господарським судом Донецької області було  прийняте  рішення  від
14.11.2003   р.,   залишене   без   змін   постановою   Донецького
апеляційного господарського суду від  12.02.2004  р.  між  тими  ж
сторонами,  з аналогічного предмету спору,  яким було встановлено,
що  сторони  не  передбачили  в  договорі   можливості   стягнення
заборгованості  за  відвантажене  раніше вугілля на його підставі.
Апеляційний суд  не  проаналізував  можливість  в  даному  випадку
припинення провадження   у   справі   на  підставі  п.  2  ст.  80
ГПК України  та  не  перевірив  того,  що  на  час  прийняття  ним
постанови   судові  рішення  у  справі  N  38/344  були  скасовані
постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2004 р.
 
     Враховуючи викладене,  ухвалені  у  справі   судові   рішення
підлягають  скасуванню,  а  справа  -  передачі  для розгляду суду
першої інстанції.
 
     При новому  розгляді  справи  господарському  суду   належить
врахувати  викладене в цій постанові,  вжити заходів щодо повного,
об'єктивного, всебічного з'ясування обставин спору та, залежно від
установленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
 
     Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Касаційну       скаргу       державного       підприємства
"Свердловантрацит" задовольнити.
 
     2. Рішення   господарського   суду   Донецької   області  від
29.03.2004 р.  та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 21.12.2004 р. у справі N 38/52 скасувати.
 
     3. Справу  N  38/52 передати для розгляду господарському суду
Донецької області.
 
     4. Стягнути    з    відкритого    акціонерного     товариства
"Донбасенерго"      на     користь     державного     підприємства
"Свердловантрацит" 850 грн. державного мита.
 
     5. Доручити  господарському  суду  Донецької  області  видати
наказ.