ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2004 Справа N 25/221
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів Дроботової Т.Б., Гоголь Т.Г.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Р-ська
на постанову від 29 жовтня 2003
Донецького апеляційного Господарського суду
за позовом ТОВ "XXX"
до Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Р-ська
Відділення державного казначейства у м. Р-ську
про стягнення 57887 грн. бюджетної заборгованості з
ПДВ
У судове засідання представники сторін не з'явились, повідомлені
належно про час і місце розгляду касаційної скарги
Товариством з обмеженою відповідальністю "XXX" у липні 2003
заявлений позов до Державної податкової інспекції у H-ському
районі м. Р-ська про стягнення 57887 грн. бюджетної заборгованості
з ПДВ за листопад та грудень 2002р. та січень 2003р. Позовні
вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками господарської діяльності
позивача у листопаді та грудні 2002р. та січні 2003 р. виникла
бюджетна заборгованість з податку на додану вартість, яка
відповідно до приписів підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає
відшкодуванню. Позивач вважав, що оскільки 57887 грн. - сума
бюджетного відшкодування за деклараціями листопада, грудня 2002р.
та січня 2003р. не відшкодована у строк до 1 травня 2003р, до 1
червня 2003р. та до 1 липня 2003р.- відповідно, то згідно вимог
частини 5 підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ця сума є бюджетною заборгованістю.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15 серпня 2003
року, що ухвалене суддею Бойко І.А, позовні вимоги задоволені в
повному обсязі. Резолютивною частиною відшкодовано позивачеві з
бюджету 57887 грн. заборгованості з податку на додану вартість за
листопад, грудень 2002р. та січень 2003р. Рішення суду мотивоване
доведеністю матеріалами справи фактів існування суми бюджетної
заборгованості з ПДВ, що підлягає відшкодуванню відповідно до
вимог підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, і не відшкодування позивачеві цієї
суми у встановлені Законом терміни.
Донецький Апеляційний господарський суд у складі головуючого
Кондратьєвої С.І. та суддів Старовойтової Г.Я., Української Р.М.
постановою від 29 жовтня 2003 року залишив перевірене рішення
Господарського суду Донецької області без змін з тих же підстав, а
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі
м. Р-ська залишив без задоволення.
Державна податкова інспекція у H-ському районі м. Р-ська вважає,
що рішення і постанова апеляційного господарського суду прийняті з
порушенням матеріального права. Просить Вищий господарський суд
України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, скасувати рішення і постанову у справі і відмовити
позивачеві у задоволенні його позовних вимог.
Податкова служба посилається на помилкове застосування у рішенні
та постанові Господарського суду приписів підпункту 7.7.3 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
норми якого визначають право платника податку на стягнення
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Державна
податкова інспекція посилаючись на приписи пункту 1.8 статті 1
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
яким визначене поняття бюджетної заборгованості, зауважує на тому,
що відшкодування ПДВ здійснюється у разі реально понесених
платником податку витрат у вигляді сплаченого, а не нарахованого
до сплати податку.
При цьому заявник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судом не
враховані положення наказу ДПА України № 376 від 1.08.98р., яким
передбачена необхідність підтвердження можливості відшкодування
саме зайво сплаченого ПДВ.
Відділенням державного казначейства у місті Р-ську постанова
апеляційного суду не оскаржена, відзив на касаційну скаргу не
надісланий.
Товариством з обмеженою відповідальністю "XXX" відзив на касаційну
скаргу не надісланий.
Вищий господарський суд України заслухав доповідь судді
Добролюбової Т.В. переглянув матеріали справи та доводи касаційної
скарги і відзначає наступне.
Під час розгляду справи, господарським судом Донецької області
з'ясовано та підтверджено під час здійснення апеляційного
провадження, що внаслідок поданих до Державної податкової
інспекції у H-ському районі м. Р-ська декларацій з податку на
додану вартість за листопада 2002 року, позивачеві підлягало до
відшкодування 7941 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ, за
декларацією за грудень 2002р. позивачеві підлягало до
відшкодування 24033 грн., а за декларацією за січень 2003р. -
підлягало до відшкодування 25913 грн. (загалом на суму 57887 грн.)
Також місцевим і апеляційним господарськими судами встановлено, що
визначений приписами Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строк проведення відшкодування позивачу
ПДВ за декларацією листопада 2002р. сплинув 1.05.2003р., за
декларацією грудня 2002р. сплинув 1.06.2003р., а за декларацією
січня 2003р. строк відшкодування сплинув 1.07.2003р.
У підпункті 7.7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що підставою для отримання
відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний
період. Згідно з частиною 5 підпункту 7.7.3 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми, не
відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку,
вважаються бюджетною заборгованістю.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних інтересів.
У даній справі підставою позову є порушення передбаченого законом
права підприємства на отримання з Державного бюджету України
надмірно сплаченого ПДВ протягом місяця, наступного після подачі
декларації. Відповідно до частини 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за даної обставини платник податку має право у
будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості
звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.
На підставі викладеного, колегія суддів відзначає, що
господарськими судами обґрунтовано задоволено заявлені позовні
вимоги на підставі приписів Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в
Україні" ( 509-12 ) (509-12)
від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами,
внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР від 16.05.96
( 203/96-ВР ) (203/96-ВР)
, в редакції Закону N 83/98-ВР від 05.02.98 р.
( 83/98-ВР ) (83/98-ВР)
, встановлені функції державних податкових інспекцій,
зокрема: здійснення контролю за додержанням законодавства про
податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків,
інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження
цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання
платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових
декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з
обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки
достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів
оподаткування і обчислення податків інших платежів. Таким чином,
органом державної виконавчої влади, який здійснює діяльність щодо
контролю за додержанням податкового законодавства та інших питань
пов'язаних з оподаткуванням є органи державної податкової служби,
які відповідно до покладених на них законом функцій та приписів
статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
є відповідачами та позивачами по спорах, які виникають
з платниками податку з питань оподаткування.
З огляду на викладене позивач правомірно заявив позов про
стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ з коштів державного
бюджету відповідно до приписів Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до відповідача - Державної
податкової інспекції у H-ському районі м. Р-ська.
Відповідно до приписів статті 48 Бюджетного Кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
в Україні застосовується казначейська форма
обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає
здійснення Державним казначейством України у тому числі операцій з
коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування
розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при
зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні
платежів.
Статтею 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003
рік" ( 380-15 ) (380-15)
від 26.12.2002р. № 380-ІV, який затверджує
повноваження органам державної влади здійснювати виконання
Державного бюджету України протягом бюджетного періоду,
передбачено, що виконання рішення, яке прийняте державним органом,
що відповідно до закону має право на його застосування, про
стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти
державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України.
Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються
кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства
України.
Пунктом 7 "Положення про Державне казначейство" ( 590-95-п ) (590-95-п)
,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня
1995 р. N 590 встановлені функції відділення Державного
казначейства до яких віднесено, зокрема розподілення між
державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя відрахування від
загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за
нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також
перерахування місцевим бюджетам належних їм сум коштів від
зазначених відрахувань, здійснення за поданням державних
податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету
зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових
платежів та інші. Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування
податку на додану вартість ( z0263-97 ) (z0263-97)
, затвердженого Наказом
Державної податкової адміністрації та Державного казначейства
України 02.07.97 № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової
адміністрації України та Державного казначейства України від
21.05.2001 № 200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
) і зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за № 489/5680,
відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється
органами Державного казначейства України за висновками податкових
органів або за рішенням суду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.91 р. № 1251-XII із змінами та доповненнями
ставки, механізм справляння податків встановлюються виключно
законами про оподаткування. Порядок обчислення та сплати податку
на додану вартість встановлений Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від 03.04.97 р.
Доводи податкової служби не можуть бути підставою для скасування
переглянутої постанови апеляційного суду, оскільки порядок
обчислення, сплати, дату виникнення податкових зобов'язань, право
платника на податковий кредит, порядок і строки відшкодування з
бюджету визначені Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
З урахуванням викладеного, переглянуті рішення і постанова
господарського суду відповідають приписам чинного законодавства, а
відтак відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги
Державної податкової інспекції у H-ському районі м. Р-ська.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду Донецької області від 15 серпня 2003
р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29
жовтня 2003 р. у справі № 25/221 залишити без змін, а касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у H-ському районі м. Р-ська
- без задоволення.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Т.Дроботова
Т.Гоголь