ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2004 Справа N 20-3/289
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Гагарінському районі м. Севастополя
касаційну скаргу
на постанову від 14.10.2003 року Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 20
господарського суду м. Севастополя
за позовом ТОВ "Р", м. Севастополь
до - Державної податкової інспекції у
Гагарінському районі м. Севастополя;
- Державної податкової інспекції у
Ленінському районі м. Севастополя;
- Управління Державного казначейства у
м. Севастополі
про стягнення 2012,90 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
від відповідача-3: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 07.08.2003р. у
справі № 20 позов задоволене; відповідачу-3 виплатити з доходного
рахунку "інші надходження" державного бюджету на користь позивача
2012,90 грн.; відповідачу-3 виплатити з державного бюджету з
доходного рахунку "державне мито" на користь позивача державне
мито в розмірі 51 грн., а також витрати на інформаційнотехнічне
забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
14.10.2003 року у справі № 20 рішення Господарського суду м.
Севастополя від 07.08.2003 р. по справі № 20 змінене; п. 2
резолютивної частини рішення викладене в наступній редакції:
"Стягнути з ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя на користь
ТОВ "Р" витрати по сплаті державного мита в сумі 51,00 грн. та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".
В касаційній скарзі ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя
просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, в
позові ТОВ "Р" в частині вимог до ДПІ у Гагарінському районі м.
Севастополя відмовити, посилаючись на порушення норм
процесуального права, а саме ч. 1 ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивач, відповідачі-2, 3 відзиву на касаційну скаргу не
надіслали.
Сторони не скористались процесуальним правом на участь в засіданні
суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що ТОВ "Р"
зареєстроване рішенням Севастопольської міської державної
адміністрації № 00-13/9113 від 16.01.1997 р., та перебувало на
обліку в ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя під № 62 з
13.02.1997 р., ЄДРПОУ 24025743.
Згідно рішення начальника ДПІ у Гагарінському районі м.
Севастополя № 23/14122 від 21.09.1999 р. до ТОВ "Р" були
застосовані штрафні санкції в розмірі 5561,51 грн.
Стягнення штрафних санкцій було здійснене шляхом списання з
розрахункового рахунку підприємства інкасовим дорученням № 330 від
15.12.1999 року грошових коштів в сумі 2012,90 грн. на спеціальний
рахунок ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя у Відділенні
Державного казначейства у Гагарінському районі м. Севастополя.
17.03.2000 р. Арбітражний суд м. Севастополя виніс рішення про
визнання недійсним рішення ДПІ у Гагарінському районі м.
Севастополя № 23-14/14122 від 21.09.1999 р. про застосування до
ТОВ "Р" фінансових санкцій в сумі 5561,51 грн.
27.07.2000 р. Вищий Арбітражний суд України залишив рішення
Арбітражного суду м. Севастополя від 17.03.2000 р. без змін.
12.07.2000 р. ТОВ "Р" було переведене на облік в ДПІ у Ленінському
м. Севастополя у зв'язку із зміною юридичної адреси з подальшою
зміною адміністративного району.
В особовій картці ТОВ "Р" в ДПІ у Ленінському районі м.
Севастополя сума 2012,90 грн. відображена як переплата по коду
бюджетної класифікації 24060300 "Інші платежі".
04.12.2002 р. за виходячим № 186 ТОВ "Р" звернулось в ДПІ у
Ленінському районі м. Севастополя з проханням про повернення
переплати по "Іншім платежам" в сумі 2012,90 грн.
08.01.2003 р. ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя виходячим
№ 90/10/19-2, відмовлено в зазначеному проханні, посилаючись на
відмову Управління Держказначейства в м. Севастополі у виконанні
висновку ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя № 4697 від
19.12.2002 р. про повернення переплати по "Іншим платежам".
Відповідно до п. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх
надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням
органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково
або надмірно зараховані до бюджету.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те,
що спірна сума 2012,90 грн. є безпідставно стягнутими з позивача
відповідачем-1 грошовими коштами, які підлягають поверненню з
відповідного рахунку Державного бюджету України, відповідно до
Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених
податків, зборів (обов'язкових платежів) ( z1000-02 ) (z1000-02)
,
затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10
грудня 2002 року N 226, зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 25 грудня 2002 р. за N 1000/7288, розробленого на
виконання статті 50 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
та
відповідно до Положення про Державне казначейство ( 590-95-п ) (590-95-п)
,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95
N 590.
Що ж стосується доводів касаційної скарги щодо того, що ДПІ у
Гагарінському районі м. Севастополя не є відповідачем по даній
справі, а тому, на думку скаржника, в частині позовних вимог до
відповідача-1 мало бути відмовлено, то колегія суду не приймає їх
з огляду на таке. Оскільки, згідно ч. 3 ст. 21 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
відповідачами є підприємства та організації, яким
пред'явлено позовну вимогу і судами встановлено, що спір в даній
справі виник внаслідок неправильних дій відповідача-1, тому
апеляційний суд правомірно поклав на цю сторону державне мито
незалежно від результатів вирішення спору, відповідно до ч. 2 ст.
49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в
їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Севастопольського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському
районі м. Севастополя від 18.11.2003 року 16116/10/10-017 на
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
14.10.2003 року у справі № 20 залишити без задоволення а постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.10.2003
року у справі № 20-289 - без змін.