ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2004 Справа N 17/14-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну АК “Х”
скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 29.10.2003
року
у справі за позовом прокурора Червонозаводського району
в інтересах держави в особі
Міністерства палива та енергетики в
особі АК “Х”
до ПСП “ПТ”
про стягнення 263 757,24 грн.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2003 року, прокурор Червонозаводського району м. Харкова
звернувся до суду з позовом в інтересах акціонерної компанії “Х”
про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства
“ПТ” 235744 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію
по договору від 04.08.1999 р., № 12, 11275,34 грн. за
позадоговірне споживання електроенергії, 16702,72 грн. пені та
34,46 грн. за реактивну енергію.
Рішенням господарського суду Харківської області від 12.09.2003
р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 29.10.2003 р. позов задоволено частково
у сумі 34,46 грн. У решті вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на неправильну правову
оцінку судами обставин справи і просить рішення суду першої
інстанції та постанову апеляційного суду скасувати і постановити
рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова
колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню,
виходячи з наступного.
Із наявних у справі матеріалів справи вбачається, а ця обставина
позивачем і не оспорюється, що обсяги поставленої і оплаченої
електроенергії за період 2000 – 2002 років, виключаючи 34,46
грн. за перегони реактивної енергії та враховуючи постачання
електроенергії іншими постачальниками оплачена відповідачем у
повному обсязі, а тому суд першої інстанції і апеляційний суд
прийшли до правильного висновку про наявність заборгованості за
цей період у сумі 34,46 грн. і обґрунтовано постановили про
часткове задоволення позову у цій частині і підстав для
скасування постановлених з цього приводу судових рішень судова
колегія не вбачає.
Проте, повністю погодитись з наведеними судами першої і
апеляційної інстанцій мотивами відмови у стягненні 231319,28
грн. заборгованості, яка мала місце станом на 1.01.2002 року не
можна, оскільки висновки суду зроблені без повного та всебічного
з'ясування дійсних обставин справи.
Як вбачається з доданої до справи копії статуту відповідача, з
внесеними до нього 25.05.2000 р. змінами, підприємство
зареєстровано Сахнівщинською райдержадміністрацією 11.01.2000
року як правонаступник КСП 1 Травня”.
Договір № 12, щодо заборгованості по якому виник спір і
виконання якого взяв на себе відповідач укладено 4.08.1998 року
ще з КСП “ПТ”.
Але дані про те, до кого перейшли боргові зобов'язання
колишнього КСП “ПТ” по спірному договору у матеріалах справи
відсутні і висновків щодо цього судом не зроблено.
Вважаючи, що строки позовної давності пропущені, суд першої
інстанції не звернув уваги і не дав оцінки доданим до справи
графікам погашення заборгованості на період до 2005 року, а
апеляційний суд визнав ці графіки неукладеними з мотивів
відсутності на них дати складання, і підписання їх
неуповноваженими особами.
Але мотиви неприйнятності графіків погашення заборгованості
наведені без належної перевірки дійсності підписів посадових
осіб відповідача, які посвідчені печаткою підприємства, а тому
висновки апеляційного суду щодо відсутності боргових зобов'язань
не можна визнати обґрунтованими.
За таких обставин, коли висновки суду зроблені без повного та
всебічного з'ясування дійсних обставин справи постановлені у
справі судові рішення у цій частині не можуть залишатись без
змін і підлягають скасуванню
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дати їх належну
правову оцінку і в залежності від встановленого постановити
законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2003,
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
29.10.2003 р. про відмову у позові про стягнення 231319,28 грн.
скасувати, а справу у цій частині направити на новий судовий
розгляд.
У решті рішення господарського суду Харківської області від
12.09.2003 р., постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 29.10.2003 р. залишити без змін.