ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2004 Справа N 5/2117-12/334
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 02.12.2003р.
у справі № 5/2117-12/334 Господарського суду
Львівської області
за позовом АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі
керуючого Львівської обласної філії
до Державної податкової інспекції у м. Львові
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача – Подоба І.В., за довіреністю
відповідача – не з’вилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Львова від 30.09.2003 року у
справі № 5/2117-12/334 задоволено позовні вимоги
Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”
в особі Львівської обласної філії (надалі - Львівська обласна
філія АКБ “Укрсоцбанк”) про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 19.06.2003 року № 10237/17-2 Державної
податкової інспекції у м. Львові (надалі - ДПІ у м. Львові).
Позовні вимоги АКБ “Укрсоцбанк” в особі Львівської обласної
філії задоволено з тих підстав, що відповідно до ст. 2 Декрету
Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”
( 13-92 ) (13-92)
, об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне
місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за
календарний рік (що складається з місячних сукупних
оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на
території України, так і за її межами. При визначенні сукупного
оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в
натуральній формі, так і в грошовій (національній або іноземній
валюті). Львівською обласною філією АКБ “Укрсоцбанк” з
розрахункового рахунку за рахунок прибутку банку перераховано
плату за навчання працівників у Львівському інституті
менеджменту фахівців з питання торгівлі цінними паперами в сумі
3420 грн. Враховуючи те, що для здійснення основної діяльності
банку необхідні спеціальні знання працівникам банку та для
отримання відповідного документу, позивач відрядив своїх
працівників на курси підвищення кваліфікації, а тому витрати,
понесені банком не являються соціальними благами конкретних
працівників позивача, і відповідно не повинні включатися до їх
сукупного оподатковуваного доходу.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Львова від
30.09.2003р., ДПІ у м. Львові було подано апеляційну скаргу, в
якій вона просила скасувати рішення господарського суду
м. Львова від 30.09.2003 р. по справі № 5/2117-12/334 та
відмовити в задоволенні позовних вимог АКБ “Укрсоцбанк” в особі
Львівської обласної філії.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
02.12.2003р. (колегія суддів: Бонк Т.Б., Юркевич М.В., Городечна
М.І.) рішення господарського суду м. Львова від 30.09.2003р. у
справі № 5/2117-12/334 залишено без змін, а апеляційну скаргу
ДПІ у м. Львові без задоволення.
Державна податкова інспекція у м. Львові звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати прийняті по справі рішення та постанову, та прийняти
нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог АКБ
“Укрсоцбанк” в особі Львівської обласної філії.
18.03.2004р. в судовому засіданні касаційної інстанції
оголошувалась перерва до 25.03.2004р. на 9 год. 50 хв.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2003 року Львівською
обласною філією АКБ “Укрсоцбанк” було отримано податкове
повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 19.06.2003р. за
№ 10237/17-2, яким визначено суму податкового зобов'язання
Львівської обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” з прибуткового
податку з громадян в сумі 1125,40 грн. та застосовано штрафні
санкції в сумі 2250,80 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту
перевірки від 12.06.2003р. № 23-5/09325011/7. На думку
перевіряючих, кошти, які проплачені 30.05.2003р. Львівською
обласною філією АКБ “Укрсоцбанк” з рахунку за рахунок прибутку
банку, а саме: плата за навчання у Львівському інституті
менеджменту фахівців з цінними паперами в сумі 3420,0 грн. є
соціальними благами посадових осіб, пов'язаним з даним платником
податку - Яворської м. В., Сахно О.Е. та Островської Л.В. та
повинні включатися до сукупного оподатковуваного доходу даних
працівників для обчислення прибуткового податку.
Як було встановлено попередніми судовими інстанціями, Львівською
обласною філією АКБ “Укрсоцбанк” 10.05.2003 року було укладеного
з ЗАТ “Львівський інститут менеджменту” угоду № 510 про
здійснення інститутом підвищення кваліфікації працівників
позивача за програмою фахівець з торгівлі цінними паперами та
оплатив інституту проведене навчання своїх працівників в сумі
3420 грн. Дана сума до сукупного оподатковуваного доходу даних
працівників не включалася та прибутковий податок з них не
стягувався.
Порядок оподаткування доходів громадян на той час регулювався
Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з
громадян” ( 13-92 ) (13-92)
.
Відповідно до ст. 2 вищезгаданого Декрету ( 13-92 ) (13-92)
, об'єктом
оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в
Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що
складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів),
одержаний з різних джерел, як на території України, так і за її
межами. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу
враховуються доходи, одержані як в натуральній формі, так і в
грошовій (національній або іноземній валюті).
Згідно з п. 57 ст. 9 Закону України “Про ліцензування певних
видів господарської діяльності” ( 1775-14 ) (1775-14)
, ліцензуванню
підлягає професійна діяльність на ринку цінних паперів.
Ліцензійними умовами провадження професійної діяльності на ринку
цінних паперів, затвердженими наказом Державного комітету
України з питань регулятивної політики та підприємництва та
Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від
14.03.2001р. № 49/60 встановлені вимоги щодо наявності
сертифікованих фахівців у юридичних осіб (ліцензіатів), що є
необхідно умовою для отримання ліцензії на здійснення
професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Таким чином, для здійснення основної діяльності банку необхідні
спеціальні знання працівникам банку, тому для отримання
відповідного документу, позивач відрядив своїх працівників на
курси підвищення кваліфікації, а тому витрати, понесені банком
не являються соціальними благами конкретних працівників
позивача, і відповідно не повинні включатися до їх сукупного
оподатковуваного доходу.
Крім того, Державна податкова адміністрація України в листі від
14.08.2003р. за № 12866/7/17-0517 повідомляє, що витрати
підприємства, установи, організації, пов'язані з професійною
підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника
податку фізичних осіб, не розглядаються як особисті доходи таких
працівників, а тому не повинні включатися до їх сукупного
оподатковуваного доходу.
Щодо посилання відповідача на п.п. 5.4.2. ст. 5 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, яким
передбачено, що до валових витрат включаються витрати платника
податку, пов'язані з професійною підготовкою за профілем такого
платника податку фізичних осіб, що перебувають у трудових
відносинах з таким платником податку, в українських закладах
освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з платником
податку, слід зазначити, що дані докази не досліджені в суді
першої та апеляційної інстанції, а тому відповідно до ст. 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не можуть бути предметом розгляду в
касаційному порядку.
Крім того, невключення витрат на оплату навчання працівників
банку до складу валових витрат не може бути розцінено як
отримання особистих доходів такими працівниками та відповідно не
повинні включатися до їх сукупного оподатковуваного доходу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що Львівським
апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка
обставинам справи, в зв'язку з чим постанову апеляційної
інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу Державної
податкової інспекції у м. Львові без задоволення.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові
залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
02.12.2003р. у справі № 5/2117-12/334 господарського суду
Львівської області залишити без змін.