ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.03.2004                              Справа N Б26/15/118/01
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                       Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
                       справі),
                       Ткаченко Н.Г.
                       Бур’янової С.С.
 
розглянувши матеріали  Міністерства економіки та з питань
касаційної скарги      європейської інтеграції України
 
на ухвалу              від 24.12.2003р. господарського суду
                       Дніпропетровської області
 
 
у справі               № Б26/15/118/01 господарського суду
                       Дніпропетровської області
 
за заявою              ТОВ ПФК “Укрінмет”, м. Дніпропетровськ
 
до                     ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод
                       ім. Петровського”, м. Дніпропетровськ
 
про   банкрутство
 
арбітражний керуючий   Корнієвський В.М.
                       Талан Л.Г.
за участю представника сторони:
 
від боржника – Воронко Ю.С., доруч. від 05.01.2004 р. № 250/5
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою   арбітражного   суду  Дніпропетровської   області   від
19.03.2001  р.  за  заявою  ТОВ ПФК “Укрінмет”  порушено  справу
№    Б15/118/01    про    банкрутство   ВАТ   “Дніпропетровський
металургійний завод ім. Петровського”.
 
Ухвалою   арбітражного   суду  Дніпропетровської   області   від
17-20.04.2001 р. введено процедуру розпорядження майном боржника
та   призначено  розпорядника  майна,  зобов’язано   ініціюючого
кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про
порушення справи про банкрутство.
 
Ухвалою   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
02.09.2003 р. продовжено процедуру розпорядження майном боржника
з 10.02.2003 р. до 01.10.2003 р.
 
29.09.2003  р.  проведено  засідання  комітету  кредиторів   ВАТ
“Дніпропетровський  металургійний  завод  ім.  Петровського”  на
якому  прийнято  рішення про введення процедури санації  та  про
звернення  до  суду  з  клопотанням  щодо  призначення  керуючим
санацією  керівника боржника Корнієвського В.М., а розпорядником
майна Талана Л.Г.
 
Ухвалою   господарського  суду  Дніпропетровської  області   від
24.12.2003р.  (судді: Камша Н.М.- головуючий, Калиниченко  Л.М.,
Мельниченко   І.Ф.)  в  порядку  ст.  53  Закону  України   “Про
відновлення   платоспроможності  боржника  або   визнання   його
банкрутом”   ( 2343-12   ) (2343-12)
          введено  процедуру   санації   ВАТ
“Дніпропетровський   металургійний  завод   ім.   Петровського”,
призначено  керуючим  санацією керівника боржника  Корнієвського
В.М.,  продовжено  здійснення виконання обов’язків  розпорядника
майна  Таланом Л.Г. Також, зобов’язано керуючого санацією подати
на розгляд комітету кредиторів план санації боржника.
 
Не  погоджуючись з даною ухвалою, Міністерство  економіки  та  з
питань  європейської  інтеграції України  звернулося  до  Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати  оскаржувану  ухвалу  в частині  призначення  керуючим
санацією  керівника  ВАТ “Дніпропетровський металургійний  завод
ім. Петровського” Корнієвського В.М.
 
В  обґрунтування касаційної скарги Міністерство економіки  та  з
питань  європейської інтеграції України посилається  на  те,  що
Корнієвського В.М., як керуючого санацією ВАТ “Дніпропетровський
металургійний завод ім. Петровського”, у статутному фонді  якого
частка державної власності становить 42,26% державної власності,
було  призначено  з  порушенням положень чинного  законодавства,
оскільки  кандидатура  керуючого  санацією  не  була  попередньо
погоджена  з  Міністерством економіки та з  питань  європейської
інтеграції України, як це передбачено ч. 2 ст. 2 Закону  України
“Про  відновлення платоспроможності боржника або  визнання  його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Заслухавши  пояснення представника сторони,  обговоривши  доводи
касаційної   скарги,   перевіривши  наявні   матеріали   справи,
проаналізувавши   застосування  судом  норм   матеріального   та
процесуального  права,  колегія  суддів  дійшла   висновку,   що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
 
В  силу ст. 41 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі – Закон)
відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій  суб'єктів
підприємницької   діяльності,   регулюються   цим   Законом    з
урахуванням особливостей, передбачених його розділом VI.
 
Стаття  53  Закону  ( 2343-12 ) (2343-12)
         встановлює особливості  санації
боржника  його  керівником  та передбачає  виняток  з  загальних
положень при проведенні санації.
 
Якщо   справу  про  банкрутство  боржника  порушено  за   заявою
кредитора  (кредиторів), комітет кредиторів має право звернутися
до  господарського  суду з клопотанням про призначення  керуючим
санацією   керівника  боржника,  а  також  розпорядника   майна.
Керуючий санацією та розпорядник майна діють відповідно до вимог
цього  Закону  з  урахуванням  особливостей,  передбачених  цією
статтею (ч. 11 ст. 53 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
        ).
 
Як  вбачається  з матеріалів справи та встановлено господарським
судом, комітет кредиторів прийняв рішення від 29.09.2003  р.  та
звернувся  до господарського суду з клопотанням про  призначення
керуючим   санацією  керівника  боржника.  У  зв’язку   з   чим,
здійснення  провадження  у  справі про  банкрутства  перейшло  з
загальної  процедури  на спеціальну процедуру  банкрутства,  яка
здійснюється з урахуванням положень ст. 53 Закону.
 
Положення  ч.  11  ст. 53 Закону ( 2343-12  ) (2343-12)
          надають  комітету
кредиторів право здіснення такого переходу і тому йому  належить
самостійне  і  безумовне  право  вибору  кандидатури   керуючого
санацією (таким є керівник боржника) і розпорядника майна.
 
При цьому, норми ч. 2 ст. 2 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
        , які передбачають
надання   Державним  органом  з  питань  банкрутства  пропозицій
стосовно  кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників  майна,
керуючих  санацією, ліквідаторів) для державних підприємств  або
підприємств, у статутному фонді яких частка державної  власності
перевищує  двадцять  п'ять відсотків, не застосовуються  в  силу
імперативних положень ст. 41 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
        .
 
Тому,  у  випадку  прийняття зазначеного вище рішення  комітетом
кредиторів,  суд  разом  з  переходом  на  спеціальну  процедуру
банкрутства  приймає  судове рішення  про  призначення  керуючим
санацією   саме  керівника  боржника  та  одночасно  призначення
розпорядника майна.
 
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського  суду
України   дійшла   висновку,  що  ухвала   господарського   суду
Дніпропетровської  області від 24.12.2003р.  відповідає  чинному
законодавству та підстав для ї скасування не вбачається.
 
З  урахуванням наведеного, та керуючись ст. ст. 2, 41, 53 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його  банкрутом”  ( 2343-12 ) (2343-12)
         та ст. ст. 111-5,  111-7,  111-9,
111-11,  111-12  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.     Касаційну  скаргу  Міністерства  економіки  та  з  питань
європейської  інтеграції України на ухвалу  господарського  суду
Дніпропетровської    області   від   24.12.2003р.    у    справі
№ Б26/15/118/01 залишити без задоволення.
 
2.    Ухвалу  господарського суду Дніпропетровської області  від
24.12.2003р. у справі № Б26/15/118/01 залишити без змін.