ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.03.2004                                    Справа N 205/14-03
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                         Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
                         Михайлюка М.В.,
                         Невдашенко Л.П.,
 
розглянувши у            Київського обласного відділення Фонду
відкритому засіданні     соціального захисту інвалідів, м. Київ
матеріали касаційної     
скарги
на постанову             Київського апеляційного господарського
                         суду від 03.12.2003
у справі                 господарського суду Київської області
                         № 205/14-03
за позовною заявою       Київського обласного відділення Фонду
                         соціального захисту інвалідів, м. Київ
до                       відкритого акціонерного товариства
                         “Броварський райагропостач”, м. Бровари
                         (далі – ВАТ “Броварський
                         райагропостач”)
 
про   стягнення 19 098 грн.
 
У відкритому судовому засіданні брали участь представники:
 
від позивача – Пуш Н.М.,
від відповідача – Михайлюк О.В.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Київське  обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
у  липні 2003 року на підставі статей 19, 20 Закону України “Про
основи  соціальної захищеності інвалідів в Україні” ( 875-12  ) (875-12)
        
звернулося  з  позовом  до ВАТ “Броварський  райагропостач”  про
стягнення  штрафних  санкцій  за 3 робочих  місця,  не  зайнятих
інвалідами у 2002 році, у сумі 19 098 грн.
 
Господарський  суд  Київської області  рішенням  від  26.08.2003
(суддя  Короткевич  О.Є.)  позов  задовольнив,  оскільки   судом
встановлено,  що  норматив  робочих місць  для  працевлаштування
інвалідів  для відповідача встановлений 5 чоловік, а  відповідно
до  звіту працевлаштовано 2-х інвалідів, тому на підставі статей
19,   20  Закону  України  “Про  основи  соціальної  захищеності
інвалідів  в  Україні”  ( 875-12  ) (875-12)
          з  відповідача  підлягають
стягненню штрафні санкції.
 
Київський   апеляційний   господарський   суд   постановою   від
03.12.2003  (судді:  Пантелієнко В.О. – головуючий  (доповідач)),
Карась  О.В.,  Дзюбко П. О.) апеляційну скаргу ВАТ  “Броварський
райагропостач” задовольнив, рішення скасував, в позові відмовив.
 
Постанова   мотивована   тим,   що  працевлаштування   інвалідів
здійснюється органами Мінпраці України, Мінсоцзахисту  населення
України,   місцевими  радами  народних  депутатів,  громадськими
організаціями інвалідів, однак доказів направлення інвалідів для
працевлаштування та відмови у їх працевлаштуванні  позивачем  не
надано. Крім того, у 2002 році фінансова діяльність підприємства
була збитковою.
 
Київське  обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
звернулося  до Вищого господарського суду України  з  касаційною
скаргою  на постанову апеляційного господарського суду і  вважає
її такою, що прийнята з порушенням законодавства і тому підлягає
скасуванню,  а  рішення залишенню без змін. Скарга  обгрунтована
тим,  що  відповідно  до пункту 14 Положення  про  робоче  місце
інваліда  і  про порядок працевлаштування інвалідів, затверджене
постановою   Кабінету  Міністрів  України   03.05.1995   №   314
підприємства повинні інформувати державну службу зайнятості  про
вільні  місця та вакантні посади, на яких може використовуватися
праця  інвалідів. Судом не враховано, що відповідач не звертався
з  повідомленням щодо кількості вакантних місць  до  відповідних
органів.
 
Обговоривши  доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність
застосування  судом  норм матеріального і процесуального  права,
колегія  суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
з таких підстав.
 
У   касаційній  інстанції  скарга  (подання)  розглядається   за
правилами  розгляду справи у суді першої інстанції  за  винятком
процесуальних  дій, пов'язаних із встановленням обставин  справи
та  їх  доказуванням (стаття 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ).
 
Судом   встановлено,  що  для  ВАТ  “Броварський  райагропостач”
встановлений   норматив  робочих  місць   для   працевлаштування
інвалідів  у  кількості 5 чоловік, однак  відповідно  звіту  про
зайнятість   та   працевлаштування   інвалідів   за   2002   рік
відповідача,  акту  перевірки  від  22.08.2003  на  підприємстві
працевлаштовано 2-х інвалідів.
 
Відповідно  до  статті 18 Закону України “Про основи  соціальної
захищеності  інвалідів  в  Україні” ( 875-12  ) (875-12)
          від  21.03.1991
№  875-XII  в редакції Закону України від 05.07.2001 №  2606-III
працевлаштування  інвалідів здійснюється  органами  Міністерства
праці   України,  Міністерства  соціального  захисту   населення
України,   місцевими  Радами  народних  депутатів,  громадськими
організаціями інвалідів.
 
Пунктом  14  Положення про робоче місце інваліда і  про  порядок
працевлаштування  інвалідів,  затверджене  постановою   Кабінету
Міністрів України 03.05.1995 № 314 зазначено, що підприємства  у
межах  доведеного  нормативу створюють за  власні  кошти  робочі
місця  для  працевлаштування інвалідів  та  інформують  державну
службу   зайнятості   та  місцеві  органи  соціального   захисту
населення  про вільні робочі місця та вакантні посади,  на  яких
може використовуватися праця інвалідів.
 
А  пунктом 10 цього ж положення встановлено, що працевлаштування
інвалідів  здійснюється державною службою  зайнятості,  органами
Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими
організаціями  інвалідів з урахуванням побажань, стану  здоров'я
інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно  до
висновків МСЕК.
 
Тобто  після  повідомлення про вільні робочі місця  та  вакантні
посади,  на  яких  може  використовуватися  праця  інвалідів  до
відповідних   органів  ці  органи  займаються  працевлаштуванням
інвалідів.
 
Судом  не досліджено інформувало ВАТ “Броварський райагропостач”
про  вільні  робочі  місця  та вакантні  посади,  на  яких  може
використовуватися  праця інвалідів, та  чи  дотримана  процедура
доведення такої інформації до вказаних органів.
 
На   підставі   викладеного  рішення  і   постанова   підлягають
скасуванню.
 
Під  час  нового  розгляду  справи  господарському  суду  першої
інстанції  необхідно  врахувати  викладене,  всебічно  і   повно
з’ясувати   та   перевірити  всі  фактичні   обставини   справи,
об’єктивно  оцінити докази, що мають юридичні  значення  для  її
розгляду   і  вирішення  спору  по  суті  і  в  залежності   від
встановленого  правильно застосувати норми матеріального  права,
що  регулюють  спірні  правовідносини,  та  ухвалити  законне  і
обгрунтоване рішення.
 
Керуючись  статтями 4-1, 22, 111-5, 111-7-111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   Київського   обласного   відділення   Фонду
соціального захисту інвалідів задовольнити.
 
Рішення господарського суду Київської області від 26.08.2003  та
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
03.12.2003  у  справі  господарського  суду  Київської   області
№ 205/14-03 скасувати.
 
Справу   передати  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Київської області.