ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.03.2004                                     Справа N 20-7/066
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                         Черногуза Ф.Ф. – головуючого,
                         Михайлюка М. В.,
                         Невдашенко Л.П.,
 
розглянувши у            відкритого акціонерного товариства
відкритому засіданні     “Мусон”, м. Севастополь (далі – ВАТ
матеріали касаційної     “Мусон”)
скарги                   
 
на постанову             Севастопольського апеляційного
                         господарського суду від 10.12.2003
 
у справі                 господарського суду м. Севастополя
                         № 20-7/066
 
за позовною заявою       відкритого акціонерного товариства
                         “Енергетична компанія
                         “Севастопольенерго”, м. Севастополь”
                         (далі – ВАТ “Енергетична компанія
                         “Севастопольенерго”)
 
до                       ВАТ “Мусон”
 
про   стягнення 85 101 грн. 16 коп.
 
Представники:
 
позивача - Куртукова Н.В., Солов’йова В.Р.
відповідача - Капортна Н.Ф.
 
Позивач  в  позовній  заяві просить стягнути  заборгованість  за
перевищення  договірної  величини споживання  електроенергії  за
період  з 01.04 по 23.04.2003 в сумі 85101,16 грн. обгрунтовуючи
свої  вимоги  договором № 17 від 01.04.2003 ст. 26  Закону  “Про
електроенергетику”  ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        , п. 5.3 “Правил  користування
електричною енергією” ( z0417-96 ) (z0417-96)
        .
 
Господарський суд м. Севастополя рішенням від 14 – 28.10.2003  в
позові   відмовлено.  За  висновками  суду  позовні  вимоги   не
обгрунтовані.
 
Севастопольський  апеляційний господарський суд  постановою  від
10.12.2003 скасував рішення господарського суду м. Севастополя і
позов  задовольнив  з  посиланням на  обгрунтованість  позову  і
доведення   до   споживача   зкорегованих   величин   споживання
електроенергії.
 
В  касаційній скарзі ставиться питання про скасування  постанови
Севастопольського  апеляційного господарського  суду  з  підстав
неправильного  застосування норм матеріального та процесуального
права.
 
Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали  справи,  Вищий господарський суд України  вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
 
У  відповідності  до  п.  1 ст. 21 Закону  “Про  підприємства  в
Україні”   ( 887-12   ) (887-12)
           відносини  підприємства   з   іншими
підприємствами   в   усіх   сферах   господарської    діяльності
здійснюються на основі договорів.
 
Правила  користування електричною енергією (п. 6.1)  встановили,
що   договір  про  постачання  електричної  енергії  є  основним
документом,   який  регламентує  відносини  між   постачальником
електричної  енергії за регульованим тарифом  і  споживачем,  та
визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків сторін.
 
Застосування  до споживача процедури встановлення і  корегування
граничних величин згідно Порядку постачання електричної  енергії
споживачам, має здійснюватись за умови зазначення у договорі між
сторонами   порядку  встановлення,  доведення   та   коригування
граничних величин.
 
Порядок  визначення  договірних величин  споживання  електричної
енергії  і  потужності сторони встановили в розділі 5 укладеного
01.04.2003 договору № 17 на поставку електричної енергії.
 
Пункт  5.2  договору визначено, що договірні  граничні  величини
доводяться поставщиком споживачу письмовим повідомленням, які  є
невід’ємною  частиною вказаного договору не пізніше  ніж  за  10
днів до початку наступного розрахункового періоду.
 
Сторони  в п. 10.2 договору встановили, що зміни і доповнення  в
даний  договір  вносяться  шляхом  оформлення  додаткових   угод
пўдписаних обома сторонами.
 
В  порушення вимог Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , зокрема ст. ст. 38, 43 суди не з’ясували  належним
чином чи дотримані терміни доведення споживачу граничних величин
та процедура встановлення і коригування граничних величин обсягу
споживання.
 
Під  час  нового  розгляду господарському суду першої  інстанції
необхідно  врахувати викладене, всебічно і  повно  з’ясувати  та
перевірити  всі обставини справи, об’єктивно оцінити докази,  що
мають  юридичне  значення для її розгляду і вирішення  спору  по
суті,  встановити дійсні права і обов’язки сторін і в залежності
від  встановленого  правильно  застосувати  норми  матеріального
права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне  і
обгрунтоване рішенні.
 
Керуючись    ст.ст.   111-5,   111-7,   111-12    Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення господарського суду м. Севастополя від 14-28.10.2003  та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
10.12.2003  у  справі № 20-7/066 скасувати, справу  передати  на
новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.