ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 10.03.2004                                         Справа N 8/46
 
Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
              Перепічая В.С.(головуючого),
              Вовка І.В.,
              Гончарука П.А.
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну  скаргу     Молодіжно-житлового комплексу "XXX"
 
на  рішення           господарського суду  Херсонської області від
                      25.04.2003 року
 
у справі
за позовом            Відкритого акціонерного товариства "YYY"
 
до                    Молодіжно-житлового комплексу "XXX"
 
про                   стягнення суми,
 
                            УСТАНОВИВ:
 
У лютому 2001 року позивач звернувся до суду з позовною заявою  до
відповідача про стягнення заборгованості в сумі 19889 грн. і пені,
посилаючись на те,  що останній неналежним чином виконав договірні
зобов'язання з оплати за поставлену цеглу.
 
Рішенням господарського  суду  Херсонської  області від 25.04.2003
року стягнуто з відповідача на користь позивача  заборгованість  в
сумі 18 958,83 грн., а в решті позову відмовлено.
 
В апеляційному  порядку зазначене рішення суду першої інстанції не
переглядалось.
 
У касаційній скарзі відповідач вважає,  що  судом  порушено  норми
матеріального  та процесуального права і тому просить прийняте ним
рішення скасувати.
 
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає,  що оскаржене судове
рішення  відповідає  законодавству,  і  просить  залишити його без
змін, а касаційну скаргу без задоволення.
 
Заслухавши пояснення представників відповідача,  дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї,  перевіривши матеріали справи
і прийняте в ній судове рішення,  суд вважає,  що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було укладено
договір №  18  від  15.10.1997  року,  за  умовами  якого  позивач
зобов'язався  поставити  цеглу  на суму 159000 грн.,  а відповідач
зобов'язався  прийняти  та  оплатити  авансом  або  у   наступному
здійснити взаємозалік з ПДВ.
 
Предметом даного  судового  розгляду  є  вимоги  про  стягнення  з
відповідача  заборгованості  та  пені  у  зв'язку   з   неналежним
виконанням останнім договірних зобов'язань з оплати.
 
Суд, вирішуючи спір, у порушення норм процесуального  права ст.ст.
32-34,  36, 38, 43 Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   дійшов    висновків,  що   грунтуються  на  неповно
з'ясованих обставинах справи та прийняв рішення, яке не відповідає
вимогам   ст.  84  Господарського  процесуального  кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Так, судом не було з'ясовано правову природу укладеного  сторонами
договору,   та   не   вказано,   які   норми  матеріального  права
застосовуються до спірних правовідносин.
 
До того ж,  суду  слід  було  ретельніше  з'ясувати  обгрунтування
розміру основного боргу за заявленим позовом з урахуванням доводів
обох сторін.
 
Крім того,  суд розглянув справу за  відсутності  відповідача,  не
з'ясувавши чи повідомлений останній належним чином про час і місце
засідання  суду  та,  не  зважаючи  на  те,  що  до  цього  справа
відкладалась  у  зв'язку з нез'явленням представника відповідача в
судове засідання, і це нез'явлення та неподання останнім письмових
заперечень проти пред'явленого позову перешкоджало вирішенню спору
по суті.
 
Відповідно до вимог п.1 ч.  1 ст. 77 Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд відкладає розгляд
справи,  коли за якихось обставин спір не  може  бути  вирішено  в
даному  засіданні,  і,  зокрема,  такою обставиною є нез'явлення в
засіданні представників сторін.
 
У той же час,  з матеріалів справи не вбачається,  що  відповідача
було  повідомлено  належним чином про час і місце розгляду справи,
оскільки в ухвалі  господарського  суду  Херсонської  області  від
08.04.2003 року про відкладення розгляду справи на 25.04.2003 року
на  звороті  у  лівому  нижньому   куті   відсутній   обов'язковий
відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах
України,  затвердженої наказом Голови Вищого  господарського  суду
України  від  10.12.2002  року  №  75,  штамп суду з відміткою про
відправку документа,  що  містить  вихідний  реєстраційний  номер,
загальну   кількість   відправлених  примірників  документа,  дату
відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
 
Разом з цим,  відповідачем додано  до  касаційної  скарги  довідку
поштового  відділення  зв'язку,  яке його обслуговує про те,  що з
01.03.2003 року по 01.05.2003 року поштова кореспонденція на  його
адресу не надходила.
 
Отже, судом першої інстанції справу було розглянуто за відсутності
відповідача,  не повідомленого належним  чином  про  час  і  місце
засідання суду.
 
Таким чином,  розглянувши  справу  за  відсутності відповідача суд
позбавив  його  можливості  взяти  участь  в  засіданні,  подавати
докази,  наводити  свої  доводи  і  міркування  з усіх питань,  що
виникають у ході  судового  процесу,  заперечувати  проти  доводів
іншої  сторони відповідно до ст.  22 Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  чим  порушив  принципи  рівності
учасників  судового процесу перед законом і судом та змагальності,
передбачені ст.  ст. 42 і 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
За вимогами  п.2  ч.2  ст.  111-10  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         порушення норм процесуального права  є
в  будь-якому  випадку  підставою для скасування рішення місцевого
або  постанови  апеляційного  господарського  суду,  якщо   справу
розглянуто   судом   за   відсутності   будь-якої  із  сторін,  не
повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
 
За таких обставин,  оскаржене  судове  рішення  не  можна  визнати
законним  й  обгрунтованим,  і  тому  воно  підлягає  скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
 
Під час нового розгляду справи  суду  слід  врахувати  наведене  і
вирішити спір відповідно до вимог закону.
 
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України,
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу Молодіжно-житлового комплексу "XXX" задовольнити.
 
Рішення господарського  суду  Херсонської  області  від 25.04.2003
року скасувати,  і справу № 8/46 передати на новий розгляд до суду
першої інстанції в іншому складі.
 
Головуючий В. Перепічай
С у д д і: І. Вовк
           П. Гончарук