ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2004 Справа N 5/161/б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач
у справі),
Ткаченко Н.Г.
Бур’янової С.С.
розглянувши ТОВ “Агроінвестнасіння”, м. Київ
матеріали касаційної
скарги
на ухвалу від 26.11.2003р. господарського суду
Чернівецької області
у справі № 5/161/б господарського суду Чернівецької
області
за заявою ДПІ у місті Чернівці
до ВАТ “Чернівецький цукровий завод”,
м. Чернівці
про банкрутство
за участю представників сторін:
від ТОВ “Агроінвестнасіння” – Крупчан В.Д., довір. від
27.02.2003 р. № 7;
від ВАТ “Чернівецький цукровий завод” – Морозов С.М., довір. від
15.02.2004 р. б/н
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від
25.07.2003р. порушено провадження у справі № 5/161/б про
банкрутство ВАТ “Чернівецький цукровий завод”.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від
26.11.2003р. (суддя Дутка В.В.) зупинено розгляд справи
№ 5/161/б у попередньому засіданні до вирішення справи № 34/268
господарським судом міста Києва. При цьому, суд відмовив ТОВ
“Агроінвестнасіння” у задоволені його грошових вимог до боржника
на суму 505 985,00 грн.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ТОВ “Агроінвестнасіння”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої
інстанції та справу передати до господарського суду Чернівецької
області для розгляду по суті заяви ТОВ “Агроінвестнасіння” про
визнання його кредитором ВАТ “Чернівецький цукровий завод”.
На думку скаржника, судом неправильно застосовано ст.ст. 14, 15
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та порушено ст. 86 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи про
банкрутство у попередньому засіданні суду, судом першої
інстанції в мотивувальній частині ухвали було зазначено про
невизнання боржником і невключення розпорядником майна в реєстр
вимог кредиторів вимог ТОВ “Агроінвестнасіння” та відмовлено у
задоволені таких вимог. Водночас, резолютивна частина даної
ухвали суду не містить жодного висновку суду щодо розглянутої
заяви ТОВ “Агроінвестнасіння”.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон) конкурсні кредитори за вимогами, які
виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство,
протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному
друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі
про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду
письмовў заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх
підтверджують.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
вимоги конкурсних
кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого
для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і
вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в
ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.
Отже, приписами зазначеної норми передбачено, що у випадку
подання кредитором заяви з вимогами до боржника після закінчення
строку, встановленого для її подання, заява такого кредитора не
розглядається судом.
Тому, місцевий господарський суд, дійшовши висновку, що заяву
подано з порушенням встановленого строку, повинен винести ухвалу
про відмову у прийнятті заяви кредитора з грошовими вимогами до
боржника в порядку ст. 62 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст. 4-1 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарські суди розглядають справи про
банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з
урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Положення ст. 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
також передбачають, що
судове рішення приймається суддею за результатами обговорення
усіх обставин справи.
Тому, у справі про банкрутство у суд зобов’язаний у
мотивувальній частині судового рішення вказати, зокрема,
обставини справи, встановлені господарським судом, та докази, на
підставі яких прийнято таке судове рішення.
Так, застосовуючи положення ч. 2 ст. 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
щодо
присічного строку звернення з грошовими вимогами до боржника,
суд першої інстанції не зазначив дату закінчення встановленого
Законом строку та не вказав час подання заяви з вимогами до
боржника з посиланням на відповідні докази.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала
суду винесена з порушення норм процесуального права, тому
підлягає скасуванню в частині відхилення вимог ТОВ
“Агроінвестнасіння”, а справа у відповідній частині – передачі
на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати
викладене та за наявності обставин пропуску кредитором
встановленого Законом строку, винести ухвалу про відмову в
прийнятті заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.
На підставі наведеного та керуючись статті 14 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 62, 111-5, 111-7, 111-9 –
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Агроінвестнасіння” на ухвалу
господарського суду Чернівецької області від 26.11.2003р. у
справі № 5/161/б задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Чернівецької області від
26.11.2003р. у справі № 5/161/б в частині відхилення вимог ТОВ
“Агроінвестнасіння” до боржника скасувати.
3. Справу № 5/161/б в частині розгляду грошових вимог ТОВ
“Агроінвестнасіння” до боржника передати на новий розгляд до
господарського суду Чернівецької області.