ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2004 Справа N 5/160
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Українського державного підприємства
поштового зв'язку "XXX" в особі його Н-ської дирекції, м. Н-ськ
(далі - підприємство поштового зв'язку)
на рішення господарського суду Кіровоградської області від
28.10.2003
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 23.12.2003
зі справи № 5/160
за позовом управління Пенсійного фонду України в Ч-ському районі
Кіровоградської області, смт. Ч-ськ Я-ського району (далі -
управління ПФУ в Ч-ському районі)
до підприємства поштового зв'язку
про стягнення 41406,94 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
управління ПФУ в Ч-ському районі: А.А.А.,
підприємства поштового зв'язку: Б.Б.Б., В.В.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
28.10.2003 (суддя Змеул О.А.) позов задоволено: з підприємства
поштового зв'язку стягнуто на користь управління ПФУ в Ч-ському
районі 41406,94 грн. зайво сплаченого поштового збору та судові
витрати.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем неправильно проведено
розрахунки поштового збору, а також тим, що перевіркою
правильності нарахування поштового збору встановлено, що сума
41406,94 грн. є фактичною переплатою поштового збору за період з
01.01.2001 до 01.04.2003 і підлягає поверненню до бюджету, і що
відповідачем безпідставно отримано стягувану суму поштового збору,
оскільки сума нарахованого поштового збору з урахуванням залишку
складає 212512,15 грн., а позивачем перераховано фактично
253919,09 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
23.12.2003 (суддя Тищик І.В. - головуючий, судді Белінська В.О.,
Бахмат В.М.) назване рішення залишено без змін з тих же мотивів.
Підприємство поштового зв'язку звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення
місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції
скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні
позову.
Касаційну скаргу мотивовано посиланням на те, що сума поштового
збору за зазначений період попередньо визначалася на підставі
виконавчих та розрахункових документів управління ПФУ в Ч-ському
районі та управління соціального захисту населення
райдержадміністрації з додержанням вимог Інструкції "Про порядок
організації оформлення, фінансування та виплати пенсій, грошової
допомоги підприємствами поштового зв'язку України" ( z0494-98 ) (z0494-98)
,
затвердженої наказом Державного комітету зв'язку України,
Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного
фонду України від 02.07.98 №101/123/67 (далі - Інструкція), а тому
немає підстав для її зворотного стягнення.
У доповненні до касаційної скарги відповідач зазначає, що
попередніми судовими інстанціями при оцінці доказів було порушено
вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України). Зокрема, судом не було дано
належної оцінки довідці контрольно-ревізійного відділу та акту
звірки розрахунків, що містить виправлення. Крім того, судом не
зазначено норми матеріального права, які є підставами для
стягнення суми позову.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних
обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про наявність підстав для часткового
задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями інстанції у справі встановлено, що:
- управлінням ПФУ в Ч-ському районі та підприємством поштового
зв'язку укладено договір від 02.02.2001, за умовами якого позивач
зобов'язався фінансувати відповідача в сумах згідно із
замовленням, а відповідач - здійснювати доставку та виплату пенсій
і грошової допомоги пенсіонерам на підставі відомостей, поданих
управлінням соціального захисту населення;
- позивач зобов'язався оплачувати відповідачеві послуги з виплати
пенсій та грошової допомоги в розмірі встановлених граничних
тарифів, здійснюючи оплату подекадно за фактично виплачені кошти
на виплату пенсій і допомоги, а відповідач з урахуванням сум
фактично виплачених пенсій і грошової допомоги за минулий період -
складати заявку на потреби у коштах на період виплати;
- додатковими угодами № 2 від 17.01.2003 і 29.03.2002 до названого
договору сторони продовжили його строк до укладення договору між
Кіровоградським обласним управлінням Пенсійного фонду України та
Кіровоградською дирекцією УДППЗ "ХХХ";
- пунктом 5.1 договору сторони узгодили умову, відповідно до якої
до 7 числа місяця, наступного за звітним, вони складають взаємний
акт звірки розрахунків з фактичної виплати пенсій та грошової
допомоги і проводять кінцеві розрахунки;
- складеним сторонами актом звірки розрахунків по фактичній
виплаті пенсій та допомоги за березень 2003 року за формою В9-М
( z0494-98 ) (z0494-98)
зафіксовано наявність заборгованості з поштового
збору підприємства поштового зв'язку перед управлінням ПФУ в
Ч-ському районі у сумі 41406, 94 грн.
- наявність боргу у зазначеному розмірі підтверджено довідкою
контрольно-ревізійного відділу в Ч-ському районі від 07052003 №
09-21/31, яку складено за результатами перевірки використання
коштів Пенсійного фонду України, правильності нарахування та
відшкодування поштового збору в Ч-ському районному вузлі зв'язку
за період з 01.01.2001 по 01.04.2003;
- відповідною перевіркою встановлено, що сума 41406, 94 грн. є
фактичною переплатою поштового збору за цей період і підлягає
поверненню до бюджету;
- довідка контрольно-ревізійного відділу в Ч-ському районі від
07052003 № 09-21/31підписана відповідачем без заперечень.
Причиною спору, на думку позивача, стала відмова відповідача
перерахувати позивачеві зайво сплачену суму поштового збору.
Пунктом 3 Інструкції ( z0494-98 ) (z0494-98)
передбачено, що за пересилання,
доставку і виплату пенсій органи Пенсійного фонду (за виплатами,
що фінансуються з коштів Фонду) та органи соціального захисту
населення (за виплатами, що фінансуються з інших джерел) сплачують
кошти підприємствам поштового зв'язку за тарифами, затвердженими
наказом Держкомзв'язку України від 28.03.97 р. N 43 і
зареєстрованими в Мін'юсті України 10.07.97 р. за N 254/2058
( z0254-97 ) (z0254-97)
. За пересилання, доставку і виплату пенсій береться
плата від загальної суми виплачених пенсій, зазначених у
відомостях та разових дорученнях, а також від загальної суми
переказів, включених до списку. Постановами Кабінету Міністрів
України від 19.08.99 № 1528 ( 1528-99-п ) (1528-99-п)
, від 14.03.2001 № 227
( 227-2001-п ) (227-2001-п)
, від 27.09.2001 № 741 ( 741-2001-п ) (741-2001-п)
було підвищено
розмір пенсій, на які не нараховується поштовий збір.
Відповідно до пункту 5.1 договору від 02.02.2001 та пункту 64
Інструкції ( z0494-98 ) (z0494-98)
підсумки звірення розрахунків, підбиті до
7-го числа місяця, наступного за звітним, оформляються актом за
формою В9-М (додаток 21до Інструкції ( z0494-98 ) (z0494-98)
), який
складається в трьох примірниках, а за останній місяць кварталу - в
чотирьох примірниках органами Пенсійного фонду на підставі звіту
за формою 57-а ( z0494-98 ) (z0494-98)
, довідки про виплачені суми, наданої
органами соціального захисту населення, і даних платіжних
документів. Акт підписується керівником, головним бухгалтером
органу Пенсійного фонду і директором та головним бухгалтером
поштамту (вузла зв'язку). Підписи засвідчуються печатками органу
Пенсійного фонду та поштамту (вузла зв'язку).
У задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив лише з
довідки контрольно-ревізійного відділу в Ч-ському районі від
07.05.2003 № 09-21/31, якою підтверджується наявність боргу в сумі
41406, 94 грн. Проте ця довідка не містить відповідного детального
розрахунку, яким підтверджувалася б наявність заборгованості у
зазначеній в ній сумі.
Що ж до складеного сторонами акта звірки розрахунків по фактичній
виплаті пенсій та допомоги за березень 2003 року за формою В9-М
( z0494-98 ) (z0494-98)
, яким також зафіксовано наявність заборгованості з
поштового збору підприємства поштового зв'язку перед управлінням
ПФУ в Ч-ському районі в сумі 41406, 94 грн., то, приймаючи
зазначений документ як доказ, апеляційний господарський суд
порушив вимоги статті 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Відповідно до
частини першої цієї статті додаткові докази приймаються судом,
якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої
інстанції з причин, що не залежали від нього; в даному разі таке
обґрунтування в матеріалах справи відсутнє. Крім того, документ
містить виправлення, які сторонами не обумовлено, а судом цьому
оцінки не дано. Не досліджено судовими інстанціями та не оцінено й
інші докази та розрахунки, що містяться в матеріалах справи, у
тому числі акти звірки за попередні періоди, які свідчать про
відсутність заборгованості.
Крім того, на порушення пункту 3 частини першої статті 84 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
у мотивувальній частині рішення судом не
зазначено законодавство, яким керувався господарський суд,
приймаючи рішення про стягнення грошової суми.
Таким чином, судові інстанції припустилися порушення вимог частини
першої статті 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо прийняття судового
рішення за результатами обговорення усіх обставин справи і частини
першої статті 43 названого Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111-7
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
З урахуванням наведеного у новому розгляді справи суду першої
інстанції необхідно встановити зазначені у цій постанові обставини
стосовно наявності боргу, у тому числі на підставі відповідних
розрахунків, надати доводам сторін і зібраним у справі доказам
належну правову оцінку та вирішити спір згідно з вимогами закону.
Керуючись статтями 111-7- 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового
зв'язку "ХХХ" в особі Кіровоградської дирекції задовольнити
частково.
2. Рішення господарського суду Кіровоградської області від
28.10.2003 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 23.12.2003 зі справи № 5/160 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Кіровоградської області.