ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.2004 Справа N 16/392-03
Вищий господарський суд України у складі: судді головуючий, суддів
розглянув касаційну скаргу дочірнього підприємства "ЕД", м. Київ
(далі - ДП "ЕД")
на рішення господарського суду Харківської області від
10.12.2003 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
28.01.2004
зі справи № 16/392-03
за позовом ДП "ЕД"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ХХ", м. Харків (далі -
ТОВ "ХХ")
та
приватного підприємства "Ф", м. Харків (далі - ПП "Ф")
про зобов'язання відповідача: опублікувати в газеті "Голос
України" дані про допущені порушення авторського права позивача з
вибаченням на його адресу; припинити дії, що порушують авторське
право позивача; стягнення компенсації в сумі 9 250 000 грн. і
відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн., усього - 10
250 000 грн.
Судове засідання у розгляді касаційної скарги проведено за участю
представників сторін:
позивача відповідачів
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.2003,
залишеним без зміни постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 28.01.2004, у задоволенні позову до ПП "Ф"
відмовлено; провадження у справі за позовом до ТОВ "ХХ" припинено
на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК). У рішенні
суду першої інстанції зазначено, що ДП "ЕД" до прийняття рішення у
справі заявлено про відмову від позову до ТОВ "ХХ", і за
клопотанням позивача до участі у справі залучено ПП "Ф". Рішення
судових інстанцій по суті спору, з посиланням на статті 8, 9, 14,
15, 31-33, 50-52 Закону України "Про авторське право і суміжні
права" (далі - Закон), мотивовано тим, що ПП "Ф" доведено право на
використання слова "Ф".
У касаційній скарзі від 27.02.2004 до Вищого господарського суду
України ДП "ЕД" просить скасувати рішення судових інстанцій по
суті цієї справи та передати її на новий розгляд. Касаційну скаргу
мотивовано тим, що згідно з приписами абзацу другого пункту 10
Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
(далі - ЦК) суди мали застосувати до спірних відносин
сторін статтю 433 ЦК ( 435-15 ) (435-15)
, пунктом 4 частини 1 якої
передбачено, що об'єктами авторського права можуть бути й інші
твори.
Усіх учасників судового процесу відповідно до вимог статті 111-4
ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце
розгляду скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- громадянином України Александровим С.М. та ТОВ "ХХ" укладено
авторський договір від 01.10.1998 № 01 а п про передачу
(відчуження) майнових прав на твір, предметом якого у варіаціях є
графічне зображення (фантазійне) слова ФЕНОМ, Ф для можливого
використання як товарного знака; підтвердженням виконання цього
договору є акт прийому-передачі (відчуження) майнових прав на твір
від 01.10.1998;
- ТОВ "ХХ" отримано свідоцтво на знак для товарів і послуг від
15.07.2002 № 26190, об'єктом якого є словесне позначення Ф, для
товарів і послуг 1, 4, 35 та 40 класів Міжнародної класифікації
товарів і послуг для реєстрування знаків (заявку подано
31.08.2001);
- після отримання свідоцтва на знак для товарів і послуг від
15.07.2002 № 26190 ТОВ "ХХ" зареєструвало на своє ім'я домен Ф.ua
в мережі Інтернет, що підтверджується сертифікатом про реєстрацію
домену;
- ТОВ "ХХ" передало ПП "Ф" право власності на знак для товарів і
послуг Ф;
- автором - громадянином Російської Федерації Ж-им П. М. та ТОВ
"ЛТ" укладено авторський договір від 04.08.1999 № 009/ав про
передачу (відчуження) майнових прав на твір, предметом якого у
варіаціях є графічне зображення (фантазійне) як назва твору і
літературний опис, як оригінал-макет для організації в пресі,
Інтернет та інших засобах масової інформації для обнародування
твору на виставках та в інших публічних місцях;
- ТОВ "ЛТ" та ДП "ЕД" укладено авторський договір від 19.08.1999
№ 010 /ав про передачу (відчуження) майнових прав на твір,
предметом якого у варіаціях є графічне зображення (фантазійне) як
назва твору і літературний опис, як оригінал-макет для організації
в пресі, Інтернет та інших засобах масової інформації для
обнародування твору на виставках та в інших публічних місцях.
Причиною спору у справі стало питання про наявність у діях ТОВ
"ХХ" та ПП "Ф" порушення авторських майнових прав ДП "ЕД" шляхом
використання у комерційному обороті твору у формі слова - Ф.
Судові інстанції дійшли правильного висновку, що використання ТОВ
"ХХ" та ПП "Ф" слова Ф не порушує авторських прав ДП "ЕД",
оскільки відповідачами доведено правомірність такого використання
за авторським договором.
У рішеннях судових інстанцій зі справи також встановлено, що
відповідачами у справі отримано правоохоронний документ на знак
для товарів і послуг, об'єктом якого є словесне позначення Ф. Знак
для товарів і послуг є самостійним об'єктом права інтелектуальної
власності з власним правовим режимом, що встановлений у Законі
України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"
( 3689-12 ) (3689-12)
. Відповідно до частини 2 статті 16 цього Закону
свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші
права, визначені цим Законом ( 3689-12 ) (3689-12)
. А згідно з частиною 4
цієї статті використанням знака визнається:
"нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано,
упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним,
етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет,
зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою
пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж,
імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування його під час пропонування та надання будь-якої
послуги, для якої знак зареєстровано;
застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі
Інтернет, у тому числі в доменних іменах".
Доводи ДП "ЕД" про необхідність застосування до спірних відносин
сторін у справі норм ЦК ( 435-15 ) (435-15)
не можуть бути взяті до уваги,
оскільки рішення суду першої інстанції по суті спору з цієї справи
прийнято 10.12.2003, і отже до спірних відносин мають
застосовуватись законодавчі акти, що були чинними на час вирішення
господарським судом спору зі справи.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2003 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
28.01.2004 у справі № 16/392-03 залишити без змін, а скаргу
дочірнього підприємства "ЕД" - без задоволення.