ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2004 Справа N 2-4/6348-2003
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
розглянув касаційні скарги П-ва В.І., м. Сімферополь
та
приватного підприємства "Фірма "С", м. Сімферополь (далі - ПП
"Фірма "С")
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 08.12.2003
зі справи № 2-4/6348-2003
за позовом науково - виробничого підприємства "Компанія "Д", м.
Саки Автономної Республіки Крим (далі - НВП "Компанія "Д")
до ПП "Фірма "С"
про усунення порушень прав на винахід.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.02.2004 розгляд
касаційних скарг відкладено на 10.03.2004.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
05.06.2003, залишеною без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 08.12.2003, провадження зі
справи зупинено на підставі статті 79 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК) у зв'язку
з призначенням господарським судом судової експертизи. Зазначені
судові рішення у справі мотивовано тим, що у запереченнях
відповідача містяться доводи про виготовлення продукту - тари "БС"
- не із застосуванням запатентованого винаходу (патент на винахід
№ 36593 від 10.01.2000), а на підставі ліцензійного договору,
укладеного з власником патенту на промисловий зразок № 4362 і
деклараційного патенту на винахід № 38628, автором яких є
громадянин П-в В.І.
Громадянин П-в В.І. звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою від 05.01.2004, в якій просить
скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 08.12.2003, а провадження з цієї справи припинити. Скаргу
мотивовано тим, що судом першої інстанції скаржника не залучено до
участі у справі як співвідповідача, хоча він є власником патентів
на промисловий зразок і винахід і саме за його ліцензією ПП "Фірма
"С" виготовляє продукт "БС". На думку скаржника, у зв'язку з
необхідністю залучення його до участі у справі як співвідповідача
спір у цій справі не підлягає вирішенню в господарських судах
України.
Ті ж самі мотиви викладено й у касаційній скарзі ПП "Фірма "С".
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином
повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представники НВП
"Компанія "Д", ПП "Фірма "С" та П-ва В.І. в судове засідання не
з'явились.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної
інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги та скасування судових рішень у справі.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- НВП "Компанія "Д" звернулося до господарського суду з позовом до
ПП "Фірма "С" про припинення виготовлення та реалізації продукту
прилад для зберігання рідини з використанням запатентованого
позивачем винаходу від 10.01.2000 № 36593;
- ПП "Фірма "С" заперечує виготовлення продукту - тари "БС" - із
застосуванням винаходу за патентом № 36593 від 10.01.2000,
стверджуючи, що виготовляє цей продукт на підставі ліцензійного
договору, укладеного з власником патенту на промисловий зразок
№ 4362 і деклараційного патенту на винахід № 38628, автором яких є
громадянин П-в В.І.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від
05.06.2003 судовому експерту поставлені для роз'яснення такі
питання:
- чи виготовлено із застосуванням запатентованого НВП "Компанія
"Д" винаходу прилад для зберігання рідини;
- якщо так, то які ознаки винаходу, запатентованого НВП "Компанія
"Д", використані при його виготовленні.
Причиною подання громадянином П-вим В.І. касаційної скарги стало
питання про правомірність розгляду судом без його участі справи
про предмет позову, який стосується його прав власника патентів на
промисловий зразок і винахід, а також прав ліцензіара за наданим
дозволом на використання винаходу та промислового зразка на
підставі ліцензійного договору.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 111-10 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є в будь-якому
випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови
апеляційного господарського суду, якщо, зокрема, господарський суд
прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків
осіб, які не були залучені до участі в справі.
Справу за позовом НВП "Компанія "Д" до ПП "Фірма "С" не вирішено
по суті, оскільки господарським судом не прийнято рішення про
задоволення позову чи відмову в позові повністю або частково
(стаття 82 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
). Отже суд першої інстанції має
процесуальну можливість залучити громадянина П-ва В.І. до участі у
цій справі як іншого відповідача на підставі статті 24 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
або третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору, на стороні відповідача - згідно з вимогами статті
27 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
. У разі вчинення даних процесуальних дій судом
може бути розглянуто й питання про застосування статті 80 ГПК
( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на викладене немає підстав для задоволення касаційних
скарг громадянина П-ва В.І. та приватного підприємства "Фірма "С"
у цій справі.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.12.2003 зі справи № 2-4/6348-2003 залишити без змін, а
касаційні скарги громадянина П-ва В.І. та приватного підприємства
"Фірма "С" - без задоволення.