ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2004 Справа N 2-20/9316.1-2003
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., -головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Кримської регіональної митниці
судовому засіданні
касаційну скаргу
на рішення від 19.12.2003 р.
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом суб’єкта підприємницької діяльності
Зайцева Ігоря Вікторовича
до Кримської регіональної митниці,
3-я особа: Державна податкова адміністрація в
Автономній Республіці Крим
про визнання недійсним талону відмови, спонукання здійснити
митне оформлення вантажу,
за участю представників сторін:
- позивача: не з’явився,
- відповідача 1: Сінгаєвський О.В. – дов. від 21.01.2004
р. № 17-07/535,
- 3-ї особи: Нікішенко В.О. – дов. від 11.03.2003 р.
№ 449/10-015,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.12.2003 р. у справі № 2-20/9316.1-2003 позов суб’єкта
підприємницької діяльності Зайцева Ігоря Вікторовича до
Кримської регіональної митниці, 3-я особа: Державна податкова
адміністрація в Автономній Республіці Крим, про визнання
недійсним талону відмови, спонукання здійснити митне оформлення
вантажу задоволено.
Кримська регіональна митниця у поданій касаційній скарзі просить
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.12.2003 р. скасувати і прийняти нове рішення про відмову у
задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скаржник посилається
на порушення норм матеріального права.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з п. 2.2 ст. 2 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платником податку на додану вартість є
особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України
або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання
або споживання на митній території України, за винятком фізичних
осіб, не зареєстрованих як платники податку, в разі, коли такі
фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети) в обсягах,
що не підлягають оподаткуванню згідно із законодавством.
Відповідно до п. 3.1. ст. 3 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
об’єктом оподаткування є операції щодо продажу товарів (робіт,
послуг) на митній території України, в тому числі операції з
оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та
операції з передачі права власності на об’єкти застави
позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської
заборгованості заставодавця і щодо ввезення (пересилання)
товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг),
що надаються нерезидентам для їх використання або споживання на
митній території України, в тому числі операції з ввезення
(пересилання) майна за договором оренди (лізингу), застави та
іпотеки.
Як встановлено судом першої інстанції, СПД Зайцев І.В. отримав
спеціальний торговий патент у відповідно до Закону України “Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності”
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
СПА № 014878, строк дії якого встановлено з
01.01.2002 р. по 31.12.2002 р.
Рішенням Феодосійського місцевого суду від 07.03.2003 р. строк
дії СПА № 014878 продовжено до 31.12.2004 р.
29.05.2003 р. СПД Зайцевим І. В. до митного оформлення заявлено
вантаж по ВМД № 60006/3/000370. Кримською регіональною митницею
був виписаний талон відмовлення у митному оформленні № 370-ТД
від 29.05.2003 р. зазначеної ВМД на підставі п. п 2.2. ст. 2
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно до ч. 1 ст. 7-1 Закону України “Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, зі
змінами і доповненнями, внесеними Законом України “Про внесення
змін до Закону України “Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності” ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
від 13.12.2001 р., який
набрав чинності 05.01.2002 р., встановлено, що суб'єкт
підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговий
патент, не сплачує податок на додану вартість, крім податку з
операцій ввезення (пересилання) товарів на митну територію
України або отримання від нерезидентів робіт (послуг) для їх
використання або споживання на митній території України.
Оскільки, господарський суд при вирішення даного спору на
вказані вимоги законів уваги не звернули, то постановлене по
справі рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, в
зв’язку з чим підлягає скасуванню, а справа – направленню на
новий розгляд.
Під час нового судового розгляду справи господарському суду
першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі
передбачені законом засоби для всебічного, повного і
об’єктивного встановлення обставин справи, прав та обов’язків
сторін і в залежності від встановленого та відповідно до вимог
чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, ст. 111-9, ст. 111-10,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Кримської регіональної митниці задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
19.12.2003 р. у справі № 2-20/9316.1-2003 скасувати, справу
направити на новий розгляд до господарського суду Автономної
Республіки Крим.