Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
( Скасовано частково постановою Верховного суду України від 26.06.2004 р. ( sp02/837-2 ) (sp02/837-2) )
 
                ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.03.2004 р.
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
 
розглянувши у відкритому
засіданні матеріали
касаційної скарги            дочірньої компанії "ХХХ" Національної
                             акціонерної компанії "YYY",  м. Н-ськ
                             (далі - ДК "ХХХ" НАК "YYY")
 
на постанову                 Н-ського апеляційного  господарського
                             суду від 09.12.2003
 
у справі                     господарського  суду  Н-ської області
                             № Х3
 
за позовною заявою           ДК "ХХХ" НАК "YYY"
 
до                           комунального   підприємства  теплових
                             мереж "ZZZ", смт. Ч-ськ, Н-ської обл.
                             (далі - КП "ZZZ")
 
про                          стягнення  175 999 грн. 52 коп.
 
представник:                 присутній.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
В позовній  заяві  позивач  просить  стягнути з відповідача 153958
грн.  67 коп. боргу за спожитий природний газ у жовтні-грудні 2002
року по договору № 06/02-181 ТЕ-17,  пеню в розмірі  12356 грн. 08
коп.  за неналежне виконання умов договору, інфляційні в сумі 7045
грн.  20 коп.,  3% річних 4347 грн. 20 коп. на підставі ст. 214 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Господарський суд Н-ської області рішенням від 03-05.09.2003 позов
задовольнив частково в сумі 127598 грн.  67 коп.  основного боргу,
8818 грн.  20 коп.  пені, 7045 грн. 20 коп. інфляційних, 3% річних
4347 грн. 20 коп. і судові витрати.
 
В решті позовних вимог провадження у справі припинено.
 
Н-ський апеляційний  господарський  суд  постановою від 09.12.2003
змінив рішення господарського суду від 03-05.09.2003.
 
Позов задовольнив частково в сумі 127598 грн.  67  коп.  основного
боргу, судові витрати.
 
В решті позову відмовлено з посиланням на те, що додаткові  вимоги
позивача по стягненню пені,  інфляційних та трьох відсотків річних
не конкретизовані згідно вимог п.  1 ч. 2 ст. 72, ч. 1 ст. 179 ст.
214 ЦК України  ( 1540-06  ) (1540-06)
          та  п.  7.2  договору  по  періодам
нарахування,  розмірам  простроченої  суми  з урахуванням платежів
здійснених відповідачем  на  оплату  основного  боргу  та  містять
зазначення різних сум відповідальності за порушення зобов'язань.
 
В касаційній  скарзі  ставиться  питання  про скасування постанови
апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального
права.
 
Розглянувши та  обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши
матеріали справи,  Вищий  господарський  суд  України  вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Між сторонами  25.11.2002 був укладений договір № 06/02-1810 ТЕ-17
на постачання природного газу для вироблення теплової енергії  для
потреб населення, бюджетних установ та організацій.
 
Позивачем в жовтні-грудні 2002 року передано відповідачу природний
газ в об'ємі 1303,480 тис.куб.м на загальну суму  280143  грн.  92
коп.
 
Актом  звірки  розрахунків  станом  на  31.05.2003  заборгованість
відповідача становила 127598 грн. 67 коп.
 
Пункт 7.2.  договору  передбачає,   що   в   разі   неоплати   або
несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки,  зазначені договором
покупець сплачує на  користь  постачальника  пеню  за  кожен  день
прострочення платежу.
 
Позивачем було  проведено  уточнення  розрахунку  пені  на  момент
подачі позовної заяви відповідно до ст. 72 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
В даній справі, позивачем були також заявлені вимоги про стягнення
інфляційних  та  3%  річних  за  несвоєчасне  виконання  боржником
грошового   зобов'язання   відповідно до вимог ст.  214 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Ця норма    передбачає   спеціальну   відповідальність,   яка   не
ототожнюється з неустойкою, не відноситься до передбачених ст. 178
ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
         видів забезпечення виконання зобов'язання.
 
Отже апеляційний  господарський  суд дійшов неправильних юридичних
висновків і неправильно застосував до спірних правовідносин сторін
норми матеріального права.
 
У зв'язку  з  цим  оскаржувана  постанова  підлягає скасуванню,  а
рішення місцевого суду залишенню в силі,  як таке,  що законне  та
обгрунтоване.
 
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну  скаргу  задовольнити, постанову  Н-ського  апеляційного
господарського суду від 09.12.2003 у  справі  №  Х3  скасувати,  а
рішення  господарського  суду  Н-ської  області  від 03-09.09.2003
залишити в силі.
 
Стягнути з  комунального  підприємства  теплових  мереж  "ZZZ"  на
користь дочірньої компанії "XXX" Національної акціонерної компанії
"YYY" 101 грн. 56 коп. витрат по держмиту.
 
Доручити видачу наказу господарському суду Н-ської області.