ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2004 Справа N 2886
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“ГС”
на ухвалу господарського суду Запорізької області від
21.11.2003р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського
суду від 12.01.2004р.
у справі № 2886
за позовом Відкритого акціонерного товариства “ГС”
до Приватного підприємства “М”
про стягнення 5345,21 грн.,
В С Т А Н О В И В
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2003р.
позовна заява Відкритого акціонерного товариства “ГС” до
Приватного підприємства “М” про стягнення 5345,21 грн. повернута
без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського
процесуального кодексу (ГПК) України.
Ухвала мотивована тим, що до позову не додано належного доказу
відправки відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї
матеріалів, оскільки в опису вкладення у цінний лист,
направленого відповідачу, не вказано документи додані до
позовної заяви, що, на думку суду, є порушенням вимог Правил
надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. № 1155.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся до
Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, яка містила клопотання про відновлення пропущеного
процесуального строку на її подання з посиланням на отримання
оскаржуваної ухвали лише 02.12.2003р.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від
12.01.2004р. у відновленні пропущеного строку подання
апеляційної скарги відмовлено на підставі ст.ст. 53, 93 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
за відсутності поважних причин пропуску
цього строку.
Не погоджуючись з вказаними ухвалами, позивач звернувся до
Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій
просить суд одночасно скасувати ухвалу господарського суду
Запорізької області від 21.11.2003р. та ухвалу Запорізького
апеляцўйного господарського суду від 12.01.2004р. у справі
№ 2886, а позовну заяву від 11.11.2003р. № 07/3186 передати на
розгляд господарського суду Запорізької області.
Оскаржуючи ухвалу місцевого господарського суду від
21.11.2003р., скаржник посилається на порушення судом першої
інстанції норм процесуального права, а саме п. 6 ст. 63, 43, 47,
56 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та на невірне застосування постанови
Кабінету Міністрів України від 17.08.2003р. № 1155
( 1155-2003-п ) (1155-2003-п)
.
Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права,
а саме ст. 97, ч. 1 ст. 38, 87 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, скаржник
вбачає у відсутності підстав для повернення апеляційної скарги
без розгляду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу
такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в обгрунтування
свого клопотання про відновлення строку апеляційного оскарження
ухвали місцевого господарського суду від 21.11.2003 р. скаржник
посилається на отримання її лише 02.12.2003р. (тобто після
закінчення строку подання апеляційної скарги), і, в
підтвердження цього, додав до апеляційної скарги ксерокопію
поштового конверту господарського суду Запорізької області
№ 2869 з датою відправлення 26.11.2003р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної
інстанції про неможливість зробити висновок щодо дати отримання
позивачем вказаного конверту та номеру справи господарського
суду, оскільки таких відомостей вказана копія не містить.
Вірними є і доводи апеляційної інстанції про те, що відбиток
штампу позивача від 02.12.2003р. на ухвалі місцевого суду від
21.11.2003р. та витяг з книги вхідної кореспонденції за
02.12.2003р. не є беззаперечними доказами, оскільки їх складання
залежить цілком від волевиявлення самого позивача внаслідок чого
вони мають суб’єктивний характер.
В силу ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу
своїх вимог і заперечень. При цьому, обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування (ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Згідно п. 142 Правил надання послуг поштового зв’язку,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
17.08.2002р. № 1155 ( 1155-2003-п ) (1155-2003-п)
, користувач має право на
одержання доступної, достовірної та необхідної інформації про
порядок і терміни надання послуг поштового зв’язку. Утім,
зазначеним правом скаржник не скористався і не надав суду доказу
того, що поштовий конверт з ухвалою суду від 21.11.2003р. був
доставлений адресату – ВАТ “ГС”, оператором зв’язку саме
02.12.2003р.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Запорізького
апеляційного господарського суду від 12.01.2004р. є такою, що
відповідає нормам процесуального права і спростовує доводи
касаційної скарги в цій частині.
Поряд з тим, колегія суддів погоджується з іншими доводами
скаржника, викладеними у касаційній скарзі, і вважає, що ухвала
господарського суду Запорізької області від 21.11.2003р., яку
скаржник також оскаржує у даній касаційній скарзі, прийнята з
порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню з
передачею позовної заяви від 11.11.2003р. № 07/3186 Відкритого
акціонерного товариства “ГС” господарському суду Запорізької
області для розгляду по суті.
Так, позовну заяву Відкритого акціонерного товариства “ГС” до
Приватного підприємства “М” про стягнення 5345,21 грн. повернуто
господарським судом Запорізької області на підставі п. 6 ст. 63
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якого суддя повертає
позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не
подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і
доданих до неї документів.
Проте, застосування судом першої інстанції вказаної норми
процесуального права є помилковим.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позивач
зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії
позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів
у сторони не має. Товариство подало суду докази надіслання
позовної заяви відповідачу – поштову квитанцію № 8 та опис
вкладення у цінний лист, на яких працівником об’єкта поштового
зв’язку проставлено відбиток календарного штемпеля. Відповідно
до визначення поняття доказів, що міститься у статті 32 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, такі квитанція та опис вкладення є
доказами.
У разі виявлення у процесі розгляду справи по суті, що у
відповідача відсутні документи, на які посилається позивач у
підтвердження свого позову, суд, керуючись приписами ст. 65 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вправі був зобов’язати позивача надіслати
такі документи відповідачу, але не мав законних підстав для
повернення позовної заяви.
Враховуючи викладене, оскаржувану ухвалу місцевого
господарського суду від 21.11.2003р. не можна визнати законною й
обгрунтованою, у зв’язку з чим її слід скасувати, а позовну
заяву від 11.11.2003р. № 07/3186 передати господарському суду
Запорізької області для розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “ГС”
задовольнити частково.
2. Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
12.01.2004р. у справі № 2886 залишити без змін.
3. Ухвалу господарського суду Запорізької області від
21.11.2003р. у справі № 2886 скасувати.
4. Позовну заяву від 11.11.2003р. № 07/3186 Відкритого
акціонерного товариства “ГС” до Приватного підприємства “М” про
стягнення 5345,21 грн. передати господарському суду Запорізької
області для розгляду по суті.
5. Копію даної постанови надіслати всім учасникам процесу та
Запорізькому апеляційному господарському суду.