ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2004 Справа N А12/22
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
розглянув
касаційну скаргу ЗАТ “Фармація”, м. Дніпропетровськ
на постанову від 04.11.03 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі № А12/22 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом ЗАТ “Фармація”, м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення, розпорядження та
інш.
зустрічний позов Дніпропетровського обласного територіального
відділення Антимонопольного комітету України
до ЗАТ “Фармація”, м. Дніпропетровськ
про стягнення штрафу у сумі 16220 грн. та пені у сумі 9245, 40
грн.
У справі взяли участь представники
позивача: Киреєв В.- довір. у справі
відповідача: Коновець О., довір. від 30.12.03 № 429
21.02.03 ЗАТ “Фармація” звернулося до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом про визнання недійними:
1. запиту від 07.05.02 № 96/3 Дніпропетровського обласного
територіального відділення АМК України;
2. повторного запиту від 17.07.02 № 197/3 Дніпропетровського
обласного територіального відділення АМК України:
3. розпорядження Адміністративної колегії Дніпропетровського
обласного територіального відділення АМК України від 13.09.02
№ 14.6/39-р “Про початок розгляду справи щодо порушення
законодавства про захист економічної конкуренції ЗАТ “Фармація”;
4. подання від 28.11.02 № 368 начальника 3 ВДР
Дніпропетровського обласного територіального відділення АМК
України на стягнення штрафу у розмірі 16222 грн.
5. рішення адмінколегії від 25.12.02 № 13.5/40п про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції
6. скасувати розпорядження від 13.09.02 № 14.6/39-р адмінколегії
Дніпропетровського обласного територіального відділення АМК
України;
7. припинити неправомірні дії Дніпропетровського обласного
територіального відділення АМК України, на підставі
неправомірного розпорядження адмінколегії Дніпропетровського
обласного територіального відділення АМК України від 13.09.02
№ 14.6/39-р.
8. зобов’язати Дніпропетровське облтервідділення АМК України
надати всі документи, на підставі яких існують розпорядження,
подання та рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що запит Голови територіального
відділення АМК України щодо діяльності суб’єкта господарювання,
який не визначений об’єктом перевірки є необов’язковими і
незаконними. Перевірка у позивача відповідачем не проводилася,
отже, запит є неправомірним у зв’язку з чим притягнення до
відповідальності за ненадання інформації є незаконним та
необґрунтованим.
Відповідач звернувся з зустрічним позовом про стягнення штрафу з
ЗАТ “Фармація” в сумі 16220 грн. та пені за період з 28.12.02 по
06.03.02 в сумі 9245,40 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
10.07.03 в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний
позов задоволено (суддя Л.Жукова).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.11.03 рішення господарського суду від 10.07.03 скасовано
частково, провадження по справі припинено в частині визнання
недійсним розпорядження від 13.09.02 по справі № 26.8.2/39
адмінколегії Дніпропетровського облтервідділення АМК України та
його скасування, подання від 28.11.02 № 368 по справі
№ 26.8.2/39 “Про попередні висновки розгляду справи щодо
порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції
ВАТ “Фармація”, а також в частині припинення неправомірних дій
Дніпропетровського обласного територіального обласного
територіального відділення АМК України. В решті рішення
господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін
(судді: Ільєнок Т.В.- головуючий, Кузнецова Л.І., Швець В.В.).
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ЗАТ “Фармація” посилається на
те, що подання неповної інформації на вимогу органів
Антимонопольного комітету України не можна розцінювати як її
неподання, окрім цього рішення винесено Головою адміністративної
колегії, який такими повноваженнями не був наділений. Також, на
думку скаржника, судами попередніх інстанцій помилково
застосовано ст.ст. 13,19,23 не чинного Закону України “Про
обмеження монополізму” ( 2132-12 ) (2132-12)
.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на виконання
доручення АМК України від 16.04.02 щодо вивчення регіональних
товарних знаків “оптова торгівля лікарськими засобами”,
“роздрібна торгівля медикаментами” на вимогу Голови
Дніпропетровського обласного територіального відділення АМК
України (запит від 07.05.2002 року № 96/3) Товариство не надало
витребуваних документів.
Вдруге 17.07.02 за № 197/3 відповідач за первісним позовом
повторно направив запит про надання тієї самої інформації зі
строком виконання до 31.07.02.
Листом від 23.07.02 № 68 ЗАТ “Фармація” направила Голові
Дніпропетровського обласного тервідділення АМК України
повідомлення, в якому зазначило, що “запрошена інформація
готується, йде її перевірка компетентними організаціями”.
31.07.02 за № 69 ЗАТ “Фармація” повідомило відповідача за
первісним позовом про неможливість надати достовірну інформацію
в строки та в повному обсязі, в той час, як в запити йшлося про
надання інформації на 22 питання.
Рішенням адмінколегії Дніпропетровського обласного тервідділення
АМК України від 25.12.02 № 13.5/40-п дії ЗАТ “Фармація” визнані
порушенням законодавства про захист економічної конкуренції” у
вигляді неподання інформації тервідділенню у встановлені Головою
Тервідділення строки. За вчинене порушення законодавства про
захист економічної конкуренції відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 52
Закону України “Про захист економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
накладено штраф на ЗАТ “Фармація” у розмірі 16220 грн., який не
було сплачено. Відповідно до статей 16, 22 Закону про
Антимонопольний комітет державний уповноважений, голова
територіального відділення Антимонопольного комітету України
мають право вимагати для перевірки дотримання антимонопольного
законодавства необхідні документи та іншу інформацію у зв'язку з
реалізацією його повноважень, їх вимоги є обов'язковими для
виконання у визначені ними строки, а невиконання цих вимог тягне
за собою передбачену законом відповідальність.
Обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органу
Антимонопольного комітету України, голови територіального
відділення Антимонопольного комітету України зазначено у ст. 22
Закону України “Про Антимонопольний комітет України”
( 3659-12 ) (3659-12)
.
Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного
комітету України, голови територіального відділення
Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними
працівників Антимонопольного комітету України, його
територіального відділення в межах їх компетенції є
обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше
не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу
Антимонопольного комітету України, голови територіального
відділення Антимонопольного комітету України, вимог
уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету
України, його територіального відділення тягне за собою
передбачену законом відповідальність.
Посилання скаржника на те, що надання неповної інформації не
може розцінюватися як її неподання, є помилковий, оскільки
законодавством не передбачено права господарюючих суб'єктів
(підприємців) подавати витребувану державним уповноваженим або
головою територіального відділення інформацію, необхідну для
здійснення Антимонопольним комітетом покладених на нього
завдань, частково чи ухилятися від надання окремих з
витребуваних документів.
За вчинення даного порушення, відповідно до абз.4 ч. 2 ст. 52
Закону України “Про захист економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
,
передбачені штрафні санкції в розмірі одного відсотку доходу від
реалізації продукції за останній звітній рік.
Неподання інформації у встановлені строки, подання інформації у
неповному обсязі, а також подання недостовірної інформації
тервідділенню АМК України є порушенням Закону України “Про
захист економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
, передбаченим
п.п. 13-15 ст. 50 і тягне за собою відповідальність згідно
ст. 51 та абз.4 ч. 2 ст. 52 цього Закону.
Доводи скаржника про те, що запитів відповідача, колегією до
уваги не приймається на підставі викладеного вище. Досліджувати
обставини справи, перевіряти та переоцінювати докази не
відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Колегія суддів зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції
на ст. 23 Закону України “Про обмеження монополізму” ( 2132-12 ) (2132-12)
є помилковим, оскільки зазначений закон втратив чинність
03.03.02,тому не може бути застосовано до виниклих
правовідносин. Але зазначена помилка не призвела до прийняття по
суті не вірного рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що підстав
для скасування прийнятої у справі постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Фармація”, м. Дніпропетровськ залишити без
задоволення, а постанову від 04.11.03 Дніпропетровського
апеляційного господарського у справі № А12/22 господарського
суду Дніпропетровської області – без змін.