ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.03.2004                                       Справа N 40/150
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого-судді      Плахотнюк С.О. (доповідач),
суддів:                Панченко Н.П. ,
                       Плюшка І.А.,
 
розглянувши касаційну  приватного підприємця Швець В.А.
скаргу
 
на постанову           від 03.10.2003 Київського апеляційного
                       господарського суду
 
та рішення             від 17.06.2003 господарського суду міста
                       Києва
 
у справі               № 40/150
 
за позовом             приватного підприємця Швець В.А.
 
до                     Фонду державного майна України
 
третя особа:           -    Регіональне відділення ФДМУ по
                       Чернівецькій області,
                       -    приватне підприємство “Орлан”
 
про   визнання наказу недійсним
 
за участю представників:
 
-    позивача – Кусмарцева м. О.,
-    відповідача – Крижного Я.О.,
-      третьої   особи  (РВФДМУ  по  Чернівецькій   області)   –
Комаровської І.Л., Купіна В.Ю.,
-     третьої  особи  (приватне підприємство “Орлан”)  –  Горука
І.Є.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  від 17.06.2003 господарського суду міста Києва  (суддя
Смірнова Л.Г.) у справі № 40/150 в задоволенні позову приватного
підприємця   Швець  В.А.  до  Фонду  державного  майна   України
відмовлено. Рішення мотивоване тим, що за результатами  розгляду
справи  не  встановлено факту порушення, у зв’язку з  прийняттям
відповідного  акта,  прав  та  охоронюваних  законом   інтересів
позивача у справі; а також не встановлено невідповідності наказу
Фонду  державного  майна  України від  20.11.2002  №  2036  “Про
внесення змін до наказів ФДМ України від 04.10.2002 № 1753,  від
30.07.2002 № 1369, від 02.10.2002 № 1728, від 14.03.2002 №  478,
від 31.10.1997 № 1176, від 29.07.2002 № 1340” в частині пункту 2
вимогам  чинного законодавства та визначеній законом компетенції
Фонду державного майна України.
 
Постановою від 03.10.2003 Київського апеляційного господарського
суду  (колегія  суддів у складі: Моторного  О.А.,  Кошіля  В.В.,
Карася  О.В.)  у справі № 40/150 зазначене рішення залишено  без
змін.
 
Приватний  підприємець Швець В.А. не погоджуючись  з  постановою
від  03.10.2003 Київського апеляційного господарського  суду  та
рішенням від 17.06.2003 господарського суду міста Києва у справі
№  40/150,  звернувся до Вищого господарського суду з касаційною
скаргою,   у   якій  просить  скасувати  зазначені  рішення   та
постанову,  та постановити нове рішення, яким визнати  недійсним
наказ  Фонду  державного майна України № 2036 від  20.11.2002  в
частині  пункту  2, посилаючись на те, що Київським  апеляційним
господарським  судом неправильно застосовані норми матеріального
права,   зокрема,  ст.  15  (п.  3,  4)  Закону   України   “Про
приватизацію   державного   майна”   ( 2163-12   ) (2163-12)
        ,   оскільки
неконкурентні   способи  продажу  майна  державних   підприємств
застосовуються  щодо  об’єктів,  не  проданих  на  аукціоні,  за
конкурсом.  Порядок  проведення приватизації  спірного  об’єкту,
вважає  скаржник, був порушений Фондом державного майна України,
яким  змінено  спосіб приватизації Чернівецького ДП  робітничого
постачання залізничників – аукціон на викуп, чим порушені  права
приватного підприємця на участь в приватизації.
 
Заслухавши   доповідача,   представників   сторін,   перевіривши
правильність  застосування норм матеріального та  процесуального
права  судова колегія Вищого господарського суду України  дійшла
висновку,   що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню   з
наступних підстав.
 
Господарським    судами   першої   та   апеляційної    інстанцій
встановлено,  що  Регіональне відділення Фонду державного  майна
України  по Чернівецькій області 21.10.2002 отримало  заяву  про
приватизацію   цілісного  майнового  комплексу  –  Чернівецького
державного підприємства робітничого постачання залізничників від
ПП  “Орлан”.  Листом  від  18.11.2002  №  77/3540  Регіонального
відділення   Фонду  державного  майна  України  по  Чернівецькій
області  повідомило Фонд державного майна України про  звернення
ПП  “Орлан”  з  заявою  про  включення об’єкта  приватизації  до
переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
 
Наказом  Фонду  державного майна України № 2036  від  20.11.2002
були  внесені зміни до наказу № 1369 від 30.07.2002.  Пунктом  2
зазначеного  наказу  було виключено об’єкт  державної  власності
групи  А,  що  підлягає продажу на аукціоні,  цілісний  майновий
комплекс   –   Чернівецьке  державне  підприємство   робітничого
постачання  залізничників. Відповідно до пункту 3  наказу  Фонду
державного  майна  України  № 2036 від  20.11.2002  до  переліку
об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації
шляхом  викупу  було  включено  цілісний  майновий  комплекс   –
Чернівецьке   державне   підприємство   робітничого   постачання
залізничників.
 
Відповідно  до  п.  4  ст. 15 Закону України  “Про  приватизацію
державного  майна”  ( 2163-12 ) (2163-12)
        , приватизація  майна  невеликих
державних підприємств (об'єктів малої приватизації) здійснюється
відповідно   до  Закону  України  “Про  приватизацію   невеликих
державних підприємств (малу приватизацію)” ( 2171-12  ) (2171-12)
        .  Ст.  2
Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств
(малу  приватизацію)”  ( 2171-12 ) (2171-12)
          відносить  цілісні  майнові
комплекси  невеликих державних підприємств, віднесених Державною
програмою   приватизації   до  групи   А   до   об’єктів   малої
приватизації.
 
Тобто,  відносини, що виникають з приводу приватизації цілісного
майнового  комплексу  –  Чернівецького  державного  підприємства
робітничого   постачання  залізничників,   регулюються   Законом
України “Про приватизацію невеликих державних підприємств  (малу
приватизацію)” ( 2171-12 ) (2171-12)
        .
 
Ст.  3  Закону  України  “Про приватизацію  невеликих  державних
підприємств  (малу  приватизацію)” ( 2171-12 ) (2171-12)
          встановлено,  що
одним зі способів малої приватизації є викуп.
 
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про приватизацію  невеликих
державних  підприємств (малу приватизацію)” ( 2171-12  ) (2171-12)
          викуп
застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих  на
аукціоні,  за  конкурсом;  включених до  переліку  об'єктів,  що
підлягають  приватизації шляхом викупу; зданих  в  оренду,  якщо
право  на викуп було передбачено договором оренди, укладеним  до
набрання чинності Законом України “Про оренду державного  майна”
( 2269-12  ) (2269-12)
        .  Порядок викупу об'єкта приватизації визначається
Фондом державного майна України.
 
Ст.  10  Закону  України “Про приватизацію  невеликих  державних
підприємств  (малу  приватизацію)” ( 2171-12 ) (2171-12)
          передбачено,  що
вўдповўдний   орган  приватизації  публікує   в   інформаційному
бюлетені   та   місцевій   пресі,  інших  друкованих   виданнях,
визначених   органами   приватизації,   перелік   об'єктів,   що
підлягають  приватизації  шляхом  викупу,  який  містить   назву
об'єкта   приватизації  та  його  місцезнаходження.   Зазначений
перелік  публікується не пізніш як за 15 днів  з  дня  прийняття
рішення   про  затвердження  переліку  об'єктів,  що  підлягають
приватизації  шляхом викупу. Як встановлено господарським  судом
міста   Києва  та  Київським  апеляційним  господарським  судом,
04.12.2002  Фонд  державного майна проінформував  у  щотижневику
“Відомості  приватизації”  №  47(234)  про  приватизацію  шляхом
викупу   Чернівецького   державного   підприємства   робітничого
постачання залізничників.
 
Відповідно  до  ст.  111-7 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна
інстанція  не  має  права встановлювати або  вважати  доведеними
обставини,  що  не  були  встановлені у  рішенні  або  постанові
господарського  суду  чи відхилені ним, вирішувати  питання  про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних  доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Тому   посилання  скаржника  в  касаційній  скарзі  на  те,   що
господарським  судом  було безпідставно проігноровано  наявні  в
справі  докази, не може бути взято до уваги Вищим  господарським
судом України.
 
На підставі вищевикладеного Вищий господарський суд погоджується
з  висновками  господарського суду  міста  Києва  та  Київського
апеляційного   господарського  суду  про  відсутність   правових
підстав для визнання наказу Фонду державного майна України  “Про
внесення змін до наказів ФДМ України від 04.10.2002 № 1753,  від
30.07.2002 № 1369, від 02.10.2002 № 1728, від 14.03.2002 №  478,
від  31.10.1997  № 1176, від 29.07.2002 № 1340”  від  20.11.2002
№  2036  в  частині  пункту 2 таким, що  не  відповідає  вимогам
чинного  законодавства та визначеній законом  компетенції  Фонду
державного майна України.
 
З  огляду  на  викладені обставини колегія  вважає,  що  правові
підстави   для   зміни   чи  скасування   постанови   Київського
апеляційного господарського суду від 03.10.2003 та  рішення  від
17.06.2003  господарського суду міста Києва у  справі  №  40/150
відсутні.
 
Керуючись   ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9-111-12   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   ПП  Швець  В.А.  на  постанову   Київського
апеляційного господарського суду від 03.10.2003 та  рішення  від
17.06.2003  господарського суду міста Києва у  справі  №  40/150
залишити без задоволення.
 
Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
03.10.2003  та рішення від 17.06.2003 господарського суду  міста
Києва у справі № 40/150 залишити без змін.