ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
09.03.2004 Справа N 31/83а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. (головуючого), Рибака В.В., Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Дзержинську на постанову від 29.10.2003 Донецького апеляційного
господарського суду у справі N 31/83а господарського суду
Донецької області за позовом Державного підприємства шахта
"Південна" в/о "Дзержинськвугілля" м. Дзержинськ до Державної
податкової інспекції у м. Дзержинську про визнання недійсним
рішення за участю представників сторін: від позивача -
Асадчий М.В., довір. від 01.07.2003 N 1-692, від відповідача - не
з'явилися, В С Т А Н О В И В:
В квітні 2003 року державне підприємство шахта "Південна"
виробничого об'єднання "Дзержинськвугілля" пред'явило в суді позов
до Державної податкової інспекції у м. Дзержинську про визнання
недійсними рішення від 21.03.2003 N 0000732342/0 в частині
донарахування податку на прибуток в сумі 552900 грн. та фінансових
санкцій в сумі 276450 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилалося на п. 1.23 ст. 1,
п. 4.1.6, п. 5.2.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та зазначало, що податкова
інспекція неправомірно зменшила валові витрати в сумі
1730968,34 грн. при списанні суми кредиторської заборгованості в
зв'язку із збігом строку позовної давності та при наданні на
побутові потреби безоплатно вугілля пільгової категорії
працівників вугільної промисловості згідно до ст. 43 Гірничого
закону ( 1127-14 ) (1127-14)
в 3 та 4 кварталах 2002 р. на загальну суму
109,3 тис. грн. і донарахуванням в зв'язку з цим податку на
прибуток у сумі 552900 грн. та фінансові санкції в сумі
276450 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.06.2003
(суддя Ушенко Л.В.) позов задоволено частково.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у
м. Дзержинськ N 000732342/0 від 21.03.2003 в частині визначення
податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 518790 грн. та
фінансових санкцій в сумі 259395 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ДПІ у м. Дзержинськ на користь позивача витрати по
сплаті державного мита в сумі 56,67 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі
78,67 грн.
Задовольняючи позов частково і визнаючи недійсним податкове
повідомлення-рішення в частині визначення податкових зобов'язань з
податку на прибуток в сумі 518790 грн. та фінансових санкцій в
сумі 259395 грн. господарський суд виходив з того, що позивач
правомірно відніс до складу валових доходів в 3 та 4 кварталах
2002 р. суму списаної кредиторської заборгованості з простроченим
строком позовної давності. При цьому зазначив, що Закон України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не
передбачає коригування валових витрат позивача, які були
сформовані з урахуванням витрат, нарахованих позивачем при
придбанні даних ТМЦ та послуг за першою подією відповідно до
ст. 11.2 ст. 11 Закону.
Відмовляючи в позові в частині зменшення валових витрат
позивача на 109,3 тис. грн. господарський суд послався на той
факт, що позивач фактично двічі включив до складу валових витрат
вартість придбаного вугілля, безоплатно наданого на побутові
потреби пільговій категорії працівників у 3 та 4 кварталах
2002 року у загальній сумі 109,3 тис. грн., чим порушив вимоги
п. 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
29.10.2003 (судді: Агапов О.Л - головуючий, Алєєва І.В.,
Виличко Н.Л.) рішення залишено без змін. Разом з тим, замінено
позивача - державне підприємство шахту "Південна" виробничого
об'єднання "Дзержинськвугілля" м. Дзержинськ на його
правонаступника - державне підприємство "Дзержинськвугілля"
м. Дзержинськ.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у
м. Дзержинську просить рішення господарського суду і постанову
апеляційного господарського суду скасувати та постановити нове
рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення п. 5.1
ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та ст. 224 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Господарськими судами встановлено та з матеріалів справи
вбачається, що на підставі акта про результати податкової
документальної перевірки державного підприємства шахта "Південна"
в/о "Дзержинськвугілля" за період з 01.07.2002 по 31.12.2002 з
питань відображення у податковому обліку сум кредиторської
заборгованості та вартості вугільної продукції наданої на побутові
потреби пільговій категорії робітників прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0000732342/0 від 21.03.2003, яким визначено
суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі
552900,00 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі
276450,00 грн.
Визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток
відповідач обґрунтував порушенням пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11,
п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідно до пп. 5.2.11 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
суми витрат,
пов'язаних з безоплатним наданням працівникам вугільної
промисловості, непрацюючим пенсіонерам, які мають стаж роботи на
підприємствах галузі не менш як 10 років на підземних роботах або
не менш як 20 років на поверхні, інвалідам з числа осіб, що під
час роботи на цих підприємствах отримали каліцтво або професійні
захворювання, а також сім'ям працівників вугільної промисловості,
що загинули на виробництві, які отримують пенсію в разі втрати
годувальника, вугілля на побутові потреби за нормами, що
встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
включаються до складу валових витрат.
Господарським судом встановлено, що позивач надав вказаним
пільговим категоріям осіб безоплатно вугілля на 109,3 тис. грн.,
проте цю суму двічі відніс до валових витрат, а тому господарський
суд обґрунтовано відмовив в позові про визнання недійсним спірного
податкового повідомлення в частині визначення податкового
зобов'язання податку на прибуток в сумі 34110,00 грн. та
фінансових санкцій в сумі 17055,00 грн.
Господарським судом встановлено, що позивач у III та
IV кварталах 2002 р. здійснив списання кредиторської
заборгованості в сумі 1840156,67 грн. перед АТЗТ "Оплот",
МП "Агро", ВАТ "Донбасенерго", Міськводоканалом (Дзержинським
ВУВГК), Дзержинським АМТСОІ у зв'язку зі збігом строку позовної
давності, про що повідомив своїх кредиторів.
Зазначена сума списаної заборгованості (з урахуванням ПДВ)
відповідно до п. 1.22 ст. 1 та п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
включена до
складу валового доходу як безповоротна фінансова допомога.
Підстав для виключення 1727900,00 грн. з валових витрат за
IV квартал 2002 р. та 3100,00 грн. з валових витрат за III квартал
2002 р. у позивача не було і коригування валових витрат Законом
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не
передбачено, оскільки інше призвело б до факту подвійного
оподаткування (збільшення доходу одночасно з коригуванням валових
витрат), а тому у податкової інспекції відсутні були підстави
донараховувати податок на прибуток в сумі 518790,00 грн. та
застосовувати фінансові санкції в сумі 259395,00 грн.
Проте з цим висновком судових інстанцій погодитися не можна,
виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
датою збільшення
валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає
на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з
подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських
рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у
разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника
податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для
робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку
результатів робіт (послуг).
Наявність кредиторської заборгованості у позивача свідчить
про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням
товарів платником податку без їх оплати.
В III та IV кварталах 2002 р. сплинув термін позовної
давності стягнення вартості отриманих позивачем товарів.
Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України
N 283/97-ВР ( 283/97-ВР ) (283/97-ВР)
від 22.05.97 (із змінами і доповненнями)
сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи
фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку
позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.
Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
ця
сума заборгованості включається до валового доходу.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 наведеного Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума
будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
Позивач не проводив здійснення компенсації вартості товарів,
які отримав фактично безоплатно, а тому і не вправі був відносити
їх вартість до валових витрат, бо їх вартість не відповідає
визначенню валових витрат, наведених в п. 5.1 ст. 5 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Дійсно, цей Закон ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не передбачає коригування
валових витрат, проте судовими інстанціями при розгляді справи не
враховані вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону.
Наведене свідчить про залишення суми оподатковуваного
прибутку і обґрунтованість прийняття податковою інспекцією
спірного податкового повідомлення-рішення.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Дзержинську задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.06.2003
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
29.10.2003 скасувати в частині визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у м. Дзержинську N 0000732342/0 від
21.03.2003 в частині визначення податкового зобов'язання по
податку на прибуток в сумі 518790,00 грн. та фінансових санкцій в
сумі 259395,00 грн. та стягнення з ДПІ у м. Дзержинську витрат по
сплаті державного мита в сумі 56,67 грн. та витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі
78,67 грн. і постановити нове рішення, яким в позові про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Дзержинську
N 0000732342/0 від 21.03.2003 в частині визначення податкового
зобов'язання по податку на прибуток в сумі 518790,00 грн. та
фінансових санкцій в сумі 259395,00 грн. відмовити.
В решті рішення господарського суду Донецької області від
05.06.2003 та постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 29.10.2003 у справі N 31/83а залишити без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
Л.Стратієнко