ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.03.2004                                        Справа N 31/512
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши              Міністерства   палива   та   енергетики
касаційну скаргу         України (Мінпаливенерго України)
 
на постанову             Київського  апеляційного  господарського
                         суду від 04.02.2004
 
у справі                 № 31/512
 
за позовом               товариства з обмеженою відповідальністю
                         “Банк “Ф”
 
до                       1.  Фонду державного майна України
                         2.   Міністерства палива та  енергетики
                         України (Мінпаливенерго України)
 
про   визнання недійсними актів ненормативного характеру
 
Рішенням  господарського суду м.  Києва від 09.12.2003р.частково
задоволено позов ТОВ „Банк „Ф” до Фонду державного майна України
(відповідач-1)  та  Міністерства палива  та  енергетики  України
(відповідач-2)   про   визнання  недійсними   спільних   наказів
відповідача-1  та  відповідача-2 № 1153/31  від  29.10.97р.  про
створення  Державного підприємства „Ц”, № 1223/33 від 06.11.97р.
про  створення  Державного підприємства  „ПЗ”,  №  139/1622  від
17.08.98р. про створення Державного підприємства „С”, № 181/1853
28.09.98р.  про створення Державного підприємства „ПГЗ”,  накази
Міністерства  палива та енергетики України № 298  про  створення
державного  підприємства „А” та № 299 про  створення  Державного
підприємства „АГ”, визнати недійсним з моменту прийняття рішення
комісії   по  приватизації  про  реструктуризацію  підприємства,
оформлене  протоколами № 4 від 11.06.1998р., № 6 від  28.07.98р.
та  №  1  від  28.08.2003р.  а також  відновити  первісний  стан
Виробничого  об’єднання  „ПХЗ”  в  частині  визнання  недійсними
спільні  накази  відповідача-1 та відповідача-2  та  відновлення
первісного стану Виробничого об’єднання „ПХЗ”.
 
Не    погоджуючись   з   постановою   Київського    апеляційного
господарського  суду  від  04.02.2004  Міністерство  палива   та
енергетики   України   подало   касаційну   скаргу   до   Вищого
господарського  суду України в якій просить  частково  скасувати
зазначену   постанову   в  частині  незадоволення   вимог   щодо
зобов’язання   позивача  не  перешкоджати  законній   діяльності
господарюючих   суб’єктів,   створених   на   базі    Державного
підприємства  „ПХЗ”, шляхом подання необґрунтованих  позовів  до
них,  а також Міністерства палива та енергетики України та Фонду
державного майна України в іншій частині постанову залишити  без
змін.
 
Заслухавши    представника   позивача,    перевіривши    повноту
встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки
в постанові апеляційного суду, суд
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  відповідності до наказу Фонду державного мана України №  3-ДП
від  05.06.1997р. проведено приватизацію Виробничого  об’єднання
„ПХЗ”. В процесі приватизації, відповідно до протоколу №  6  від
28.07.98р. засідання комісії з приватизації та протоколу № 1 від
28.08.03р.  засідання комісії по приватизації  державного  майна
прийнято рішення про реструктуризацію ВО „ПХЗ”.
 
На  підставі  спільних наказів відповідачів по даній  справі  на
базі ВО „ПХЗ” створено наступні підприємства:
 
-     №   1153/31   від  29.10.97р.  про  створення   Державного
  підприємства „Ц”
 
-     №   1223/33   від  06.11.97р.  про  створення   Державного
  підприємства „ПЗ”
 
-     №   139/1622  від  17.08.98р.  про  створення   Державного
  підприємства „С”
 
-    № 181/1853 28.09.98р. про створення Державного підприємства
  „ПГЗ,
 
-   Згідно наказів Міністерства палива та енергетики України:
 
-   № 298 про створення державного підприємства „А”
 
-   № 299 про створення Державного підприємства „АГ”
 
У  відповідності  до  діючого  на  момент  винесення  зазначених
наказів  законодавства,  зокрема  ст.   5  Закону  України  „Про
підприємства  в  Україні” ( 887-12 ) (887-12)
         № 887-XII від  27.03.1991р.
підприємство створюється згідно з рішенням власника  (власників)
майна  чи  уповноваженого  ним (ними)  органу  або  за  рішенням
трудового колективу у випадку і порядку передбаченим цим законом
та  іншими  законами України. Щодо посилань господарського  суду
м.   Києва  у своєму рішенні від 09.12.03р. на абзац 4 пункту  3
статті 15 Закону України „Про підприємства в Україні” ( 887-12 ) (887-12)
        
то його дія згідно із Декретом Кабінету міністрів України № 8-92
( 8-92 ) (8-92)
         від 15.12.1992р. припинена.
 
Таким  чином  у  зв’язку  з відсутністю необхідності  узгодження
питання   реорганізації  підприємства  з   трудовим   колективом
підприємства наявність звернення трудових колективів ВО „ПХЗ” та
підприємств  створених  на його базі до Генеральної  прокуратури
України   від  31.08.98р.  та  постанови  конференції  трудового
колективу  ВО  „ПХЗ”  не  можуть  бути  підставою  для  визнання
недійсними спірних наказів відповідачів.
 
Посилання  суду першої інстанції на ст.  19 Закону України  „Про
приватизацію  державного  майна” ( 2163-12  ) (2163-12)
          є  таким  що  не
відповідає  вимогам  чинного  законодавства,  оскільки   вказана
стаття    зазначає   про   опублікування   плану    приватизації
підприємства,  але не встановлю обов’язку такого  опублікування,
також  відповідно до Закону України Про приватизацію  державного
майна”  ( 2163-12 ) (2163-12)
         та порядку № 88/01/1358 від  02.12.97  року
затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та
Антимонопольного  комітету  України  рішення  про  реорганізацію
приймається  органом приватизацій, яким є Фонд державного  майна
України.
 
Між  позивачем  та  ВО  “ПХЗ”  був укладений  кредитний  договір
№   99-02-96  від  05.12.96р.  на  суму  2  400  000,00  грн.  з
відсотковою ставкою 75% річних, а також відкрита кредитна  лінія
відповідно до договору № 118-02-97 від 21.02.97р. між позивачем,
Українським кредитним банком та ВО „ПХЗ”, згідно якого  останній
отримав 6 000 000,00 грн. з відсотковою ставкою 70% річних.
 
У  відповідності  до  умов  договору застави  між  ВО  „ПХЗ”  та
позивачем від 13.12.96р. першим для забезпечення взятих на  себе
зобов’язань  за  кредитним договором було  заставлено  товари  в
обороті  вартістю 3 757 050,50. Таким чином, у зв’язку з наказом
Міністерства енергетики України від 03.03.0р. №  21 згідно якого
правонаступником ВО „ПХЗ” визначено ДП „ПХЗ” посилання  позивача
на  порушення ст. 58 Закону України „Про заставу” ( 2654-12 ) (2654-12)
          в
процесі реорганізації є безпідставними.
 
З    огляду    на    наявність   ухвали   господарського    суду
Дніпропетровської   області   від   27.10.00р.   про   порушення
провадження  у  справі  №  Б24/147/00  про  визнання  ДП   „ПХЗ”
банкрутом, ухвали господарського суду Дніпропетровської  області
по  справі № Б24/147/00 від 20.06-19.09.02р. якою визнано вимоги
позивача  до  ДП  „ПХЗ” на загальну суму 12 489 911,59  грн.  що
становить    заборгованість   останнього   за    вищезазначеними
кредитними договорами судова колегія не вбачає підстав порушення
законних   прав   і   інтересів   позивача   спірними   наказами
відповідачів.
 
Отже  постанова Київського апеляційного господарського суду  від
04.02.2004 відповідає матеріалам справи та не суперечить вимогам
чинного законодавства, у зв’язку з чим, відсутні підстави для її
скасування.
 
Виходячи  з  вищенаведеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,   111-7,
111-9 -111-11, суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
1.  Касаційну  скаргу Міністерства палива та енергетики  України
залишити без задоволення.
 
2.Постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від
04.02.04р.. у справі № 31/512 залишити без змін.