ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2004 Справа N 19/80
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного комунального
підприємства по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх
водойм м. Києва (ДКП) “П"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.09.2003 у справі № 19/80 господарського суду м. Києва
за позовом Державного комунального підприємства по охороні,
утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва (ДКП) “П"
до товариства з обмеженою відповідальністю “В”
про дострокове розірвання договору оренди нежитлового
приміщення, виселення з орендованого приміщення, стягнення
938,98 грн. та знесення незаконно побудованих приміщень та
надбудов
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.07.2003 р. по
справі № 19/80 позов Державного комунального підприємства по
охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва
„П” до ТОВ “В” про дострокове розірвання договору оренди
нежитлового приміщення, виселення з орендованого приміщення,
стягнення 938,98 грн. та знесення незаконно побудованих
приміщень та надбудов задоволено частково. Розірвано договір
оренди від 18.03.2002р. за № 72/2002, укладений між сторонами та
виселено ТОВ „В з орендованого приміщення, яке знаходиться за
адресою: м. Київ, Гідропарк, пляж Передмістна Слободка,
загальною площею 120 кв.м.
Державному комунальному підприємству по охороні, утриманню та
експлуатації внутрішніх водойм м. Києва „П” в частині стягнення
відповідача 938,98 грн. орендної плати відмовлено. Позов в
частині вимог про спонукання ТОВ “В” знести всі незаконні
надбудови та побудовані ним приміщення залишенню без розгляду.
Стягнуто з відповідача (ТОВ „Водний- спорт") на користь позивача
170 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зустрічну позовну заяву ТОВ “В” до Державного комунального
підприємства по охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх
водойм м. Києва “П” повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.09.2004 рішення господарського суду м. Києва від 07.07.2003
р. у справі № 19/80 в частині задоволення позовних вимог ДКП
“П” про розірвання договору оренди від 18.03.2002р. № 72/2002 та
виселення ТОВ “В” з приміщення за адресою: м. Київ, Гідропарк,
пляж П, загальною площею 120 кв.м. , скасовано.
В позові Державному комунальному підприємству по охороні,
утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва „П”
відмовлено,
в іншій частині рішення залишено без змін.
Позивач з постановою Київського апеляційного господарського суду
від 17.09.2003 не згоден та просить її скасувати. а рішення
господарського суду м. Києва від 07.07.2003 залишити без змін.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що
постанова апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 26
Закону України “Про оренду державного та комунального майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
, а також ст. 161 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін,
суд встановив наступне.
Між ДКП “П” та ТОВ “В” 17.03.1998 року був укладений договір № 8
про створення спільними зусиллями зони відпочинку та благоустрій
ділянки пляжу “П” з організацією обслуговування відпочиваючих.
Відповідно до п. 2.3. договору та на підставі акта
приймання-передачі в оренду приміщення “Пункт прокату” від
24.03.1998р., ТОВ “В” отримало від ДКП “П” в оперативну оренду
строком на вісім років приміщення “Пункт прокату” загальною
площею 120 кв.м. , що знаходиться за адресою: м. Київ,
Гідропарк, пляж П, для організації обслуговування відпочиваючих.
ДКП “П” та ТОВ “В” 1.01.2000 року уклали договір оренди
площадної споруди № 2 відносно того ж об'єкту, який був
достроково розірваний сторонами 05.11.2001р. відповідно до
додаткової угоди від 05.11.2001 р.
ДКП “П” та ТОВ “В” 18.03.2002 року уклали договір оренди
нежитлового приміщення № 72/2002 відносно того ж об'єкту
строком до 31.12.2006р., який позивач просить достроково
розірвати.
Відповідно до п. 5.9. договору № 72/2002 від 18.03.2002р. при
невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору
договір оренди може бути розірваний достроково на вимогу однієї
із сторін за рішенням господарського суду.
Позивачем не надано суду переконливих доказів щодо порушення ТОВ
“В” умов договору оренди від 18.03.2002р. № 72/2002.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
за договором оренди, орендаря
може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим
призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності
підприємства, майно якого передано в оренду.
Як вбачається з матеріалів справи, цільове призначення
орендованого приміщення визначено одночасно п. 2.3. договору № 8
від 17.03.1998р. та п. 1.1. договору № 72/2002 від 18.03.2002р.
і полягає в розміщенні пункту прокату для обслуговування
відпочиваючих та розміщенні кафе. Крім того, договір № 72/2002
від 18.03.2002р. не містить зобов'язань ТОВ “В” щодо строків
влаштування кафе в орендованому приміщенні “Пункту прокату”, а
також положень, що скасовують дію п. 2.3. договору № 8 від
17.03.1998р. про використання приміщення як пункту прокату.
Таким чином, відсутність кафе в орендованому приміщенні не може
вважатись порушенням умов договору щодо використання приміщення
за цільовим призначенням, а твердження позивача про факт
нецільового використання орендованого приміщення відповідачем
матеріалами справи не підтверджується.
Згідно зі ст. 10 Закону України “Про оренду державного та
комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
та відповідно до пункту 2.2.9.
договору № 72/2002 від 18.03.2002р. ТОВ “В” повинно було
протягом одного місяця з моменту підписання договору
застрахувати орендоване приміщення на користь ДКП “П”.
ТОВ “В” застрахувало орендоване приміщення на користь ДКП “П” з
11.06.2003р., про що свідчать надані відповідачем копії
страхового сертифікату № 1334.1 1-МЛС-ОЗ від 10.06.2003р. та
договору страхування орендованого майна № 1334.11 МА-03 від
09.06.2003.
Таким чином, постанова Київського апеляційного господарського
суду від 17.09.2003 у справі № 19/80 прийнята на підставі
встановлених обставин та у відповідності до вимог чинного
законодавства, а тому підстав для її скасування немає.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Державного комунального підприємства по
охороні, утриманню та експлуатації внутрішніх водойм м. Києва
(ДКП) “Пресо” залишити без задоволення.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.09.2003 зі справи № 19/80 залишити без змін.