ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
15.04.2004                                Справа N 20-5/120
 
   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого, судді
суддів
 
             за участю повноважних представників :
 
від  позивача
від  відповідача
 
розглянувши  у             ЗАТ "Х"
відкритому засіданні
касаційну  скаргу
 
на   рішення               від 9 червня 2003 року  господарського
                           суду м. Севастополя
 
у справі   за    позовом   Прокурора   Нахімовського району
                           м. Севастополя  в  інтересах  ДП
                           "Кримські  генеруючі системи"
                           Севастопольської  ТЕЦ
 
до                         ЗАТ "Х"
 
про                        стягнення 1778,98 грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В :
 
В травні  2003  р.  прокурор  Нахімовського району м.  Севастополя
звернувся до  господарського  суду  м.  Севастополя  з  позовом  в
інтересах Державного підприємства "КГС" Севастопольська ТЕЦ до ЗАТ
"Х" про стягнення  1788  грн.98  коп.  ,  посилаючись  на  те,  що
відповідач  не  сплачує  заборгованості  за  надану  йому  теплову
енергію.
 
Рішенням господарського  суду  м.  Севастополя  від  9.06.03   р.,
залишеним   без  змін  постановою  Севастопольського  апеляційного
господарського суду від 31.07.2003 р. позов задоволено.
 
У касаційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду
скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального права.
 
Перевіривши матеріали  справи  та  на  підставі встановлених в ній
фактичних  обставин,  проаналізувавши  правильність   застосування
апеляційним   господарським  судоми  при  прийнятті  оскаржуваного
рішення норм матеріального права,  суд вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно до зібраних в справі доказів та обставин,  встановлених
місцевим господарським судом і апеляційною інстанцією,  відповідач
згідно  умов  договору  №  028-ТП  на  постачання  йому  позивачем
теплової енергії має заборгованість по її оплаті останньому в сумі
1778,98 грн.
 
Згідно вимог ст.  ст. 161, 162 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        
зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в  установлений
строк відповідно до вказівок закону,  акту планування, договору, а
при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог,  що звичайно
ставляться.
 
Одностороння відмова  від  виконання  зобов'язання  і одностороння
зміна  умов  договору  не  допускається,  за  винятком   випадків,
передбачених законом.
 
За таких   обставин  суд  вважає,  що  господарський  суд  з  яким
погодилась апеляційна інстанція правильно прийшов до висновку  про
обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову про стягнення
заборгованості по оплаті за надану теплову енергію.
 
Господарські суди  обґрунтовано   не   взяли   до   уваги   доводи
відповідача  про  його незгоду з тарифами,  які позивач застосовує
при розрахунках з споживачами,  оскільки вказані тарифи на теплову
енергію   затверджені   розпорядженням   Севастопольської  міської
держадміністрації 16.03.99 р. № 410-р і являються обов'язковими як
для споживачів так і для теплопостачальних організацій.
 
Тому суд вважає,  що рішення місцевого господарського суду, з яким
погодилась апеляційна інстанція,  відповідає обставинам  справи  і
вимогам   діючого   законодавства,   що  регулює  дані  відносини,
необхідно залишити без змін.
 
На підставі наведеного,  керуючись ст.  ст.  111-5,  111-7, 111-9,
111-11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Рішення господарського суду м.Севастополя від 9 червня  2003  року
та  постанову  Севастопольського  апеляційного господарського суду
від 31 липня 2003 року залишити без змін,  а касаційну скаргу  без
задоволення.