ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 09.03.2004                                 Справа N 9/83-03-2394
 
                           м. Київ
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М., Палій В.М.
 
за  участю  представників  сторін  А.А.А. (дов.  від  31.12.2003),
Б.Б.Б. (дов.  від 12.11.03),  розглянувши  у  відкритому  судовому
засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX"
 
на рішення        від 18.04.2003 року господарського суду Одеської
                  області
 
у справі          № 9/83-03-2394
 
за позовом        державного підприємства "YYY"
 
до                товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
 
про   розірвання  контракту  від  18 вересня 2000 року № 390-0
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням від  18  квітня  2003  року  господарського суду Одеської
області (суддя Н.Бакланова) позов задоволено з  підстав  порушення
зобов'язання.
 
В апеляційному порядку рішення не переглядалося.
 
Відповідач вважає,  що  зазначене  рішення  підлягає  скасуванню з
огляду на неправильне застосування  господарським  судом  приписів
статей  151,  161,  162,  213   Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
         та  просить  ухвалити  нове  рішення,  яким  у  позові
відмовити.
 
У відзиві  на касаційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення
залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
 
Перевіривши повноту  встановлення  господарським  судом   обставин
справи  та  його  правову  оцінку,  Вищий господарський суд країни
дійшов висновку про  відповідність  ухваленого  в  справі  рішення
вимогам закону з огляду на таке.
 
Позивач подав  до  господарського  суду  з  позов  про  дострокове
розірвання укладеного між сторонами контракту від 18 вересня  2000
року № 390-0, предметом якого є будівництво та експлуатація нового
причалу,    бункерованого    комплексу,    комплексу     перевалки
нафтопродуктів та розвиток інфраструктури порту.
 
Відповідно до    умов   цього   контракту   відповідач,   зокрема,
зобов'язався розробити техніко-економічне обґрунтування і  робочий
проект,    а   також   фінансувати   будівництво   бункерного   та
перевалочного  комплексу  в  порту   з   строком   готовності   до
експлуатації комплексу та причальних споруд в липні 2001 року.
 
Для  цілей  контракту  виконавчий  комітет  H-ської  міської  ради
постановив рішення від 26 жовтня 2000 року №  728  про  узгодження
міста  розташування  бункерного  терміналу з подальшим оформленням
Державного  акту  на  право  постійного   користування   земельною
ділянкою  площею  6,0  га,  але  в  березні  2002  року це рішення
скасував через невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
 
Ухвалюючи рішення в даній  справі,  господарський  суд  виходив  з
того,  що  укладений  сторонами  контракт  за  правовою природою є
договором про сумісну діяльність,  оскільки,  контрагенти  сумісно
діяли   для   досягнення   певної   господарської  мети,  а  саме:
будівництва   та   експлуатації   портових    споруд,    а    тому
правовідносини,  що виникають з даного договору регулюються главою
38 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Виходячи з того,  що на час розгляду  справи  по  суті  відповідач
своїх зобов'язань належним чином не виконав,  місцевим судом вірно
застосовані правила статей 161 і 162 цього кодексу  ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,
відповідно  до  яких  зобов'язання  повинні  виконуватися належним
чином у встановлений строк і одностороння  відмова  від  виконання
зобов'язання  і  одностороння зміна умов договору не допускається,
за винятком випадків, передбачених законом.
 
За  змістом  статті 213   Цивільного   кодексу   Української   РСР
( 1540-06  ) (1540-06)
          кредитор праві відмовитись від прийняття виконання у
зв'язку з простроченням боржника та втратою кредитором інтересу до
договору.
 
За таких  обставин  колегія  суддів  вважає,  що  ухвалене в даній
справі  судове  рішення  є  обґрунтованим  і  підстав   для   його
скасування немає.
 
Враховуючи викладене та  керуючись  статей  111-5,  111-7,  111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Рішення від  18  квітня  2003  року  господарського  суду Одеської
області  залишити  без  змін,  а  касаційну  скаргу  товариства  з
обмеженою відповідальністю "XXX" без задоволення.
 
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя             І. М. Васищак
Суддя             В. М. Палій