ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
11.05.2004                               Справа N 45/106
 
Вищий господарський суд України у складі: суддя головуючий, судді
 
розглянув     касаційні     скарги    підприємства   з   іноземною
інвестицією  у    формі   товариства з обмеженою  відповідальністю
"КЕ", м. Київ (далі - ТОВ "КЕ")
 
на    ухвалу   господарського    суду      міста      Києва    від
09.01.2004,
 
рішення    господарського     суду       міста       Києва     від
09.01.2004
 
та
 
постанову   Київського   апеляційного  господарського   суду   від
17.02.2004
 
зі справи № 45/106
 
за позовом Антимонопольного комітету України
 
до ТОВ "КЕ"
 
про стягнення штрафу та пені у сумі 64 000 грн.
 
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
 
позивача відповідача
 
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
 
                        В С Т А Н О В И В:
 
Ухвалою господарського  суду міста Києва від 09.01.2004 відмовлено
у прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ "КЕ" на підставі  пункту
2  частини  першої статті 62 Господарського процесуального кодексу
України (далі - ГПК),  оскільки рішенням господарського суду міста
Києва  від  19.02.2003  зі справи № 41/74а відмовлено у позові ТОВ
"КЕ" до Антимонопольного комітету України про визнання  недійсними
рішень   від   19.11.2002   №   330-р,   №  331-р  "Про  порушення
антимонопольного законодавства і накладення  штрафу".  Це  рішення
суду першої інстанції було залишено без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 13.05.2003.
 
Рішенням господарського суду міста  Києва  від  09.01.2004,  позов
задоволено:  стягнуто  з  відповідача  штраф та пеня у сумі 64 000
грн. Мотивом рішення суду першої інстанції по суті спору зі справи
№  45/106  з  посиланням  на приписи статті 56 Закону України "Про
захист   економічної   конкуренції"   ( 2210-14   ) (2210-14)
            зазначено
преюдиціальні  факти,  встановлені  рішенням  господарського  суду
міста Києва від 19.02.2003 зі справи № 41/74а,  яким відмовлено  у
позові  ТОВ "КЕ" до Антимонопольного комітету України про визнання
недійсними його рішень  від  19.11.2002  №  330-р,  №  331-р  "Про
порушення антимонопольного законодавства і накладення штрафу".
 
Постановою   Київського   апеляційного  господарського  суду   від
02.03.2004 залишено  без  змін   зазначені   ухвалу   та   рішення
господарського суду міста Києва від 09.01.2004 з тих же мотивів.
 
У касаційних  скаргах  від  10.03.2004  та  11.03.2004  до  Вищого
господарського суду України ТОВ "КЕ" просить скасувати  ухвалу  та
рішення   господарського   суду  міста  Києва  від  09.01.2004  та
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
02.03.2004.
 
Спільним мотивом  обох  касаційних  скарг зазначено те,  що ухвалу
суду  апеляційної   інстанції   від   19.02.2004   про   порушення
апеляційного  провадження  у  справі було надіслано скаржникові не
рекомендованим листом з  повідомленням  про  вручення,  а  простим
листом.
 
У касаційній  скарзі  від 10.03.2004 на ухвалу господарського суду
міста Києва від 09.01.2004 та  постанову  Київського  апеляційного
господарського  суду  від  02.03.2004  ТОВ  "КЕ"  стверджує,  що у
рішенні  господарського  суду міста Києва від 19.02.2003 зі справи
№ 41/74а спір між сторонами про  визнання  недійсними  рішень  від
19.11.2002 № 330-р "Про порушення антимонопольного законодавства і
накладення штрафу" розглянуто із інших підстав,  ніж  зазначено  у
його зустрічній позовній заяві.
 
У касаційній скарзі від 11.03.2004 на рішення господарського  суду
міста  Києва  від  09.01.2004 та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 02.03.2004 ТОВ "КЕ"  мотивує  свої  вимоги
тим, що в рішенні Антимонопольного комітету України від 19.11.2002
№ 330-р "Про порушення антимонопольного законодавства і накладення
штрафу" стосовно ТОВ "КЕ" неправильно застосовано розмір штрафу.
 
Усіх  учасників  судового  процесу  відповідно до статті 111-4 ГПК
( 1798-12  ) (1798-12)
          належним  чином повідомлено про час і місце розгляду
касаційної скарги.
 
Перевіривши правильність  застосування  судовими  інстанціями норм
процесуального права,  заслухавши пояснення представників  сторін,
Вищий  господарський  суд  України  дійшов  висновку про наявність
підстав для часткового задоволення касаційних скарг.
 
Ухвалою    Київського    апеляційного  господарського   суду   від
19.02.2004     було  порушено  апеляційне  провадження  зі  справи
№   45/106,  справу  призначено  до  розгляду  на  02.03.2004.  На
звороті у  лівому  нижньому  куті  першого  примірника цієї ухвали
проставлено  штамп  суду  з  відміткою  про   дату   відправки   -
20.02.2004.  Отже ТОВ "КЕ" було повідомлено належним чином про час
і місце засідання суду апеляційної інстанції, а тому немає підстав
для  висновку  про  порушення  судом  апеляційної  інстанції вимог
пункту 2 частини другої статті 111-10 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
У матеріалах справи № 45/106 міститься зустрічна позовна заява ТОВ
"КЕ"  від  06.01.2004  до  Антимонопольного  комітету  України про
визнання недійсним рішення від 19.11.2002 № 330-р  "Про  порушення
антимонопольного законодавства і накладення штрафу" (а.  с. № 83 -
84).  Підставами  для  визнання  недійсним  оспорюваного   рішення
Антимонопольного  комітету  України ТОВ "КЕ" за зустрічним позовом
зазначено  необгрунтовано  високий  розмір  штрафу  та   порушення
Комітетом  правил  розгляду  справ  про порушення антимонопольного
законодавства.  Ухвалою  господарського  суду  міста   Києва   від
09.01.2004,  залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського  суду  від  02.03.2004,  відмовлено   у   прийнятті
зустрічної  позовної  заяви  ТОВ "КЕ" на підставі пункту 2 частини
першої статті 62 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
ТОВ "КЕ" у  позовній  заяві  зі  справи  №  41/74а  зазначено  про
відсутність факту порушення ним антимонопольного законодавства.  У
рішенні господарського суду міста  Києва  від  19.02.2003  з  цієї
справи  відмовлено  у позові ТОВ "КЕ" до Антимонопольного комітету
України  про  визнання  недійсними рішень від 19.11.2002 №  330-р,
№ 331-р "Про порушення антимонопольного законодавства і накладення
штрафу".  Судом у  даній  справі  не  досліджувались  питання  про
обгрунтованість   розміру   накладеного   штрафу   та   додержання
Антимонопольним комітетом  правил  розгляду  справ  про  порушення
антимонопольного законодавства.
 
Отже судом зі справи № 41/74а вирішено господарський спір між тими
ж сторонами,  про той же предмет, але з інших підстав. З огляду на
викладені  обставини судовими інстанціями неправильно відмовлено у
прийнятті зустрічної позовної заяви ТОВ "КЕ" зі справи № 45/106.
 
Відповідно пункту 2 частини першої статті 62 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         суддя
відмовляє   у   прийнятті   позовної  заяви,  якщо  у  провадженні
господарського  суду  або  іншого  органу,  який  в  межах   своєї
компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими
ж сторонами,  про той же предмет із тих же підстав або  є  рішення
цих органів з такого спору.
 
Тому ухвала  господарського  суду  міста  Києва  від 09.01.2004 та
постанова  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
02.03.2004  у  частині  залишення без змін цієї ухвали суду першої
інстанції підлягають скасуванню,  а господарський суд міста  Києва
має  знову  розглянути  питання  про  прийняття зустрічну позовної
заяви ТОВ "КЕ" від 06.01.2004 до Антимонопольного комітету України
про  визнання  недійсним  рішення  від  19.11.2002  №  330-р  "Про
порушення антимонопольного законодавства і накладення штрафу".
 
Отже судовими інстанціями з цієї справи не  досліджено  обставини,
що  підлягають  встановленню  при  розгляді зустрічного позову ТОВ
"КЕ". Оскільки можливе задоволення господарським судом міста Києва
зустрічного  позову  виключатиме  повністю чи частково задоволення
первісного позову зі справи № 45/106,  рішення господарського суду
міста  Києва  від  09.01.2004 та постанова Київського апеляційного
господарського  суду  від  02.03.2004  з  цієї  справи  підлягають
скасуванню.
 
Керуючись статтями  43,  111-7  -  111-13  ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
1. Касаційні скарги підприємства з іноземною інвестицією  у  формі
товариства з  обмеженою  відповідальністю  "КЕ" зі справи № 45/106
задовольнити частково.
 
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.01.2004,  рішення
господарського  суду  міста  Києва  від  09.01.2004  та  постанову
Київського  апеляційного  господарського  суду  від  02.03.2004 зі
справи № 45/106 скасувати.
 
3. Справу № 45/106 передати на розгляд господарського  суду  міста
Києва.