ВИЩИЙ господарський СУД УКРАїНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2004 Справа N 2-5/8930-2003
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді
суддів
розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського закритого
акціонерного товариства „Агрофірма „К” на ухвалу
Севастопольського апеляційного господарського суду від
03.11.2003 року
у справі № 2-5/8930-2003 господарського суду АР Крим
за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного
товариства „Агрофірма „К”
до відповідача суб’єкта підприємницької діяльності Г-ої Наталії
Василівни
про визнання договору недійсним
за участю представників:
СЗАТ „Агрофірма „К” – не з’явилися;
Г-ої Н.В. – не з’явилися
в с т а н о в и л а :
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
14.07.2003р. відмовлено у задоволенні позову
Сільськогосподарського закритого акціонерне товариство
„Агрофірма „К” щодо визнання недійсним договору оренди магазину
від 04.05.2001р., що укладений між ним та відповідачем у справі
– суб’єктом підприємницької діяльності Г-ою Наталією Василівною
(а.с.34).
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, СЗАТ „Агрофірма
К” звернулося до Севастопольського апеляційного господарського
суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою Севастопольського
апеляційного господарського від 18.08.2003р. повернута без
розгляду на підставі пп. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Прийнятий судовий акт мотивовано тим, що:
- апеляційна скарга подана з порушенням встановленого строку
без клопотання про його відновлення;
- до поданої апеляційної скарги не додано допустимих доказів
сплати державного мита (а.с.38).
Подана після усунення встановлених недоліків вдруге, апеляційна
скарга СЗАТ „Агрофірма „К” повернута ухвалою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 03.11.2003р. на підставі п.
4 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. При цьому, судом
апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні клопотання
скаржника щодо відновлення пропущеного строку, встановленого для
оскарження судового акта в апеляційному порядку (а.с.51-52).
23.12.2003р. Вищим господарським судом України порушено
касаційне провадження за скаргою СЗАТ „Агрофірма „К” на ухвалу
Севастопольського апеляційного господарського суду від
03.11.2003р.
У поданій касаційній скарзі СЗАТ „Агрофірма „К” просить
оскаржуваний судовий акт скасувати, а строк для подання
апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 14.07.2003р. відновити.
Вимоги поданої скарги мотивовані тим, що суд апеляційної
інстанції невірно обрахував початок перебігу строку,
встановленого для оскарження судового акта в апеляційному
порядку, у зв’язку з чим дійшов помилкового висновку щодо його
пропущення при першому зверненні з апеляційною скаргою. Вдруге,
після усунення встановлених недоліків, апеляційна скарга подана
до закінчення трьохмісячного строку, встановленого ст. 93 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв’язку з чим, на думку скаржника, судом
апеляційної інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні
клопотання про відновлення пропущеного строку.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2
ст. 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
місцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Порядок перегляду судових актів в апеляційному порядку
визначений розділом ХІІ ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна скарга
подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим
господарським судом, а у разі, якщо у судовому засіданні було
оголошено лише його вступну та резолютивну частину – з дня його
підписання.
З матеріалів справи, у тому числі протоколу судового засідання
від 14.07.2003р. (а.с.33), не вбачається, що судом було
оголошено лише вступну та резолютивну частину судового акта, а
сам судовий акт підписано та оформлено суддею в інший день.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку
щодо пропущення такого строку скаржником, оскільки останній день
процесуального строку, встановленого для оскарження судового
акта в апеляційному порядку, – 24.07.2003р., а апеляційна
скарга, подана вперше, здана скаржником відділенню зв’язку, як
встановлено судом апеляційної інстанції і не заперечується
скаржником, лише 28.07.2003р.
В силу ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд за
заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати
причину пропуску встановленого законодавством процесуального
строку поважною і відновити процесуальний строк, про що виносить
ухвалу. При цьому, ухвалу про відмову у відновленні пропущеного
строку може бути оскаржено.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку,
встановленого для оскарження судового акта в апеляційному
порядку, скаржник вказував на усунення ним недоліків, визначених
в ухвалі Севастопольського апеляційного господарського суду від
18.08.2003р.
Зазначені обставини обґрунтовано не визнані судом поважними,
оскільки вимоги щодо: строку подання апеляційної скарги, додання
до поданої апеляційної скарги доказів сплати державного мита,
допустимості доказів визначені ст.ст. 93, 94,34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
і повинні були бути відомі скаржнику на час
первісного звернення з апеляційною скаргою та дотримані ним.
При цьому, колегією суддів береться до уваги те, що:
- судом першої інстанції оскаржуване в апеляційному порядку
рішення направлено позивачу з дотриманням встановленого ст. 87
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
п’ятиденного строку;
- ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду
від 18.08.2003р. направлена СЗАТ „Агрофірма „К” ще 27.08.2003р.;
- вдруге, після усунення встановлених недоліків, апеляційна
скарга здана відділенню зв’язку для відправлення господарському
суду Автономної Республіки Крим лише 14.10.2003р.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відновлення
пропущеного строку подання апеляційної скарги можливо протягом
трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським
судом.
Зазначена норма обмежує право господарського суду відновити
пропущений процесуальний строк трьохмісячним терміном, разом з
тим, відновлення пропущеного процесуального строку здійснюється
у загальному порядку, визначеному ст. 53 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, – у разі визнання поважними причин пропуску такого
строку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що причини
пропуску встановленого строку не є поважними, з урахуванням
вимог ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вірно відмовив у
задоволенні клопотання про його відновлення.
При цьому, в силу п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
подання апеляційної скарги після закінчення строку,
встановленого для її подання, є підставою для повернення
апеляційної скарги без розгляду.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції помилково в оскаржуваній
ухвалі зазначив про залишення поданої апеляційної скарги без
розгляду, а не повернення її без розгляду. Так, апеляційне
провадження на її підставі ним не порушувалось, у зв’язку з чим
ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від
03.11.2003р. підлягає зміні шляхом викладення абзацу другого її
резолютивної частини у новій редакції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського закритого
акціонерного товариства „Агрофірма „К” залишити без задоволення.
2. Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду
від 03.11.2003р. у справі № 2-5/8930-2003р. змінити, виклавши
абзац другий її резолютивної частини у наступній редакції:
„апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного
товариства „Агрофірма „К” та додані до неї документи повернути
без розгляду”.
3. В іншій частині ухвалу Севастопольського апеляційного
господарського суду від 03.11.2003р. залишити без змін.