ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.03.2004                             Справа N 2-15/16761-03
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                       Кочерової Н.О.- головуюча,
                       Рибака В.В.,
                       Бур'янової С.С.,
 
за участю представників сторін:
 
від позивача –         не з’явився
від відповідача –      не з’явився
 
розглянувши матеріали  ДПІ у м. Сімферополі
касаційної скарги
 
на постанову           від 22.12.03
                       Севастопольського апеляційного
                       господарського суду
 
у справі               № 2-15/16761-03
                       господарського суду Автономної Республіки
                       Крим
 
за позовом             ТОВ “Вітмет”
 
до                     ДПІ у м. Сімферополі,
                       управління Державного казначейства в АР
                       Крим
 
про   стягнення 211371 грн.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського  суду Автономної  Республіки  Крим  від
27-28.11.03  у  справі  №  2-15/16761-2003  позов  ТОВ  “Вітмет”
м. Сімферополь задоволено.
 
З державного бюджету України на користь позивача стягнуто 211371
грн.  заборгованості по експортному відшкодуванню та  бюджетному
відшкодуванню ПДВ.
 
Витрати по держмиту покладені на ДПІ у м. Сімферополь.
 
Постановою  Севастопольського апеляційного  господарського  суду
від 22.12.03 рішення господарського суду залишено без зміни.
 
У  поданій  касаційній  скарзі  ДПІ  у  м.  Сімферополі  просить
скасувати  рішення та постанову зазначених судових інстанцій  та
відмовити позивачу у позові. Як на правову підставу своїх  вимог
скаржник  посилається  на п. 1 наказу  ДПА  України  №  196  від
24.04.09  “Про  здійснення ефективного контролю за правомірністю
відшкодування   з  бюджету  сум  податку  на  додану   вартість”
( v0196225-03  ) (v0196225-03)
        ,  згідно з вимогами якого  залишок  бюджетного
відшкодування  ПДВ  можливий  лише після  проведення  зустрічних
документальних перевірок основних постачальників позивача.
 
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши
юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та  повноту
їх  встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм
матеріального  і процесуального права, прийшла до  висновку  про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної  скарги,
виходячи з наступного.
 
Матеріалами  справи  підтверджується, і це встановлено  судовими
інстанціями  та  не  заперечується відповідачем  у  справі,  про
наявність  правових  підстав  для  відшкодування  ТОВ   “Вітмет”
експортного  відшкодування  в сумі  139655  грн.  та  бюджетного
відшкодування ПДВ в сумі 97840 грн., добровільного відшкодування
податку  по експортних операціях в сумі 15362 грн. та бюджетному
–  10762  грн. та загальної заборгованості по відшкодуванню  цих
платежів в сумі 211381 грн.
 
При  стягненні  цієї заборгованості суди правомірно  застосували
п.  8.1  ст.  8  та пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону  України  “Про
податок   на  додану  вартість”  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          від   03.04.97
№  168/97-ВР (з наступними змінами) та не прийняв до уваги п.  1
наказу  ДПА України № 196 ( v0196225-03 ) (v0196225-03)
         від 24.08.03, оскільки
Закон України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          є
спеціальним  нормативним актом та таким, що має пріоритет  перед
іншими такими актами.
 
Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями
обставин  справи та вірне застосування до них норм матеріального
і процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.
 
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11,    Господарського   процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
22.12.03  у  справі  №  2-15/6761-2003  залишити  без  змін,   а
касаційну скаргу – без задоволення.