ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04.03.2004 Справа N 37/24
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.,
судді
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційну Нікопольської об’єднаної державної податкової
скаргу інспекції Дніпропетровської області
на постанову від 15.10.2003р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 37/24
за позовом Нікопольської об’єднаної державної податкової
інспекції Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Югавтокомплект” Приватного підприємства
“Агростар”
про визнання недійсною угоди
За участю представників сторін:
позивача – Долідзе А.О., представник за довіреністю
відповідачів – Брисін О.В., представник ТОВ”Югавтокомплект” за
довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
2.09.2003 року у справі № 37/24 (суддя Кеся Н.Б.), яке залишено
без змін постановою від 15.10.2003р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду (колегія суддів В.В.Швець,
А.О.Логвиненко, І.М.Герасименко) позов Нікопольської об'єднаної
державної податкової інспекції, міста Нікополь до приватного
підприємства “Агростар”, міста Запоріжжя та товариства з
обмеженою відповідальністю “Югавтокомплект” міста Нікополь про
визнання угоди недійсною залишено без задоволення.
Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція
Дніпропетровської області звернулася до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
2.09.2003 року та постанову від 15.10.2003р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду, і прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи в позові про визнання укладеної між відповідачами
угоди недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, суд виходив із того, що позивачем не доведена
наявність в діях відповідачів умислу на ухиленні від сплати
податків та мети завідомо суперечної інтересам держави і
суспільства.
Зазначений висновок було зроблено судом першої та апеляційної
інстанцій без всебічного, повного і об'єктивного розгляду в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це
вимагається статтею 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
При визначенні умислу підприємства на несплату податків судом не
дано належної оцінки фактам, встановленим в рішенні місцевого
суду Орджинікідзевського району м. Запоріжжя від 16.10.2002р.,
яким визнаний недійсним статут ПП”Агростар” з підстав здійснення
державної реєстрації підприємства на підставну особу.
Вказаним рішенням встановлено що державна реєстрація
ПП”Агростар” була здійснена за відсутності волевиявлення
засновника – Фдосєєва А.Є., якому не було відомо про реєстрацію
на його документи ПП”Агростар”, ніяка фінансово-господарська
діяльність ним не велася, ніякі договори та бухгалтерські
документи ним як засновником підприємства не підписувалися. З
моменту реєстрації підприємство не знаходиться за юридичною
адресою та не звітує до податкових органів про здійснення
фінансово-господарської діяльності.
Господарським судом першої та апеляційної інстанцій зазначені
обставини справи залишені поза увагою, та не дотримано вимог
ч. 4 ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої рішення
суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є
обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які
встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 67 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в
порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі статтею 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, є недійсною. Вирішуючи спір про визнання угоди
недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими
закон пов'язує визнання угод недійсними і настання певних
юридичних наслідків.
Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови від
28.04.1978 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання
угод недійсними” ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
роз'яснив, що до угод,
укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування
фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Вищевказані обставини не були взяті до уваги та не оцінювались
судом належним чином при винесенні рішення та постанови по
справі, а також не досліджувалось обставини щодо створення
ПП”Агростар” з метою здійснення незаконної
фінансово-господарської діяльності та завідомо ухилення від
сплати податків.
У зв'язку з цим судові рішення, як такі, що постановлені з
порушенням частини 1 ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають скасуванню, а справа –
передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової
інспекції Дніпропетровської області задовольнити частково.
Постанову від 15.10.2003р. Дніпропетровського апеляційного
господарського суду та рішення Господарського суду
Дніпропетровської області від 2.09.2003 року у справі № 37/24
скасувати.
Справу № 37/24 направити на новий розгляд до Господарського суду
Дніпропетровської області.