ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 04.03.2004                                       Справа N 28/16а
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                    головуючого Першикова Є.В.
              суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "XXX"
 
на постанову від 28.10.03 p.
Донецького апеляційного господарського суду
 
у справі №28/16а
господарського суду Донецької області
 
за позовом ТОВ "XXX"
 
до ДПІ у H-ському районі м. P-cька
 
про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
                 за участю представників сторін:
 
позивача: не з'явились
відповідача : не з'явились
 
Рішенням господарського  суду  Донецької  області (суддя Кониченко
О.М.)  від  20.03.03  у  позові   відмовлено   з   посиланням   на
необгрунтованість позовних вимог.
 
Постановою колегії  суддів  Донецького апеляційного господарського
суду у складі:  головуючого Алеєва  І.В.,  суддів:  Агапова  О.Л.,
Величко  Н.Л.  від  28.10.03 рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
 
ТОВ "XXX" звернулось до  Вищого  господарського  суду  України  із
касаційною    скаргою   на   постанову   Донецького   апеляційного
господарського  суду,  вважаючи,  що   дана   постанова   прийнята
внаслідок    неправильного    застосування   та   порушення   норм
матеріального права,  при неправильній юридичній оцінці матеріалів
справи, а тому просить його скасувати, позов задовольнити.
 
Колегія суддів  Вищого  господарського  суду України,  розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "XXX" на  постанову  Донецького  апеляційного
господарського   суду,  перевіривши  наявні  матеріали  справи  на
предмет  правильності  їх  оцінки  судом,  а  також   правильність
застосування  норм матеріального та процесуального права відзначає
наступне:
 
Господарським судом  при  розгляді  справи  було  встановлено,  що
30.11.02  Державною  податковою  інспекцією  у  H-ському районі м.
P-cька   була   проведена   перевірка   Товариства   з   обмеженою
відповідальністю   "XXX"   з   питань   дотримання  вимог  чинного
законодавства в сфері готівкового та безготівкового обігу.
 
За результатами  перевірки  був  складений  акт  від  30.11.02   №
01-014-25/4287/23-3/891,   яким  встановлено  порушення  позивачем
вимог п.  13 ст.  З Закону України "Про застосування  реєстраторів
розрахункових  операцій в сфері торгівлі,  громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         від 01.06.00 № 1776 ( 1776-14  ) (1776-14)
          -  сума
готівкових  коштів  на місці проведення розрахунків не відповідала
сумі  коштів,  яка   зазначена   в   денному   звіті   реєстратора
розрахункових операцій.
 
05.12.02 начальником  Державної  податкової  інспекції  у H-ському
районі м.  P-cька було прийняте податкове  спірне  повідомлення  -
рішення,  яким  до  позивача  була застосована фінансова санкція в
сумі 5 481 грн.
 
ТОВ "XXX" звернулось з  позовом  про  визнання  недійсним  рішення
№1561/253/243168601/10874  від 05.12.02,  посилаючись на порушення
відповідачем норм права щодо порядку проведення перевірки.
 
Відповідно до п.  1 ст.  11 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
         від 04.12.1990 № 509 органи державної
податкової служби в  установленому  законом  порядку  мають  право
здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно
від форм  власності  та  у  громадян,  в  тому  числі  громадян  -
суб'єктів   підприємницької   діяльності,   перевірки   показників
електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем,  що
застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами.
 
Згідно зі  ст.  15  Закону  України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій в сфері торгівлі,  громадського  харчування
та  послуг"  ( 265/95-ВР  ) (265/95-ВР)
          від  01.06.2000  №  1776 ( 1776-14 ) (1776-14)
        
контроль  за  додержанням  суб'єктами  підприємницької  діяльності
порядку  проведення  розрахунків за товари (послуги),  інших вимог
цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України
шляхом  проведення  планових  або позапланових перевірок згідно із
законодавством України.
 
Твердження позивача  про  незаконність  перевірки  (а  саме   щодо
непопередження  позивача  про  перевірку) не може бути прийнято до
уваги,  оскільки:  з   моменту   заповнення   посадовими   особами
контролюючого   органу   журналу   реєстрації   перевірок  суб'єкт
господарсювання,  діяльність якого підлягає перевірці,  вважається
повідомленим про початок такої перевірки.
 
Господарським судом  при  розгляді  справи  було  встановлено,  що
особи,  які здійснювали перевірку мали посвідчення  на  перевірку,
кожне  з  яких  зареєстроване  в  журналі обліку видачі посвідчень
згідно розпорядження ДПА України №87р від 20.05.97 №729/002715  та
№730/002716   від   29.11.02.   Господарським   судом  також  було
встановлено,  що форма Журналу реєстрації перевірок ( z0619-98  ) (z0619-98)
        
позивача  не  відповідає  формі,  затвердженої  наказом Державного
комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.98  р.
№ 18 "Про затвердження форми та Порядку ведення Журналу відвідання
суб'єктів  підприємницької   діяльності   контролюючими   органами
(Журнал  реєстрації  перевірок)" ( z0619-98 ) (z0619-98)
         - відсутня графа для
визначення  номеру  службового  посвідчення  особи,  що   здійснює
перевірку,  в  зв  язку  з чим зробив висновок про те,  що відмова
посадових осіб органу державної податкової служби від визначення в
Журналі реєстрації перевірок номерів своїх службових посвідчень та
від запрошення  до  участі  в  перевірці  директора  Товариства  з
обмеженою відповідальністю "XXX", який на той момент знаходився на
території  ринку,  не   свідчать   про   незаконність   проведеної
перевірки.
 
Згідно імперативних   вимог   ст.ст.111-5,   111-7  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція  на
підставі  вже  встановлених  фактичних  обставин  справи перевіряє
рішення місцевого господарського суду  чи  постанову  апеляційного
господарського  суду виключно на предмет правильності застосування
згаданими   господарськими    судами    норм    матеріального    і
процесуального  права,  тобто,  в межах юридичної оцінки фактичних
обставин справи.
 
Касаційна інстанція  не  має  права  встановлювати   або   вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про  достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу одних
доказів над іншими,  збирати нові докази або додатково  перевіряти
докази.
 
Враховуючи викладене,   колегія   суддів  вважає,  що  рішення  та
постанова відповідають чинному законодавству і мають бути залишені
без змін.
 
Керуючись ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-11   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" залишити без задоволення.
 
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.10.03
p. у справі №28/16а залишити без змін..
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська