Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2004 Справа N 26/26пд
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Мар'їнської об'єднаної
судовому засіданні в м. державної податкової інспекції
Києві
касаційну скаргу
На постанову від 16 жовтня 2003р.
Донецького апеляційного Господарського суду
за позовом Мар'їнської об'єднаної
державної податкової інспекції
до Приватного підприємства "Т"
Колективного підприємства "ДТ"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 7.05.2002
№ 7/05
в судове засідання представники сторін не з'явилися. повідомлені
належно про час і місце розгляду касаційної скарги.
Мар'їнською об'єднаною державною податковою інспекцією у лютому
2003р. заявлений позов про визнання недійсною угоди, як укладеної
між Приватним підприємством "Т" та Колективним підприємством "ДТ",
з метою, що суперечить інтересам держави на підставі статті 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, про стягнення з ПП "Т" на
користь КП "ДТ" 50832,60 грн., та стягнення з КП "ДТ" на користь
держави 50832,60 грн. вартості товару, отриманого підприємством за
оспорюваною угодою. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням
Кіровського районного суду м. Донецька від 21.10.2002р. визнані
недійсним установчі документи ПП "Т" з 17.08.2001р.- з моменту
його реєстрації, через те, що реєстрація підприємства здійснена з
порушенням діючого законодавства на підставну особу. Наведене дало
підстави податковій службі вважати угоду укладеною з боку ПП "Т" з
метою, що завідомо суперечить інтересам держави.
Рішенням господарського суду Донецької області від 8 травня
2003р., що прийняте суддею Наумовою К.Г., відмовлено у задоволенні
позовних вимог про визнання недійсним договір купівлі-продажу від
7.05.2002 № 7/05, укладеного між Приватним підприємством "Т" та
Колективним підприємством "ДТ", з огляду на вимоги статті 49
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Рішення господарського суду
мотивоване тим, що позивачем не доведено належними доказами в чому
саме полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства
мета укладання угоди і чи була вона спрямована на приховування від
оподаткування доходів, а також є недоведеною наявність в діях
відповідачів умислу.
Донецький апеляційний господарський суд постановою від 16 жовтня
2003р. залишив перевірене рішення Господарського суду Донецької
області від 8.05.2003р. без змін з тих же підстав, а апеляційну
скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції
залишив без задоволення. У постанові зазначено про те, що умисел
юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або
іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної
особи, маючи на це належні повноваження, з огляду на те, що
податковою службою не доведено факт укладання договору фізичною
особою від імені юридичної з метою, суперечною інтересам держави і
суспільства.
Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція, звернулась з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить постанову Донецького апеляційного суду скасувати як таку,
що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального
права, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої вимоги, викладені в касаційні скарзі, ДПІ
посилається на неправильне незастосування господарськими судами до
спірного договору статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
приписами якої передбачено, що для визнання угоди укладеної з
метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства
недійсною, достатньо довести наявність умислу лише у однієї з
сторін. Вважає, що ДПІ, як позивач, довів наявність підстав, для
визнання недійсною угоди, укладеної між Приватним підприємством
"Т" та Колективним підприємством "ДТ", з метою, що суперечить
інтересам держави на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
. Зауважує на тому, що у разі визнання у встановленому
порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької
діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із
здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого
документа, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника
суб'єкта підприємницької діяльності, угоди мають визнаватися
недійсними за ознаками статті 49 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
незалежно від часу їх укладання.
Приватним підприємством "Т" та Колективним підприємством "ДТ"
відзиви на касаційну скаргу не надіслано.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді,
переглянувши матеріали справи та розглянувши доводи касаційної
скарги, відзначає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави
і суспільства, є недійсною. Як зазначено в Постанові Пленуму
Верховного суду України "Про судову практику в справах про
визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
дія цієї норми
поширюється на угоди, які порушують основні принципи існуючого
суспільного ладу, до них, зокрема, належать угоди, спрямовані на
приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування
доходів.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено та
підтверджено під час здійснення апеляційного провадження, що між
Приватним підприємством "Т" та Колективним підприємством "ДТ"
7.05.2002р. укладено договір купівлі-продажу арочної крепі на
загальну суму 50832,60 грн., що підтверджується накладною від
7.05.2002 № 7/5. На виконання цього договору ПП "Т" виписало КП
"ДТ" податкову накладну від 7.05.2002 № 7/5 на суму 50832,60 грн.,
в т.ч. ПДВ у сумі 8472,10 грн. та виписаний рахунок від
7.05.2002р. Посилання суду першої та апеляційної інстанції на
недоведеність факту укладання спірної угоди з боку ПП "Т", з
метою, що суперечить інтересам держави, а саме: ухилення від
сплати податків спростовуються рішенням Кіровського районного суду
м. Донецька від 21.10.2002р., яким визнані недійсним установчі
документи ПП "Т" - з моменту його реєстрації, оскільки цим судовим
рішенням встановлені факти реєстрації підприємства з порушенням
діючого законодавства особою, яка не мала наміру здійснювати
підприємницьку діяльність, на підставну особу. Як вбачається з
рішення Кіровського районного суду м. Донецька ПП "Т" за юридичною
адресою не знаходиться, звітності до податкових органів не
надавало і податків не сплачувало (хоч за спірною угодою одержало
доход. Ці обставини існували на час укладання угоди між
відповідачами і у суду відсутні правові підстави для сумніву щодо
наміру засновників не дотримуватись приписів законодавства та
ухилятися від сплати податків.
У зв'язку з викладеним, рішення і постанова у справі визнаються
такими, що підлягають скасуванню як прийняті з порушенням норм
матеріального права. Позовні вимоги про визнання угоди недійсною
задовольняються.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 49 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 8.05.2003 та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
16.10.2003 у справі № 26/26пд скасувати. Позовні вимоги
Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції
задовольнити.
Угоду, укладену між Приватним підприємством "Т" та Колективним
підприємством "ДТ на суму 50832,60 грн. визнати недійсною.
Стягнути з ПП "ТРС" на користь КП "ДТ" 50832,60 грн. Стягнути з КП
"Т" в доход Державного бюджету 50832,60 грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати накази на
виконання цієї постанови з зазначенням відповідних рахунків.
Касаційну скаргу Мар'їнської об'єднаної державної податкової
інспекції задовольнити.