ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 04.03.2004                                       Справа N 20/172
 
         Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
 
                    головуючого Першикова Є.В.
              суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
 
розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в
м. H-cьку
 
на постанову від 11.11.03 p.
Донецького апеляційного господарського суду
 
у справі №20/172
господарського суду Луганської області
 
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. H-cьку
 
до ПП А.А.А.
 
про   стягнення 680 грн. та
 
за зустрічним позовом ПП А.А.А.
 
до Управління Пенсійного фонду України в м. H-cьку
 
про   визнання недійсними рішень №9  від  25.02.03  p. та № 27 від
25.03.03 p.
 
                 за участю представників сторін:
 
позивача: не з'явились
відповідача : А.А.А., Б.Б.Б. (за довіреністю)
 
У слуханні  справи  оголошувалась  перерва  до  18.03.04  p.   для
оголошення постанови.
 
11.03.04 надійшло  клопотання  Суб'єкта підприємницької діяльності
А.А.А.  (№7 від 11.03.04) про фіксацію судового процесу технічними
засобами.  Клопотання  відхиляється,  оскільки розгляд справи було
закінчено 04.03.04 і була оголошена перерва тільки для  оголошення
постанови.  Крім того,  звертаємо увагу заявника, що відповідно до
вимог  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна  інстанція  не  може
встановлювати обставини справи,  збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.  Фіксація всіх заяв і клопотань  сторін  та  їх
оцінку здійснюється у постанові колегії суддів.
 
Рішенням господарського суду Луганської області (судді Кірпа Т.С.,
Іноземцева  Л.В.,  Рябцева  О.В.)  від  06.08.03   у   задоволенні
первісного   позову  відмовлено,  зустрічний  позов  задоволено  з
посиланням на обгрунтованість позовних вимог.
 
Постановою Донецького апеляційного господарського  суду  у  складі
колегії суддів: Української Р.М., Калантай М.В., Кондратьєвої С.І.
від 11.11.03 рішення місцевого господарського  суду  залишено  без
змін.
 
Управління Пенсійного  фонду  України  в  м.  H-cьку звернулось до
Вищого  господарського  суду  України  із  касаційною  скаргою  на
постанову  Донецького апеляційного господарського суду,  вважаючи,
що дана постанова прийнята внаслідок неправильного застосування та
порушення  норм матеріального права,  а тому просить скасувати її,
первісний позов задовольнити,  у  задоволенні  зустрічного  позову
відмовити.
 
Колегія суддів  Вищого  господарського  суду України,  розглянувши
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в  м.  H-cьку
на   постанову   Донецького   апеляційного   господарського  суду,
заслухавши представників відповідача, перевіривши наявні матеріали
справи   на   предмет   правильності  їх  оцінки  судом,  а  також
правильність  застосування  норм  матеріального  права   відзначає
наступне:
 
Управлінням Пенсійного  фонду України в м.  H-cьку рішеннями №9 та
№27 від 25.02.03 та від 25.03.03 до відповідача  було  застосовано
штрафні  санкції  за  неподачу  розрахунку  зобов'язання зі сплати
збору на обов'язкове державне пенсійне  страхування  у  листопаді,
грудні 2002 року та січні, лютому 2003 року на суму 680 грн.
 
Управління Пенсійного  фонду  України  в  м.  H-cьку  звернулось з
позовом про стягнення з відповідача зазначеної суми.
 
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          органи
державної  влади  та органи місцевого самоврядування,  їх посадові
особи зобов'язані діяти тільки на підставі,  в межах повноважень і
засобами, які передбачені Конституцією та законами України.
 
Закон України   "Про   порядок   погашення  зобов'язань  платників
податків     перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами"
( 2181-14  ) (2181-14)
          №2181-ІІІ  від 21.12.00 є спеціальним законом,  яким
встановлено порядок погашення зобов'язань юридичних  або  фізичних
осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами до числа яких
відноситься позивач, по податкам і зборам (обов'язковим платежам),
нарахування та сплати пені і штрафних санкцій,  які застосовуються
до платників податків контролюючими органами.
 
Зазначеним Законом встановлено обсяг повноважень пенсійного  фонду
України  (п.п.2.2.2  п2.2  ст.2  ( 2181-14 ) (2181-14)
        ) з питань визначення
податкового боргу по збору на обов'язкове пенсійне страхування.
 
Відповідно до п.п.2.1.2 п.2.1 ст.2  Закону  ( 2181-14  ) (2181-14)
          заклади
Пенсійного  фонду  України  являються  контролюючими  органами  по
внескам до Пенсійного фонду України і,  як зазначено  в  п.п.2.2.1
п.2.1  ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ,  мають право здійснювати перевірки
своєчасності, достовірності, повноти їх нарахування і сплати.
 
Органами, уповноваженими   здійснювати   заходи    по    погашенню
податкового  боргу  (органами стягнення),  відповідно до п.п.2.3.1
п.2.2 ст.2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
         являються виключно податкові органи,
а також державні виконавці в межах їх компетенції.
 
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання  в   установлені   строки   (а   в   даному   випадку
господарським  судом  було встановлено,  що податкове зобов'язання
відповідача  є  узгодженим),  податковий  орган  надсилає   такому
платнику  податків податкові вимоги.  Якщо контролюючий орган,  що
провів  процедуру  узгодження  суми  податкового  зобов'язання   з
платником  податків,  не є податковим органом,  такий контролюючий
орган  надсилає  відповідному  податковому  органу   подання   про
здійснення   заходів   з   погашення  податкового  боргу  платника
податків,  а також розрахунок  його  розміру,  на  підставі  якого
податковий  орган  надсилає податкові вимоги (п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6
Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
        ).
 
Постановою Кабінету Міністрів України  "Про  затвердження  порядку
надіслання   органам   державної  податкової  служби  подання  про
здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків
та   інформації   про   скасування  або  зміну  суми  нарахованого
податкового зобов'язання за рішенням  суду  (господарського  суду)
від інших контролюючих органів" ( 1387-2001-п ) (1387-2001-п)
         від 24.10.01 №1387
визначено, зокрема, механізм надсилання контролюючим органом, який
не  є органом державної податкової служби,  подання про здійснення
заходів  з  погашення  податкового  боргу  платника  податків.  На
підставі зазначеного подання податковий орган здійснює передбачені
законодавством  заходи  з  погашення  податкового  боргу  платника
податків.
 
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд
правомірно дійшов до висновку про відмову  у  задоволені  позовних
вимог.
 
Що стосується зустрічного позову слід зазначити наступне:
 
Посилаючись на ст.ст. 5, 11 Закону України "Про державну підтримку
малого підприємництва" ( 2063-14 ) (2063-14)
         №2063-ІІІ від 19.10.00 (далі  -
Закон  №2063)  та на Указ Президента України "Про спрощену систему
оподаткування,    обліку    та    звітності    суб'єктів    малого
підприємництва"  ( 727/98  ) (727/98)
        ,  суд першої і апеляційної інстанції
зазначає, що працюючи за спрощеною системою оподаткування, суб'єкт
малого підприємництва - відповідач,  використовуючи працю найманих
працівників,  сплачує збільшену ставку єдиного податку - на 50% за
кожну  особу.  При  цьому платник єдиного податку звільняється від
обов'язку нарахування,  відрахування та перерахування до державних
цільових  фондів  зборів,  пов'язаних  з виплатою заробітної плати
працівникам,  які  перебувають  із  ним  у  трудових   відносинах,
включаючи членів його сім'ї.
 
На підставі  цього  судом  зроблено  висновок,  що платник єдиного
податку не є платником  збору  на  обов'язкове  державне  пенсійне
страхування   та   не  повинен  був  нараховувати,  утримувати  та
перераховувати 1-2%  збору до Пенсійного фонду із заробітної плати
найманих  працівників,  а  положення  Закону  України "Про збір на
обов'язкове  державне  пенсійне  страхування"  ( 400/97-ВР  ) (400/97-ВР)
          та
Інструкції №16-6 ( z0998-01 ) (z0998-01)
         стосовно визначення обов'язку сплати
збору на  обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  суб'єктами
підприємницької діяльності,  а також фізичними особами - СПД,  які
використовують працю найманих працівників,  не відповідають  Указу
Президента України "Про спрощену систему оподаткування,  обліку та
звітності суб єктів малого підприємництва" ( 727/98  ) (727/98)
          та  Закону
України "Про державну підтримку малого підприємництва" ( 2063-14 ) (2063-14)
        
№2063.
 
Згідно статті 11 Закону України  "Про  державну  підтримку  малого
підприємництва"  ( 2063-14  ) (2063-14)
         №2063 від 19.10.00 спрощена система
оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності запроваджується
виключно  для  суб'єктів малого підприємництва і передбачає заміну
сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових
платежів)  сплатою  єдиного  податку також тільки су'бєктам малого
підприємництва - фізичним особам,  зареєстрованим в  установленому
законом  порядку  як  суб'єкта  підприємницької діяльності (ст.  1
Закону №2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
        ).
 
Згідно пункту 1 Указу Президента  України  "Про  спрощену  систему
оподаткування,    обліку    та    звітності   суб   єктів   малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
         спрощена система  оподаткування  обліку
та  звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва.
Система оподаткування згідно ч. 4 ст.2 Закону України "Про систему
оподаткування"  ( 1251-12  ) (1251-12)
          це  сукупність податків і зборів до
бюджетів та  до  державних  цільових  фондів,  що  справляються  у
встановленому законами України порядку.
 
Для фізичних  осіб  -  суб'єктів  підприємницької діяльності,  які
використовують працю найманих працівників,  за загальною  системою
оподаткування  Законом  України  "Про збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
         встановлено такі ставки збору:
32%   Фактичних  витрат  на  оплату  праці  працівників  (це  і  е
нарахуванням,  пов'язаним з  виплатою  заробітної  плати  найманим
працівникам) і 32% суми оподатковуванного доходу (прибутку).
 
Саме ці  ставки  збору  і  замінені відповідачу спрощеною системою
оподаткуваня:
 
- 32% суми оподатковуваного доходу - на ставку єдиного податку;
 
- 32% фактичних витрат на оплату праці працівників - на 50% ставки
єдиного податку за кожного працівника.
 
В статті  6  Указу  Президента  України  "Про   спрощену   систему
оподаткування,    обліку    та    звітності    суб'єктів    малого
підприємництва"  ( 727/98  ) (727/98)
           зазначено,   що   суб'єкт   малого
підприємництва,  який сплачує єдиний податок, не є платником збору
на обов'язкове державне пенсійне страхування.  Отже  за  правилами
цієї  статті відповідач не є платником ставок збору,  встановлених
для   нього   з   доходів,   одержуваних   ним   від    здійснення
підприємницької  діяльності,  які  обкладаються  єдиним  податком.
Однак,  згідно зі ст.  1 Закону "Про збір на обов'язкове  державне
пенсійне   страхування"   ( 400/97-ВР   ) (400/97-ВР)
          платниками  збору  на
обов'язкове державне пенсійне страхування є також  фізичні  особи,
які  працюють  на  умовах трудового договору (п.4 ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
        ) в
розмірі 1-2%   (п.4 ст.4 ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
        ) заробітної плати (п.3 ст.2
( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
        ).
 
Оскільки і   Закон   України   "Про   державну   підтримку  малого
підприємництва"  ( 2063-14  ) (2063-14)
          і  Указ  Президента  України  "Про
спрощену  систему  оподаткування,  обліку  та  звітності суб єктів
малого підприємництва" ( 727/98  ) (727/98)
          регулюють  правовідносини  зі
сплати   податків   і  зборів  тільки  суб'єктами  підприємницької
діяльності   з   доходів,   отриманих    ними    від    здійснення
підприємницької  діяльності,  вони не мають відношення до найманих
працівників (тобто не регулюють правовідносини зі сплати  податків
і  зборів  найманими  працівниками) і,  відповідно,  не звільняють
найманих  працівників   від   обов'язку   сплати   ставки   збору,
встановленої  саме для них.  Тобто наймані працівники є суб'єктами
сплати збору незалежно від того,  яку систему оподаткування обрано
їхніми роботодавцями.
 
У п.   5.4.З.   Інструкції   про   порядок   обчислення  і  сплати
підприємствами,  установами, організаціями та громадянами збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також
обліку   їх   надходження   до Пенсійного   фонду України   № 16-6
( z0998-01 ) (z0998-01)
         зазначено,  що збір  з  фізичних  осіб  перераховують
роботодавці. Згідно п. 8.5. цієї ж Інструкції ( z0998-01 ) (z0998-01)
         обрання
роботодавцем спрощеної системи оподаткування (сукупності  податків
і   зборів)   не   звільняє   його   від  обов'язку  утримання  та
перерахування збору з заробітної  плати  найманих  працівників  та
подачі  розрахунку зобов'язання зі сплати збору за формою згідно з
додатком 22 Інструкції ( z0998-01 ) (z0998-01)
        .
 
Таким чином,  згідно  ст.6  Указу ( 727/98 ) (727/98)
         безпосередньо платник
єдиного податку - фізична особа -  суб'єкт  малого  підприємництва
звільняється  від  сплати  збору  з  доходів,  одержуваних ним від
здійснення  підприємницької  діяльності  і  не  звільняється   від
покладеного  на нього обов'язку утримання та перерахування збору з
громадян із сум заробітної плати,  що  виплачується  ним  найманим
працівникам,  оскільки  в такому випадку платниками збору є вже не
суб'єкти малого підприємництва,  а  безпосередньо  працівники,  що
перебувають з ним у трудових відносинах.
 
Відповідно до  п.п.4.1.1.  статті  4  Закону  України "Про порядок
погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами   та
державними   цільовими  фондами"  ( 2181-14  ) (2181-14)
          платник  податків
самостійно розраховує суму податкового зобов'язання,  яку зазначає
в   податковій декларації.  Згідно з п.1.11 ст. 1 згаданого Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
         податкова декларація,  розрахунок - це документ,  який
подається платником податків у строки та за формою,  встановленими
законодавством,  на підставі якого здійснюється нарахування та/або
сплата   податку,  збору.  Згідно п.п.  4.1.6. ст. 4 даного Закону
( 2181-14  ) (2181-14)
         податкова декларація подається у строки,  передбачені
цим пунктом для  місячного  базового  податкового  періоду,  тобто
протягом  20  календарних днів,  слідуючих за останнім календарним
днем    звітного    місяця.  Статтею 17    вищезазначеного  Закону
( 2181-14  ) (2181-14)
          передбачена  відповідальність платників податків,  в
тому числі і таких платників податків,  які зобов язані утримувати
та   перераховувати  податки  і  збори,  за  неподання  податкової
декларації в строки,  визначені законодавством,  в розмірі  десяти
неоподатковуваних   мінімумів   доходів  громадян  за  кожне  таке
неподання.
 
Таким чином,  господарським  судам при розгляді справи слід було з
ясувати  правовідносини  сторін  -  Управління  Пенсійного   фонду
України в м.  H-cьку та ПП А.А.А.  з огляду на вимоги вищезгаданих
норм законодавства.
 
Вищезазначене питання має значення для правильного вирішення спору
та  належної  правової оцінки спірних правовідносин,  які склалися
між сторонами.
 
З урахуванням  викладеного,  рішення  та  постанова  господарських
судів  в частині задоволення зустрічного позову підлягає скауванн,
а справа в цій частині - направленню на новий розгляд.
 
Під час  нового  розгляду  справи   господарському   суду   першої
інстанції  слід  взяти  до уваги викладене,  вжити всі передбачені
законом засоби для всебічного,  повного об'єктивного  встановлення
всіх  обставин справи,  прав і обов'язків сторін,  та в залежності
від  встановленого,  відповідно  до  вимог  чинного  законодавства
вирішити
 
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
 
                           ПОСТАНОВИЛА
 
Касаційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в м.  H-cьку
задовольнити частково.
 
Рішення господарського суду Луганської області від 06.08.03 p.  та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.03
p.  у справі №20/172 в частині задоволення зустрічного позову  про
визнання недійсним рішень Управління Пенсійного фонду України в м.
H-cьку №9 від 25.02.03 p. та №27 від 25.03.03 p. скасувати, справу
в  цій  частині  направити на новий розгляд до господарського суду
Луганської  області.  В   іншій   частині   Постанову   Донецького
апеляційного господарського суду від 11.11.03 p.  у справі №20/172
залишити без змін.
 
Головуючий Є. Першиков
Судді :    Г.Савенко
           І.Ходаківська