ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04.03.2004 Справа N 17-3-3-23-33/02-3120
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянувши
касаційні скарги Державної податкової інспекції у
Малиновському районі м. Одеси
Управління державного казначейства в
Одеській області
на постанову від 29.10.2003р. Одеського
апеляційного господарського суду
у справі № 17-3-3-23-33/02-3120 Господарського суду
Одеської області
за позовом Чартерної компанії “Серко”
до Державної податкової інспекції у
Малиновському районі м. Одеси
Управління державного казначейства в
Одеській області
про стягнення заборгованості з податку на додану вартість
За участю представників сторін:
позивача – Фурманов Г.А., директор
відповідача – Гузь Г.В., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2003р.
(суддя Гладишева Т.Я.), яке залишено без змін постановою від
29.10.2003р. Одеського апеляційного господарського суду (колегія
суддів Таценко Н.Б., Сидоренко М.В., Савицький Я.Ф.) задоволені
позовні вимоги Чартерної компанії “Серко” до ДПІ у Малиновському
районі м. Одеси та Управління Державного казначейства в Одеській
області про стягнення з бюджетної заборгованості по ПДВ по
податковій декларації за березень, квітень, травень, червень та
вересень 2001р. на суму 250996 грн.
ДПІ у Малиновському районі м. Одеси звернулася до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2003р. та
постанову від 29.10.2003р. Одеського апеляційного господарського
суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом, за даними податковій
декларації за березень, квітень, травень, червень та вересень
2001р. сума бюджетної заборгованості по ПДВ склала 250996 грн.
Згідно з п.п. 7.7.1., п.п. 7.7.3. ст. 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у разі, коли за
результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду має
від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Держбюджету України протягом місяця наступного після
подачі декларації.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом зазначеного в
цій нормі строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник
податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутись до господарського суду з позовом про
стягнення коштів з бюджету.
Відповідно до п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підставою для отримання відшкодування є дані
тільки податкової декларації за звітний період.
Згідно ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Факт бюджетної заборгованості перед позивачем за спірний період
встановлений судом та підтверджений даними податкової декларації
за березень, квітень, травень, червень та вересень 2001р.,
податковими накладними, цивільно-правовими угодами, платіжними
документами.
Наявність такого права зафіксована також в актах перевірок ДПІ з
цього приводу.
Виходячи із встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла
висновку, що постанова від 29.10.2003р. Одеського апеляційного
господарського суду прийнята у відповідності з п.п. 7.7.1.,
п.п. 7.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Посилання податкової інспекції на Наказ Державної податкової
адміністрації України “Щодо здійснення ефективного контролю за
правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ” № 538 від
12.11.2002 року., зокрема на відсутність актів зустрічних
перевірок, не може бути взято до уваги, оскільки податковим
органам надано право здійснювати вищезазначені перевірки, але не
проведення таких перевірок та відсутність висновків за ними не
змінює порядок відшкодування ПДВ встановлений Законом України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському
районі м. Одеси залишити без задоволення.
Постанову від 29.10.2003р. Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 17-3-3-23-33/02-3120 Господарського суду
Одеської області залишити без змін.