ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2004 Справа N A-03/362-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою відповідальністю
судовому засіданні "ДП", м. Харків
касаційну скаргу
на постанову від 08.12.2003 року Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 03
господарського суду Харківської області
за позовом ТзОВ "ДП", м. Харків
до 1. ДПІ у Ленінському районі м. Харкова
2. ДПА у Харківській області, м. Харків
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача не з'явились
від відповідача-1 присутній,
від відповідача-2 присутній,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 30.10.2003
року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 08.12.2003 року, по справі № 03 у позові
відмовлене.
В касаційній скарзі ТзОВ "ДП" просить скасувати постановлені по
справі судові акти та задовольнити позов, посилаючись на порушення
норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 15 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", норми Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
, ст. 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує доводи
касаційної скарги, вважає постановлені по справі рішення та
постанову законними, справедливими і обґрунтованими, які
підлягають залишенню без змін.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в
засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представників
відповідачів-1, 2, перевіривши повноту встановлення обставин
справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого
суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів
Вищого господарського суду України приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що начальником ДПІ у Ленінському районі м.
Харкова відповідно до п. п. 1, 2 ст. 17, ст. 22 Закону України
"Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і
товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" № 1776-ІІІ
( 1776-14 ) (1776-14)
від 01.06.2000р. (далі Закон № 1776-ІІІ) було прийняте
податкове повідомлення-рішення № 0001632331/0 від 28.05.2003 року
про визначення суми податкового зобов'язання у вигляді штрафної
санкції за порушення законодавства про патентування в розмірі
591,15 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було прийняте відповідачем
по результатам перевірки підприємства позивача працівниками на
підставі посвідчень, виданих ДПА у Харківській області щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про
що складений акт № 186/23-614, № 19/23-614 від 07.05.2003р.
Перевіркою встановлене факт реалізації товарів (горілки) на суму
50,05 грн. без застосування РРО, невидача на вказану суму
розрахункового документу, невідповідність суми готівкових коштів
на місці проведення розрахункової операції сумі коштів, зазначеній
в денному звіті РРО на суму 0,18 грн. (без урахування вартості
покупки), порушені засоби контролю - цілісність пломби РРО серії
АА № 081187 та цілісність пломби КОРО серії АА № 442484 - частково
витерті ділянки металізованого шару, що є порушенням п. п. 1, 2,
4, 13 ст. 3 Закону № 1776-111 ( 1776-14 ) (1776-14)
.
Згідно статті 3 Закону № 1776-111 ( 1776-14 ) (1776-14)
суб'єкти
підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в
готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням
платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу
товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання
послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку
та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових
операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках,
передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у
встановленому порядку розрахункових книжок;
2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу
або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої
форми на повну суму проведеної операції;
4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових
операцій та незмінність його конструкції та програмного
забезпечення;
13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті
реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання
розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими
квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно зі ст. 4 п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та
застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари
(послуги) № 614 від 01.12.2000 р., який розроблено на виконання
Закону № 1776-111 ( 1776-14 ) (1776-14)
, реєстрація продажу товару (надання
послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою
операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не
пізніше завершення розрахункової операції.
Відповідно до Статті 17 Закону № 1776-111 ( 1776-14 ) (1776-14)
за порушення
вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням
відповідних органів державної податкової служби України
застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих
послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення
розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів
(наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій
через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування
відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання
розрахункової операції, або проведення її без використання
розрахункової книжки (санкція застосована у розмірі 250,25 грн. із
розрахунку 50.05 грн. х 5);
- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі
застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного
у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або
опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора
розрахункових операцій (санкція застосована у розмірі 340 грн.).
Статтею 22 Закону № 1776-111 ( 1776-14 ) (1776-14)
передбачено, що у разі
невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення
розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у
випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу
за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до
суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова
санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено
невідповідність (санкція застосована у розмірі 9,0 грн. із
розрахунку 0,18 грн. х 5).
Відмовляючи в позові суди встановили вчинення позивачем порушень,
зазначених в акті перевірки, що ним в касаційній скарзі не
заперечується.
Колегія не бере до уваги доводи касаційної скарги про порушення
судами ст. 15 Закону № 1776-111 ( 1776-14 ) (1776-14)
, норм Указу Президента
України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької
діяльності" ( 817/98 ) (817/98)
, ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
з огляду на таке.
Відповідно до приписів Указу він стосується виключно перевірок
суб'єктів підприємницької діяльності з питань, які пов'язані зі
сплатою податків, зборів та обов'язкових платежів і не поширюються
на проведення перевірок додержання суб'єктами підприємницької
діяльності порядку проведення розрахунків із споживачами.
Як вбачається з приписів ст. 15 Закону № 1776-111 ( 1776-14 ) (1776-14)
, ст.
ст. 8-11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"
( 509-12 ) (509-12)
контроль за додержанням суб'єктами підприємницької
діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги),
інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової
служби України шляхом проведення планових або позапланових
перевірок згідно із законодавством України.
Так, відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
на органи державної
податкової служби покладена функція здійснення контролю за
додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з
використанням електронних контрольно-касових апаратів,
товарнокасових книг, лімітів готівки в касах та її використанням
для розрахунків за товари, роботи і послуги.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та ст.
ст. 15, 16 Закону № 1776-ІІІ ( 1776-14 ) (1776-14)
такий контроль
здійснюється у формі проведення перевірок. Під час здійснення
вказаного контролю органи податкової служби та їх посадові особи
наділені повноваженнями на перевірку дотримання суб'єктами
підприємницької діяльності всіх вимог Закону № 1776-ІІІ
( 1776-14 ) (1776-14)
, в тому числі і п. 1 ст. 3 вказаного Закону.
Питання проведення податковими органами перевірок додержання
суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення
розрахунків за товари (послуги) регламентоване Порядком взаємодії
між підрозділами органів державної податкової служби України при
організації документальних перевірок юридичних осіб, затвердженим
Наказом ДПА України від 04.06.2002 року № 263. Згідно приписів
розділу 6 згаданого Порядку перевірки щодо контролю за здійсненням
розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу
проводяться за окремими планами органів державної податкової
служби.
В силу положень статей 1, 2, 3, 15, 16, 17 Закону № 1776-111
( 1776-14 ) (1776-14)
для здійснення контролю за додержанням суб'єктами
підприємницької діяльності законодавства при здійсненні
розрахункової операції, необхідною умовою є сам факт здійснення
такої операції, яка і була здійснена перевіряючими під час
проведення перевірки з метою реалізації контрольних функцій.
Таким чином, перевірка позивача була проведена працівниками
органів державної податкової служби в межах повноважень податкових
органів та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, отже,
і проведена перевірка, і її процесуально закріплені результати, є
легітимними.
Разом з тим, в спірному рішенні про нарахування ТзОВ "ДП" штрафів,
останні визначені як суми податкових зобов'язань, що суперечить
преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, ст. ст. 13, 14 Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону поширюються
лише на штрафні санкції, які справляються з платника податків у
зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених
відповідними законами.
Оскільки штрафні санкції застосовані до позивача не за порушення
правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для
визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них
вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
щодо граничного строку сплати та положень щодо
наслідків несплати. Тому, постанова апеляційного суду та рішення
місцевого суду підлягають зміні щодо визнання спірного рішення в
цій частині недійсним. В іншій частині постанова має бути залишена
без змін.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 5 ч. 1 ст. 111-9, ст.
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТзОВ "ДП" від 20.12.2003 року № 203 на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 08.12.2003 року
у справі № 03 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2003
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 08.12.2003 року змінити.
Позов задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення № 000163233/1 від 28.05.2003 року
ДПІ у Ленінському районі м. Харкова визнати недійсним в частині
визначення суми штрафу 591,15 грн. сумою податкового зобов'язання.
В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 08.12.2003 року - залишити без змін.