ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2004                                        Справа N 8/711

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        Полтавської облспоживспілки

скаргу

на постанову                 Харківського апеляційного

                             господарського суду від 24.09.2003

                             року

у справі за позовом          СП “Х” Глобинської райспоживспілки

до                           1) ВДВС Глобинського районного

                             управління юстиції

                             2) СДП “Укрспецюст” Міністерства

                             юстиції України в особі Полтавської

                             філії СДП “Укрспецюст”

про   визнання недійсними торгів

                       В С Т А Н О В И В:

у   грудні   2002   року,  СП  “Х”  Глобинської  райспоживспілки

звернулось  до суду з позовом про визнання недійсними  торгів  з

продажу  хлібозаводу, які відбулись 10.12.2002  року  з  мотивів

порушення  порядку їх проведення та неправильної оцінки  об’єкта

продажу.

Рішенням  господарського суду Полтавської області від 03.06.2003

року,  залишеним  без змін постановою Харківського  апеляційного

господарського  суду  від 24.09.2003 року у  задоволенні  позову

відмовлено.

У  касаційній скарзі позивач посилається на неправильну  правову

оцінку  судами  обставин справи і просить  рішення  суду  першої

інстанції та постанову апеляційного суду скасувати і постановити

рішення про задоволення позову.

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення  представника  позивача,

ТОВ  “В”,  виконавчої  служби, зокрема  і  після  оголошеної  до

4.03.2004   року   перерви,  перевіривши  матеріали   справи   і

обговоривши доводи скарги судова колегія вважає, що постановлені

по  справі  судові  рішення  не можуть  залишатись  без  змін  і

підлягають  скасуванню, а справа направленню  на  новий  судовий

розгляд виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, а  з  цим

погодився  і апеляційний суд, виходив з того, що прилюдні  торги

було  проведено відповідно до порядку проведення таких торгів  і

права позивача при цьому не були порушені.

Проте  повністю  погодитись  з  наведеними  мотивами  не  можна,

оскільки  зроблені  вони  без повного  і  всебічного  з’ясування

обставин справи та їх належної правової оцінки.

Умови  і  порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир,

будинків,  підприємств як цілісного майнового  комплексу,  інших

приміщень,  земельних  ділянок, що є нерухомим  майном,  на  які

звернено   стягнення   відповідно   до   чинного   законодавства

визначається   Тимчасовим  положенням  про  порядок   проведення

прилюдних  торгів  з  реалізації арештованого  нерухомого  майна

( z0745-99 ) (z0745-99)
        , затвердженим наказом Міністерства юстиції України

від 27.10.1999 р., № 68/5.

Згідно   п.  1.3  цього  Тимчасового  положення  ( z0745-99   ) (z0745-99)
        

реалізація   нерухомого   майна,  на  яке   звернено   стягнення

проводиться  за  місцем  проживання,  роботи  боржника  або   за

місцезнаходженням  його майна, якщо боржник є юридичною  особою,

то реалізація його майна – проводиться за місцезнаходженням його

постійно діючого органу або місцезнаходженням майна.

Виключень з цього правила Положення ( z0745-99 ) (z0745-99)
         не передбачає.

Окрім  того,  п.  3.5 Положення ( z0745-99 ) (z0745-99)
          на  спеціалізовано

організацію,  яка  проводить публічні торги покладено  обов’язок

публўкувати  за місцезнаходженням нерухомого майна в  друкованих

засобах   масової   інформації  інформаційне  повідомлення   про

нерухоме  майно,  що  підлягає  реалізації  з  дотриманням  його

змісту, визначеного п. 3.6 положення.

Прилюдні   торги,   щодо  яких  виник  спір  проведені   не   за

місцезнаходженням майна і без інформаційного повідомлення на цій

адміністративній території, проте належної правової  оцінки  цим

обставинам  суди не дали, мотивів, які б свідчили про дотримання

пунктів  1.3,  3.5, 3.6 Тимчасового положення ( z0745-99  ) (z0745-99)
          не

навели,   а  тому  висновки  суду  щодо  проведення   торгів   у

визначеному законом порядку не можна визнати обґрунтованими.

Згідно  протоколу,  торги відбувались щодо приміщень  майстерні,

хлібозаводу та огорожі.

Акт  про  проведення прилюдних торгів, як і видане  на  підставі

нього  свідоцтво стосувався приміщення хлібозаводу, а реєстрація

власності  здійснена  стосовно всього  комплексу  будівель,  які

входили до складу хлібозаводу, як майнового комплексу.

Але  розглядаючи  спір  суди  на  це  уваги  не  звернули  і  не

з’ясували, що в дійсності було об‘єктом продажу і чи відповідало

це дійсній вартості реалізованого майна.

Прилюдні торги є спеціальною формою за дотриманням якої покупець

може придбати майно у власність.

При   оспорюванні  правомірності  торгів  фактично   оспорюється

дійсність отриманого покупцем свідоцтва про право власності, але

місцевий  господарський суд і апеляційний суд позовні вимоги  не

уточнили,  питання  про  залучення до участі  у  справі  покупця

спірного майна не обговорили.

За  таких  обставин  постановлені по справі  судові  рішення  не

можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.

При  новому  розгляді справи суду необхідно врахувати  наведене,

повно  та  всебічно з’ясувати дійсні обставини справи,  дати  їм

належну   правову  оцінку  і  в  залежності  від   встановленого

постановити законне і обгрунтване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України –

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Полтавської області від  03.06.2003

року,  постанову  Харківського апеляційного господарського  суду

від  24.09.2003  року  скасувати, а справу  направити  на  новий

судовий розгляд у іншому складі суддів.