ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04.03.2004 Справа N 6/241а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Першикова Є.В.,
суддів Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П. ,
розглянувши
касаційну скаргу Ніжинської об*єднаної державної податкової
інспекції у Чернігівській області
на постанову від 14.10.2003р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 6/241а Господарського суду Чернігівської
області
за позовом Агропромислової корпорації “Полісся”
до Ніжинської об*єднаної державної податкової
інспекції у Чернігівський області
про Визнання недійсним податкових повідомлень-рішень
За участю представників сторін:
від позивача - Фольцт І. Ю., за довіреністю
від відповідача - не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.09.03
(суддя Блохіна Ж. В.) позов про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень Ніжинської об'єднаної державної податкової
інспекції від 25.06.03 №№ 0000702301/0, 0000712301/0,
0000732301/0, 0000722301/1, 0000742301/0, 00001726000/0,
0000202600/0, 0000162600/0, 0000192600/0, 0000182600/0
задоволений повністю з посиланням на те, що позивач є платником
фіксованого сільськогосподарського податку, у зв'язку з чим не
повинен платити інші податки.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.10.03 (колегія суддів у складі: Муравйова О. В. - головуючий
суддя, суддів Вербицької О. В. і Коваленко В. м. ) рішення
залишено без змін за тих же підстав.
Оскаржуючи постанову Київського апеляційного господарського
суду, відповідач в касаційній скарзі посилається на те, що
позивач не міг вважатися платником фіксованого
сільськогосподарського податку в 1999 році, оскільки дохід від
реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва
та продукції переробки за цей період становив менше 50% всього
валового доходу підприємства.
Розглянувши доводи, викладені в касаційній скарзі,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Повідомленням-рішенням № 0000702301/0 визначене податкове
зобов'язання Агропромислової корпорації “Полісся” з податку на
прибуток в сумі 744592,5грн., повідомленням-рішенням
№ 0000712301/0 визначено податкове зобов'язання з податку на
додану вартість в сумі 335572,5грн., повідомленням-рішенням
№ 0000732301/0 визначене податкове зобов'язання с комунального
податку в сумі 1304,32грн., повідомленням-рішенням
№ 0000722301/1 визначено податкове зобов'язання з податку з
власників транспортних засобів в сумі 137,53грн.,
повідомленням-рішенням № 0000742301/0 визначене податкове
зобов'язання з плати за воду в сумі 1190,94грн.,
повідомленням-рішенням № 00001726000/0 визначено податкове
зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 335572,5грн.,
повідомленням-рішенням № 0000202600/0 визначено податкове
зобов'язання з плати за воду в сумі 1190,93грн.,
повідомленням-рішенням № 000162600/0 визначено податкове
зобов'язання з податку на прибуток в сумі 744592,5грн.,
повідомленням-рішенням № 0000192600/0 визначено податкове
зобов'язання з комунального податку в сумі 1304,32грн та
повідомленням-рішенням № 0000182600/0 визначено податкове
зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в сумі
137,54грн.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фіксований
сільськогосподарський податок” ( 320-14 ) (320-14)
платниками фіксованого
сільського господарського податку є сільськогосподарські
підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених
законами України, селянські та інші господарства, які займаються
виробництвом /вирощуванням/, переробкою та збутом
сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від
реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва
та продукції її переробки за попередній звітний /податковий/
рік, перевищує 50% загальної суми валового доходу підприємства.
При розгляді спору в першій і апеляційній інстанціях судом
встановлено, що позивач є платником фіксованого
сільськогосподарського податку, оскільки сума прибутку, одержана
від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її
переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50%
загальної суми валового доходу підприємства.
Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Оскільки, як встановлено судом, Агропромислова корпорація
“Полісся” в спірний період була платником фіксованого
сільськогосподарського податку, вона не повинна була сплачувати
інші податки.
Зважаючи на викладене, колегія дійшла висновку про правомірність
застосування судом першої та апеляційної інстанцій до спірних
відносин норм Закону України “Про фіксований
сільськогосподарський податок” ( 320-14 ) (320-14)
.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторони оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової
інспекції у Чернігівській області залишити без задоволення.
Постанову від 14.10.03 Київського апеляційного господарського
суду у справі № 6/241 а господарського суду Чернігівської
областў залишити без змін.