ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2004                                     Справа N 5/4509

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ВАТ “ДБ”

скаргу

на рішення                   господарського суду Хмельницької

                             області від 10.04.2003р.

у справі за позовом          ВАТ “ДБ”

до                           КП “Х”

                             КП “Хмельницький завод “І”

третя особа                  КП “У”

про   стягнення заборгованості в сумі 5 132 032,02 грн. в 

еквіваленті 969 460,3 $ за рахунок заставленого майна

                       В С Т А Н О В И В:

у  листопаді  2001р. ВАТ “ДБ” звернувся до  суду  з  позовом  до

колективного   підприємства  “Х”,  3-тя   особа   –   колективне

підприємство  “У”  про  погашення заборгованості  по  кредитному

договору  від  29.02.96  №  8  шляхом  звернення  стягнення   на

заставлене майно згідно договору застави від 29.02.96.

Заявою від 29.01.02 позивач просив залучити до участі у справі в

якості відповідача колективне підприємство “І”.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.04.2003

у задоволенні позову про стягнення боргу за рахунок заставленого

майна з Хмельницького заводу оцинкованого посуду відмовлено.

Провадження у справі стосовно інших осіб припинено у  зв’язку  з

їх ліквідацією.

У  касаційній скарзі позивач посилається на неправильну  правову

оцінку судом обставин справи і просить рішення суду скасувати та

постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача  і

Хмельницького заводу оцинкованого посуду, перевіривши  матеріали

справи і обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не

вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

З   матеріалів  справи  вбачається,  що  кредитний  договір  від

29.02.96  №  8  та договір застави від 29.02.96  в  забезпечення

виконання  умов  кредитного договору укладено  між  позивачем  і

колективним підприємством Хмельницький завод “І”.

Угодою  від  25.03.97,  вчиненою за  участі  позивача,  борг  за

кредитним  договором  від 29.02.96 №  8  та  додатків  до  нього

переведено на колективне підприємство “У”.

За рішенням загальних зборів колективну Хмельницького заводу “І”

та   згідно  нотаріально  посвідченого  договору  від   29.05.97

відбувся  розподіл майна між створеними в процесі  реорганізації

колективними  підприємствами “У”, “І” та  Х,  за  умовами  якого

зазначене у договорі застави майно перейшло до останнього.

В  подальшому  ухвалою господарського суду Хмельницької  області

від  02.06.97 було порушено провадження у справі про банкрутство

підприємства   “І”,  а  ухвалою  того  ж  суду  від   23.12.2003

затверджено   ліквідаційний  баланс  та  прийнято  рішення   про

ліквідацію боржника.

Аналогічне  рішення  прийняте господарським  судом  Хмельницької

області 16.01.2003 і стосовно підприємства “У”, провадження  про

банкрутство якого було розпочато тим же судом 28.10.99.

Згідно  ст. 28 Закону України “Про заставу” застава припиняється

з  припиненням забезпеченого заставою зобов’язання,  а  оскільки

зобов’язання   по  кредитному  договору  припинені   ліквідацією

зобов’язаної  по  ньому  юридичної  особи  –  підприємства  “У”,

місцевий  господарський  суд  дійшов  правильного  висновку  про

відсутність  у позивача права на заставлене майно,  підстав  для

скасування  судового  рішення з наведених  у  касаційній  скарзі

мотивів судова колегія не вбачає.

За   таких  обставин, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України  

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити   без   задоволення,   а   рішення

господарського  суду  Хмельницької області  від  10.04.2003  без

змін.