Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2004 Справа N 3/178
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін котрі
позивача присутній
відповідача присутній
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у м.
судовому засіданні Полтаві
касаційну скаргу
на постанову від 29.07.2003 Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 3/178 господарського суду
Полтавської області
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "ЕА"
до Державної податкової інспекції у
м.Полтаві
Відділення державного казначейства
у Полтавській області
про стягнення процентів нарахованих на
суму бюджетної заборгованості у
сумі 432574,74грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕА" звернулося до
господарського суду Полтавської області з позовом до Державної
податкової інспекції у місті Полтаві та Відділення державного
казначейства у Полтавській області про стягнення відсотків у сумі
432574,74грн. нарахованих за період з 20.10.2002р. по 28.04.2003р.
на суму бюджетної заборгованості (експортного відшкодування).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду
Полтавської області від 14.01.2003р. у справі № 6/470 з Державного
бюджету України стягнуто на користь позивача бюджетну
заборгованість (експортне відшкодування) податку на додану
вартість у сумі 9513985грн. за серпень 2002р. Оскільки на момент
звернення позивача до суду вищезазначена сума бюджетного
відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕА" не
отримана, сума процентів нарахованих на суму бюджетної
заборгованості за період з 20.10.2002р. по 28.04.2003р. складає
432574,74грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 29 травня
2003 року, що прийняте суддею, позовні вимоги задоволені у повному
обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕА" 432574,74грн.
відсотків нарахованих на невідшкодовану відповідачу суму
експортного відшкодування з податку на додану вартість за серпень
2002р. Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи
права позивача вимагати стягнення з бюджету 120% нарахованих на
суму не відшкодовану йому як платнику податків і підлягає
відшкодуванню відповідно до вимог підпункту 7.7.3 пункту 7.7
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Харківський Апеляційний господарський суд у складі головуючого,
суддів постановою від 29 липня 2003 року залишив перевірене
рішення Господарського суду Полтавської області без змін, а
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві -
без задоволення, з тих самих підстав.
Державна податкова інспекція у м. Полтаві вважає, що рішення і
постанова апеляційного господарського суду прийняті з порушенням
матеріального та процесуального права. Просить Вищий господарський
суд України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, скасувати рішення і постанову у справі, посилаючись на
неправильне застосування Харківським апеляційним господарським
судом норм матеріального права. При цьому заявник обґрунтовує
касаційну скаргу тим, що спірні рішення прийняті всупереч вимогам
пункту 8.1. статті 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, який передбачає правові підстави та
строки експортного відшкодування, визначає право на отримання
експортного відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання розрахунку експортного відшкодування. При цьому вказана
норма не містить вимог щодо нарахування та стягнення відсотків за
несвоєчасне повернення відшкодування з податку на додану вартість
або ж відсилання до порядку відшкодування податку на додану
вартість, визначеного підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін,
перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні господарського суду Полтавської області та постанові
Харківського апеляційного господарського суду у даній справі,
Вищий господарський суд, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами статті 111 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з обставин,
встановлених у даній справі судом першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог частини 2 статті 111- 5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для
перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.01.2003р.
у справі № 6/470 з Державного бюджету стягнуто на користь позивача
суму бюджетної заборгованості з податку
на додану вартість за серпень 2002року у розмірі 9513985,грн
Під час розгляду справи, господарським судом Полтавської області
встановлено та підтверджено під час здійснення апеляційного
провадження факт невиконання управлінням державного казначейства в
Полтавській області рішення господарського суду, що набрало
законної сили.
Згідно частини 5 підпункту 7.7.3. статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми не відшкодовані
платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною
заборгованістю, на яку нараховуються проценти на рівні 120
відсотків облікової ставки НБУ, що діяла на дату виникнення
бюджетної заборгованості.
Висновки господарського суду у даній справі стосовно правомірності
заявлених позивачем сум процентів, нарахованих на суму бюджетної
заборгованості ґрунтуються на приписах підпункту 7.7.3 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
і
визнаються правомірними.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ із змінами та доповненнями
ставки, механізм справляння податків встановлюються виключно
законами про оподаткування. Порядок обчислення та сплати податку
на додану вартість встановлений Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від 03.04.97р.
Доводи податкової служби не можуть бути підставою для скасування
переглянутої постанови апеляційного суду, оскільки правові
підстави отримання експортного відшкодування, порядок і строки
відшкодування з бюджету визначені Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а факти наявності бюджетної
заборгованості з податку на додану вартість встановлені судами
попередніх інстанцій.
З урахуванням викладеного, переглянута постанова апеляційного
господарського суду відповідає приписам чинного законодавства.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Полтавської області від 29.05.2003
року та постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 29.07.2003 року у справі № 3/178 залишити без змін, а
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Полтаві
без задоволення.