ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2004 справа N 2-16/10969-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ДПІ у м. Керчі
відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 20.10.2003
у справі № 2-16/10969-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Державного підприємства "КСЗ"
до ДПІ у м. Керчі
про визнання недійсними рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача: не з'явився.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.08.2003 у справі № 2-16/10969-2003 позов задоволено: рішення
ДПІ у м. Керчі № 271 від 31.05.2001 визнано частково недійсним у
сумі 227 670, 19 грн. пені в розмірі 0, 3 відсотка за кожний день
перевищення 90 - денного строку отримання валютної виручки та у
сумі 6 842, 43 грн. пені у розмірі 0, 3 відсотка за кожний день
перевищення 90 - денного терміну отримання валютних цінностей.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
20.10.2003 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 22.08.2003 у справі № 2- 16/10969-2003 змінено, позов
задоволено частково: рішення ДПІ у м. Керчі № 271 від 31.05.2001
визнано недійсним в частині нарахування пені у сумі 108 077, 99
грн. за перевищення строку отримання валютної виручки. В решті
позову відмовлено.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Керчі просить скасувати постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.10.2003,
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
22.08.2003 у справі № 2-16/10969-2003 та прийняти нове рішення про
відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування
господарським судом апеляційної інстанції норм ст. 18 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 № 2181-ІІІ.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь
свого представника у засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали
справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх
юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у
м. Керчі проведено документальну перевірку підприємства позивача з
питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за
2000 рік, за наслідками якої складено акт від 18.05.2001
№ 22-06/43. Перевіркою встановлено порушення позивачем норм ст. 1,
2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.1994 № 185/94 у зв'язку з
перевищенням 90-денного строку надходження валютної виручки та
валютних цінностей.
На підставі акту ДПІ у м. Керчі прийнято рішення від 31.05.2001
№ 271 про стягнення пені у розмірі 248 585, 42 грн. (0,3 % за
кожен день перевищення 90-денного строку отримання валютної
виручки) та стягнення пені у розмірі 30 628, 02 грн. (0,3 % за
кожен день перевищення 90-денного строку отримання валютних
цінностей).
В іншій частині вищезазначене рішення ДПІ у м. Керчі позивач не
оскаржує.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, господарський суд
першоє інстанції виходив з того, що вся пеня, нарахована за період
до 21.02.2001 (дня набрання чинності ст. 18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
) підлягає списанню
незалежно від дати нарахування пені податковим органом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд
апеляційної інстанції виходив з того, що списанню підлягає пеня,
нарахована за період до 31.12.2000, незалежно від дати нарахування
пені податковим органом.
Однак вищезазначені висновки господарських судів попередніх
інстанцій не є такими, що грунтуються на правильному застосуванні
норм матеріального права (ст. 18 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
).
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу
в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
державні податкові інспекції здійснюють
контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі, а
згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 цього Закону ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби в установленому законом порядку мають право
застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян
фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
від 23.09.1994 № 185/94 виручка
резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні
рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей,
зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати
митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації)
продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг),
прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або
іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг,
експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного
терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку
України.
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
імпортні
операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення
поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних
днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення
векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що
імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного
банку України.
Порушення резидентами термінів, передбачених ст. 1 і 2 вказаного
Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, тягне за собою стягнення пені за кожний день
прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки
(митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті,
перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом
Національного банку України на день виникнення заборгованості (ст.
4 Закону).
У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом
чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті
України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента
заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом
термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни,
передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх
порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або
частково або припинення (закриття) провадження у справі чи
залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2
цього Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, поновлюються і пеня за їх порушення
сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який
ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за
порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду
судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
державні податкові
інспекції вправі за наслідками документальних перевірок
безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією
статтею.
Факт порушення позивачем вимог вказаного Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
встановлено господарськими судами і позивачем не заперечується.
Відповідно до п.п. 18.1.3 п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
списанню з платників
податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані на
податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього
пункту, та не сплачені до дня набрання чинності цією статтею, у
тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані у зв'язку з
порушенням строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері
зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
набула чинності 21.02.2001 р.
У той же час, пеня ДПІ у м. Керчі була нарахована 31.05.2001.
Таким чином, списанню може підлягати лише податковий борг, який
виник станом на 31.12.1999 та пеня і штрафні санкції, нараховані
та не сплачені до набрання чинності цією статтею, тобто до
21.02.2001.
Отже, на момент набрання чинності відповідної статті Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
пеня
ще не була нарахована ДПІ у м. Керчі, у зв'язку з чим висновки
господарських судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам
чинного законодавства.
Крім того, слід зазначити, що Закон України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
дає право на списання
заборгованості по податкам і зборам (обов'язковим платежам), а
також пені за порушення валютного законодавства, проте це право не
може бути підставою для неприйняття державною податковою
інспекцією рішення про застосування штрафних санкцій за
правопорушення, що мало місце в пільговий період.
Рішення державної податкової інспекції може бути визнано
недійсним, якщо воно суперечить чинному законодавству або винесено
безпідставно, за відсутності правопорушення, чи прийнято з
перевищенням повноважень.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2 ст.
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального права України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Керчі задовольнити частково.
Скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим
від 22.08.2003 у справі № 2-16/10969-2003.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
20.10.2003 у справі № 2-16/10969-2003 скасувати частково у частині
задоволення позову про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Керчі
№ 271 від 31.05.2001 про нарахування пені у сумі 108 077, 99 грн.
В цій частині в позові відмовити.
В решті постанову Севастопольського апеляційного господарського
апеляційного господарського суду від 20.10.2003 у справі
№ 2-16/10969-2003 залишити без змін.