ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2004 Справа N 41/195а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Слов`янської об`єднаної державної
судовому засіданні податкової інспекції
касаційну скаргу
на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 04.11.2003 р.
у справі господарського суду Донецької області
за позовом ВАТ “Слов`янський керамічний комбінат”
до Слов`янської об`єднаної державної
податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
за участю представників сторін:
- позивача: не з’явився;
- відповідача: Матюшин М.Б. – дов. від 11.02.2004 р.
№ 4942/10/23-113, Щербіна Ю.В. – дов. від
09.02.2004 р. № 4650/10/10-013, Лємекін С.М. –
дов. від 16.02.2004 р. № 5360/10/10-013,
Пономарьов А.О. – дов. від 13.01.2004 р.
№ 613/10/10-013;
В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
оголошено перерву до 03.03.2004 р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.08.2003 р.
у справі № 41/195а позов ВАТ “Слов`янський керамічний комбінат”
до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції про
визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
№ 0000062342/0/442 від 13.03.2003р., № 000062342/1/1218 від
11.04.2003 р., № 0000062342/2/3293 від 06.06.2003 р. задоволено
частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
№ 0000062342/0/442 від 13.03.2003 р. в частині визнання
податкового зобов’язання ВАТ “Слов`янський керамічний комбінат”
з штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1545746,50 грн.
Припинено провадження по справі щодо визнання недійсним
податкових повідомлень-рішень Слов`янської ОДПІ
№ 0000062342/1/1218 від 11.04.2003р. та № 0000062342/2/3293 від
06.06.2003 р. У задоволенні позовних вимог в іншій частині –
відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
04.11.2003р. у даній справі рішення господарського суду
Донецької області від 18.08.2003р. залишено без змін.
Слов`янська об`єднана державна податкова інспекція у поданій
касаційній скарзі просить судові рішення у даній справі в
частині визнання недійсним податкового зобов’язання по
застосуванню штрафних санкцій до ВАТ “Слов`янський керамічний
комбінат” в розмірі 1545746,5 грн., визначеного в податковому
повідомленні-рішенні від 13.03.2003 р. № 0000062342/0/442, в
решті – постанову та рішення залишити без змін. В обґрунтування
своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування
судами норм матеріального права, а саме п. п 17.1.6 п. 17.1.
ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, в період з
21.01.2003 р. по 10.03.2003 р. Слов’янською ОДПІ була проведена
позапланова документальна перевірка ВАТ “Слов`янський керамічний
комбінат” з питань дотримання вимог податкового законодавства за
травень, червень, грудень 2002 р., червень, липень, жовтень 2001
р. За наслідками прийнято акт № 124-23-111-00293574 від
11.03.2003 р., в якому зазначено, що підприємством в порушення
п. 4.5 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в травні 2000 р. занижено податкові зобов’язання
на суму 1982912 грн., в грудні 2000 р. – на 362998 грн. в
результаті відсутності первинних документів, що підтверджують
зменшення податкового зобов’язання на підставі попередніх
звітних періодів, в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону
підприємством в травні 2000 р. до складу податкового кредиту
вўднесено суму 71385 грн., в червні 2000 р. – 196994 грн., в
грудні 2000 р. – 403256 грн., в червні 2001 р. – 73948 грн., які
не підтверджені податковими накладними.
На підставі встановлених актом перевірки порушень позивачем п. п
4.5 ст. 4, п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
прийнято податкове
повідомлення-рішення № 000062342/0442 від 13.03.2003р., яким ВАТ
“Слов`янський керамічний комбінат” визначено податкове
зобов’язання з податку на додану вартість у загальному розмірі
4637239,50 грн., в тому числі основний платіж – 3091493,00 грн.,
штрафні (фінансові) санкції – 1545746,50 грн. Підставою
застосування штрафних (фінансових) санкцій було визначені
положення п. 17.1.6 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Згідно з п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платника податків
(посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину
щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків
декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що
призводить до заниження податкового зобов'язання у великих
розмірах, такий платник податків сплачує штраф у розмірі
п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 вищеназваного Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що якщо згідно з нормами цього пункту сума
податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом,
платник податків не несе відповідальності за своєчасність,
достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе
відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого
податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у
порядку, встановленому цим Законом.
Судом першої інстанції встановлено, що Слов’янською ОДПІ не
доведено ні самі операції, які вона вважає переоціненими або
недооціненими, ні їх дійсна та задекларована сума, ні документи,
з яких така невідповідність випливає.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, підтриманий судом
апеляційної інстанції, про те, що будь-яке недекларування
об’єктів оподаткування або декларування з порушенням інших норм
або порядку не може бути підставою для застосування до платника
податку штрафів, визначених з п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки дане
положення не стосується питань несплати або неналежної сплати
податків, є обґрунтованим.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та
об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве
значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального
та процесуального права, доводи касаційної скарги не
спростовують висновків суду, у зв’язку з чим підстав для їх
скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Слов`янської об`єднаної державної податкової
інспекції залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
04.11.2003р. та рішення господарського суду Донецької області
від 18.08.2003 р. у справі № 41/195а залишити без змін.