ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2004                               Справа N 31/110-03-2086

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                         Черногуза Ф.Ф. – головуючого,

                         Михайлюка М.В.,

                         Невдашенко Л.П.,

розглянувши у            товариства з обмеженою відповідальністю

відкритому засіданні     “Агропромислове підприємство “Протос”,

матеріали                смт. Овідіополь Одеської обл. (далі –

касаційної скарги        ТОВ “Агропромислове підприємство

                         “Протос”)

на постанову             Одеського апеляційного господарського

                         суду від 09.12.2003

у справі                 господарського суду Одеської області

                         № 31/110-03-2086

за заявою                ТОВ “Агропромислове підприємство

                         “Протос”

до                       відділу державної виконавчої служби

                         Овідіопольського районного управління

                         юстиції Одеської області (далі – ВДВС

                         Овідіопольського РУЮ Одеської області)

про   скасування постанови ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської 

області        

про   стягнення з ТОВ “Агропромислове  підприємство “Протос” 

виконавчого збору   у сумі 8 355 грн. 95 коп.

за позовом               закритого акціонерного товариства

                         “Україна”, смт. Овідіополь Одеської обл.

                         (далі – ЗАТ “Україна”)

до                       ТОВ “Агропромислове підприємство

                         “Протос”

про   стягнення 165 347 грн. 56 коп.

                       В С Т А Н О В И В:

У   позовній   заяві  позивач  просить  стягнути  з  відповідача

заборгованість  за договором купівлі-продажу  в  сумі  165347,56

грн.

Господарський суд Одеської області рішенням від 23.04.2003 позов

задоволено  тому,  що  відповідач має борг  перед  позивачем  за

комбікормовий завод.

У  вересні 2003р. відповідач подав до господарського суду скаргу

в  порядку  ст.  121-2 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          про  скасування

постанови  ВДВС  Овідіопольського РУЮ від  28.05.2003  стягнення

виконавчого  збору  та  стягнути  з  ВДВС  Овідіопольського  РУЮ

8421,90 грн. з підстав, викладених у скарзі.

Також  відповідач  подав клопотання про відновлення  пропущеного

строку  для оскарження постанови ВДВС Овідіопольського  РУЮ  від

28.05.2003 про стягнення виконавчого збору.

Своє клопотання відповідач мотивував тим, що відповідно до ч.  5

ст.  46  Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14  ) (606-14)
        ,

п.   4.16.4   Інструкції   “Про   проведення   виконавчих   дій”

( z0865-99 ) (z0865-99)
         була подана скарга начальнику ВДВС Овідіопольського

РУЮ, а після цього до Овідіопольського районного суду.

Господарський  суд  Одеської області ухвалою  від  25.09.2003  у

задоволенні  клопотання про відновлення пропущеного  строку  для

оскарження  постанови ВДВС Овідіопольського РУЮ  від  28.05.2003

відмовлено  тому, що встановлений процесуальний строк  пропущено

без  поважних причин. Незнання норм законодавства та неправильне

його  застосування не є поважною причиною пропуску встановленого

процесуального строку.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 09.12.2003

залишив без змін ухвалу господарського суду від 25.09.2003.

У  касаційній  скарзі ставиться питання про  скасування  судових

рішень з підстав неправильного застосування норм матеріального і

процесуального права.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши

матеріали  справи,  Вищий господарський суд України  вважає,  що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         скарги на дії чи

бездіяльність органів Державної виконавчої влади щодо  виконання

рішень,  ухвал, постанов господарських судів можуть бути  подані

протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли

зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія  має

бути вчинена.

Встановлений у ч. 1 ст. 1212 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          10-денний

строк для подання скарги є пропущеним і тому відповідно до вимог

ст.  53  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          може  бути  відновлений  за

наявності поважних причин його пропуску.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постанову

Державної  виконавчої  служби  від 28.07.2003  скаржник  одержав

вчасно,  а  звернувся  зі  скаргою до господарського  суду  лише

01.09.2003.

Посилання  скаржника на те, що замість звернення зі  скаргою  на

дії  державного виконавця до господарського суду  він  звернувся

помилково  до  загального районного суду не є поважною  причиною

пропуску процесуального строку.

Виходячи  зі  змісту  ст. 53 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          поважними

причинами    визнаються   ті   обставини,   які   є   об’єктивно

непереборними  та пов’язані з дійсними істотними перешкодами  чи

труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій.

В даному випадку ніяких обставин, які б свідчили про наявність у

скаржника  поважних  причин пропуску зазначеного  процесуального

строку немає.

Керуючись    ст.ст.    111-5,   111-7,   111-9    Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від

09.12.2003  у  справі  № 31/110-03-2086  залишити  без  змін,  а

касаційну скаргу – без задоволення.