ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2004 Справа N 25/479
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С., - головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції у
судовому засіданні Голосіївському районі м. Києва
касаційну скаргу
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 20.11.2003 р.
у справі господарського суду міста Києва
за позовом приватного підприємства
“Укртрейдекспорт”
до Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників сторін:
- позивача: Онопрієнко В.Ф. – дов. від 02.03.2004 р.;
- відповідача: Адаменко м. С. – дов. від 29.12.2003 р.
№ 7294/9/10-0107,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.07.2003 р. у справі
№ 25/479 позов приватного підприємства “Укртрейдекспорт” про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
№ 0000102309 від 18.07.2002 р. задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
20.11.2003 р. у даній справі рішення господарського суду
м. Києва від 08.07.2003 р. залишено без змін.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва у
поданій касаційній скарзі просить судові рішення у даній справі
скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні
позову. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на
неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права, а саме, Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.02.2002 р. між
приватним підприємством “Укртрейдекспорт” та ТОВ “Механічний
завод” укладено договір комісії № 001 на продаж продукції. На
виконання умов договору ТОВ “Механічний завод” уклало контракт
№ 028 з компанією “Genterley Financial Ink”, відповідно до умов
якого ТОВ “Механічний завод” зобов’язувався продати, а компанією
“Genterley Financial Ink” отримати алюмінієві чушки. Додаткові
угоди № 1,2 до контракту укладені на умовах поставки DAF кордон
України, № 3-5 – на умова поставки FCA.
Згідно додаткової угоди № 6 від 05.02.2002 р. перехід права
власності на товар ТОВ “Механічний завод” до компанії “Genterley
Financial Ink” після перетинання кордону України.
Вивіз товару за межі митної території України здійснено в лютому
2002р. на підставі вантажно-митних декларацій (далі ВМД), де
експортером зазначено ПП “Укртрейдекспорт”, відповідальну на
фінансове врегулювання особу зазначено ТОВ “Механічний завод”.
Згідно з п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об’єктом оподаткування є операції
з вивозу платником товарів за межі митної території України.
Згідно з п. 1 ст. 15 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
“під
вивезенням в Україну та вивезенням з України” розуміється
фактичне переміщення через митний кордон України товарів та
інших предметів.
Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 вищевказаного Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з продажу товарів, що були вивезені
(експортовані) платником податку за межі митної території
України, оподатковуються за нульовою ставкою.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку
за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною
декларацією.
Отже, платник податку має право на застосування нульової ставки
з податку на додану вартість при дотриманні двох умов підпункту
6.2.1 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Товари вважаються експортованими за межі митної території
України у разі, якщо цей факт засвідчено вантажною митною
декларацією, оформленою відповідно до Наказу Державної митної
служби від 30.06.1998 р. № 380, і товари фактично перетнули
кордон України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичне вивезення
за межі митної території підтверджується довідками Херсонської
митниці від 05.07.2002 р. № 07-18/4402 та від 06.06.2003 р.
№ 07-18/3897, факт експорту алюмінієвих чушок підтверджується
належним чином оформленими ВМД, кожний аркуш яких посвідчений
особистою номерною печаткою інспектора митниці згідно з п. 8
Положення про вантажну митну декларацію.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до
вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та
об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве
значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального
та процесуального права, доводи касаційної скарги не
спростовують висновків суду, у зв’язку з чим підстав для їх
скасування не вбачається.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському
районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
20.11.2003р. та рішення господарського суду м. Києва від
08.07.2003 р. у справі № 25/479 залишити без змін.